реєстри / Івано-Франківська область

1262
Старостинський замок
м.Галич Івано-Франківської області

Споруджений 1367 року, перебудований 1658 року, зруйнувався протягом ХІХ століття.

Розташований на високому пагорбі правого берега річки Дністер над містом. Будівництво дерев'яного замку розпочалося у 1367 році на місці дерев'яних укріплень ХІІ століття доби Галицько-Волинської держави. За деякими літературними даними замок зведено в 1350-1352 роках волинським воєводою Любартом. Спочатку всі споруди були дерев'яними, замок оточували земляні вали. У другій половині XVI століття розпочалося спорудження перших мурованих укріплень, хоча сам замок лишався дерев'яним. Будівельним матеріалом слугували кам'яні блоки з руїн княжого Успенського собору в Крилосі.

З 1590 по 1633 рік на Галич 29 разів нападали татари, найбільш руйнівними були напади в 1594, 1612, 1624 роках. А в 1621 році татари навіть зруйнували замок, який незабаром було відбудовано. За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять оборонних башт (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами.

У 1658 р. замок було цілковито перебудовано на мурований. Будівельними роботами керував інженер-фортифікатор з Авіньйона Ф.Корассіні. 1676 року на Галич напало турецьке військо, і польський комендант здав замок, після чого турки його поруйнували і спалили (залишилися самі стіни).

Трикутний в плані замок площею 1,7 га складався з двох частин, розміщених на терасах 'одна над іншою): верхньої, площею 0,45 га - власне замка і нижньої, площею 1,25 га. Замок з напільного боку мав рів шириною 30 і глибиною 7 метрів. Башти були п'тигранними і чотиригранними. Замкова каплиця Св.Катерини входила до загальної оборонної системи.

Замок споруджено з вапняка, мергеля і цегли. Має численні підвали. Стіни зберігають сліди поспішних різночасових ремонтів. У мурах збереглися закладені цеглою бійниці.

З середини XVIII століття замок занепав і почав руйнуватися. Після 1772 року він перейшов у власність австрійського уряду, за наказом якого 1796 року замок почали розбирати під керівництвом інженера Антона Гегерштайна. Зберігся зроблений ним 1795 року план і переріз замку. У квітні 1858 року завалилася східна частина стін, що залишилися. Таким чином донині від Старостинського замку в Галичі уціліли: частина наріжної південно-західної (Шляхетської) башти, руїни замкової каплиці Св.Катерини, окремі ділянки мурів. Замок є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний № 1152).

Фахівці інституту "Укрзахідпроектреставрація", а також архітектурного факультету Національного університету "Львівська політехніка" опрацювали декілька проектів консервації, реставрації, фрагментарного відтворення цієї пам'ятки. Зокрема є проект реставрації замкової каплиці Св.Катерини, опрацьований вищезгаданим інститутом. А 2000 року дипломантка Львівської політехніки Н.Чирич під керівництвом Ю.Дубика виконала проект реставрації Шляхетської башти з пристосуванням її для Музею історії Галича. Протягом 2000-2001 років на об'єкті провадяться реставраційні роботи.