культурна спадщина / мистецтво

Каталог видань Кам'янець-Подільської профшколи ім. Г. Сковороди

Книжки й аркушівки

*Українська старовина: Подільське гончарство. - Бар, 1921. Обгортка Г. Пустовойтенко.
Кам'янець-Подільський художньо-промисловий технікум ім. Г.С.Скоюроди: Худ. плакат - програма технікуму. - [К.-П., 1922]. Тираж 50 прим.
Табель-календар на 1923 рік. - [К.- П., 1922].
Українська сільська дівчина: 3 альбому Рігельмана. Москва, 1847. - [К,-П" 1922]. Розмір 27 х 18 см
Суданський (1833-1873): Портрет,- [К.-П., 1923.]
Г.С. Сковорода (1722-1794): Портрет. - [К.-П., 1923].
Метрики XVIII в.: Село Красноcелки Летич.[івського] повіту на Под.[іллі]. 1737-1795 р. // Праці Науково-дослідчої катедри історії та економіки Поділля, Галичини, Буковини та Бессарабії при Кам'янец.[ькому] ІНО / Під ред. проф. П.Клименка. - [К.-П.] Видання Кам'янець-Подільського ім.Сковороди технікуму, 1923 року. Обкладинка В.Гаuенмейстера. ЦДАВОУ (відбитки обкладинки й передмови до видання) (82).
Гаґенмейстер В. Кармелюк (1788-1835): Портрет. - [К.-П., 1925]. Тираж 100 прим. Розмір 15 х 25 см (83).
Гаґенмейстер В. Т.Г.Шевченко (1814-1861): Портрет.- [К.-П., 1925]. Розмір З0 х З0 см.
Гаґенмейстер В. Мистецтво Єгипту в малюнках. - К.-П., 1926. НХМ, ХмМ.
Кржемінський К. Пам'ятки єврейського мистецтва на Кам'янеччині - Мацеви: Єврейські надгробки. - К.-П., 1926.
Рукавичка: Казка. - К.-П., 1926. Автолітографії Б.Крюкова.
Адамович К. Гончарні миски с.Бубнівки.- К.-П., 1927.
Альбом проектів шкіл соцвиху. - К.-П., 1927.
Вишивки низзю на Поділлі: Збірничок зразків. - К.-П., 1927. Тираж 80 прим.
Рец.: Комуніст. - 1927. - 4.238; Вісник промислової та промислово-кредитової кооперації України. - X., 1927. - №9. - Грудень. - С. 69. Див.: Національна бібліотека України. -Інститут рукопису. - X, 16989.
Гаґенмейстер В. Гончарі Бацуци. - К.-П..1927.ДМУНДМ.
Гаґенмейстер В. Графіка на Поділлю//Метрики XVIII ст.- К.-П., 1927. Разом із В.Свідзинським. Пр.зб.
* Гаґенмейстер В. Грецька кераміка. - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Зіньківські гончарі.- К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Зразки гончарських виробів на Поділлі. - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Зразки доісторичної кераміки на Поділлі. - К.-П., 1927.
Гаґенмейстер В. Зразки народного мистецтва на Поділлю. - К.-П., 1927. ДМУНДМ.
* Гаґенмейстер В. Кахлі на Поділлі. - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Кахлі: Україна, Росія, Польща. - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Мапа Кам'янеччини, - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Містечкова архітектура на Поділлі. - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Рельєфні кахлі. - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Стінні розписи на Поділлю. - К.-П., 1927.
Гаґенмейстер В. Типи на Поділлі. - К.-П., 1927. Пр.зб.
* Гаґенмейстер В. Трипільська кераміка на Поділлі. - К.-П., 1927.
* Гаґенмейстер В. Художня обробка каменю на Поділлі. - К.-П., 1927.
Жіночий одяг на Поділлю. - К.-П., 1927.
Кржемінський К. Стінні розписи на Уманщині. [Текст:] Мотиви орнаменту. - К.-П., [1927]. -18с.; Те саме. Альбом. 50 літографій. - К.-П., [1927].
Кржемінський К. Хати с.Ходоровець: Альбом літографій. - К.-П., 1927.
Шаврін В. Селянський одяг на Поділлі: Автолітографії. По фотографіях 1899/1900 рр. Є.Сіцінського. - К.-П., 1927.
Гаґенмейстер В. Камінець-Подільський. - К.-П., 1928. Тираж 100 прим. Альбом кольорових авnолітографій розміром 17 х 12 см та 12 х 17 см. Пр.зб., ЦДАМ.ЛМ, КПІМ, ХмМ.
Шаврін В. Колектив Кам'янець-Подільської художньо-промислової школи ім. Г.С.Сковороди: Кольоровий шарж. Автолітографія. - К.-П., 1928.
Гаґенмейстер В. Тульчинщина, село Орлівка: Вишивки низзю. - К.-П., 1929. Тираж 80 прим.
Гаґенмейстер В. Тульчинщина, село Орлівка: Вишивки низзю / Текст В.Гаґенмейстера, малюнки К.Ременюка. - К.-П, 1929. Тираж 100 прим. Пр.зб., КПІМ, ХмМ, ДНАББ.
Рец.: Сочинський] В. // Нові шляхи. - Львів, 1929. - Т.ІІІ. - Верес.-жовт.-С.170.
* Гаґенмейстер В., Кржемінський К, Архітектура та стінні розписи синагоги м[істеч]ка Смотрича. - К.-П., 1929. Пр. зб. Окремі автолітографії.
Сіцінський Євтим. Кам'янецький культурно-історичний заповідник: Кам'янецька фортеця. - К.-П., 1929. -10 с.; іл. Тираж 500 прим. Автолітографії В.Гаґенмейстера. Пр.зб.
Рец.: Н., В. // Нові шляхи. - Львів, 1929. - Т.ІІІ. - Верес.-жовт. - С. 172.
Гаґенмейстер В. Настінні паперові прикраси Кам'янеччини. - К.-П., 1930. - 8, 15 табл. Тираж 80 прим. КПІМ, ХмМ, ЛДУ, ДНАББ.
Рец.: Січинський В. // Мистецтво. - Зош. IV. - Львів: АНУМ. - Зима 1932/33.-С. 110.
Див.: Станкевич М. Українські витинанки. - К.: Наук. думка, 1986. -С.7, 14, 21, 59, 60, 63, 64.
Гаґенмейстер В. Селянські настінні розписи Кам'янеччини: Матеріали до вивчення українського селянського мистецтва. 1917-Х-1927. - К.-П.,1930. - 36 с.: 25 іл. у тексті. Альбом. 50 літографій. Тираж 80 прим. Пр.зб., ДМКДУ.
Гигенмеистер В. Старий Кам'янець-Подільський: Альбом автоліnографій. - К.-П., 1930. 15 кольорових таблиць в обкладинці. Автолітографії розміром 27 х 16 та 14 х 21 см. Пр.зб.
Відгук: Нові шляхи. - Львів, 1929. - Т.І11. - Верес-жовт. - С.141.
* Гаґенмейстер В. Українська графіка: Поділля. - К.-П., 1930.
Ґеринович В. Товтри Західного Поділля / Худ. ред. та мал. В.Гагенмей-стера. - К.-П., 1930. Пр.зб., ДМКДУ.
Блюмен Л.М., інженер. Про деякі хвороби склівної плівки та боротьба з ними. - К.-П., 1931. - 4 с. Тираж 200 прим.
Гагенмеіістер В. Поділля: Гутне шкло / За ред. В.Гаїенмейстера і М.Олійника. - К.-П., 1931. Обгортка й малюнки автора. Тираж 150 прим.-Пр.зб., ДНАББ.
Проскурівщина: Стінні розписи с.Жищинці. - К.-П., б.р.

*Зірочкою позначено видання, яких дослідники КПХППШ не бачили. Описані за згадками в різних джерелах і окремими відбитками.

Поштові листівки

Гаґенмейстер В. Камянець-Подільський. - К.-П., 1928. Тираж 100 прим. Серія з 12 кольорових малюнків поліпшеного друку. Малюнки наліплені на обрамовані аркуші 20 х 25 см. Написи виконано друкарським способом.

У каталозі М.Забоченя та В.Яцюка, що готується до друку, зареєстровано листівки цієї серії, датовані 1923, 1924, 1926, 1927 та 1928 роками. Очевидячки, в такий спосіб було складено комплект.

Гаґенмейстер В. Будуймо танк: Вартовий Кам'янеччини: Кольорова листівка. - К.-П., 1928.
Гагенмейстер В. Гончарство на Поділлю, село Адамівка Кам'янецької округи. Серія І. - К.-П., 1929.
Гагенмеистер В. Типи на Поділлю. - К.-П., 1929.

Серія з 14 кольорових листівок. Формат 14 х 10,5 см.

Місця зберігання

ДІКМЗ - Державний історико-культурний музей-заповідник у Кам'янці-Подільському.
ДМКДУ- Державний музей книги і друкарства України. ДМУНДМ - Державний музей українського народного декоративного мистецтва.
ДНАББ - Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека. КПІМ - Кам'янець-Подільський історичний музей.
ЛДУ - Наукова бібліотека Львівського державного університету. НХМ - Національний художній музей.
Пр.зб. - Приватна збірка. ХмМ - Хмельницький художній музей.
ЦДАВОУ - Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
ЦДАМЛМ - Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

ПРИМІТКИ

На бажання автора в статті збережено його транскрипцію імен та прізвищ. - Ред.

1. ПаравійчукА.Г. Кам'янець-Подільська художньо-промислова школа і її краєзнавча діяльність // Тези доповідей Подільської історико-краєзнавчої конференції.-Хмельницький, 1965.-С. 110 -111; Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи в Кам'янець-Подільському // Високе призначення радянського мистецтва: 36. матеріалів. - Львів, 1975.-С. 106-109; Паравійчук А.Г. Кам'янець-Подільська художньо-промислова школа // Народна творчість та етнографія. - 1984. - №1 (185). - Січ. - лют. - С. 85-86.
2. 1937рокуВолодимирСічинськийкон-статував, що на той час "найбільша наша бібліотека Наук.[ового]Тов.[арис і ва ім.] Шевченка не має жадної о з цих видань" (Січинський В. Видання мистецько-промислової школи в Кам'янці //Українська книга.- 1937.-Кн. 1.-С.20). Нині вбібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклорне тики і аетнології ім. М.Рильського НАН України, наприклад, праць В.ГаГепмейстера теж немає жодної.
3. Кейван Іван. Володимир Січинський - архітект, мистець-графік, мистецтвознавець, дослідник. - Торонто: Євшан-зілля, 1957.
4. Про Є.Сіцінського див.: Біднов В. Бібліографічна діяльність о. Євфимія Сіцінського // Книголюб. - Прага, 1931.-Кн.2. - С. 53 -77; Крип'якевич 1. 50-ліття наукової праці Євфима Сіцінського // ЗНТШ.-Т. 151.-1931.-С. 217-223; Білон Петро, прот. Спогади. - Пітсбурі, 1952. - 4.1. - С. 50 -52; Паравійчук А.Г. Видатний історик Поділля Ю.Й.Сіцінський // УЇЖ. - 1968. - № 9. - С. 87-92; Винокур І.С., Корнілов В.В. Визначний літописець Поділля (Ю.Й.Сіцінський) // Репресоване краєзнавство (20 -30-і роки). - К.: Рідний край, 1991. - С.93-101; Вони ж. Ю.Й.Сіціпський // УЇЖ. -1991. - № 3. -С. 69-74; Кушнір Б. Душа , подільської історіографії // Писанка. - , 1993. - № 3-4. - С. 25 -26; Сіцінський Ю. Про обставини мого життя: Автобіографія / Публікацію підготував М.Мошак // Подільське братство. -[1993].-№3.-С.26-31.
5. Січинський В. Українське пластичне мистецтво: Бібліографічний огляд за 1927 р. // Україна. - 1928. - Кн. 6 (31). -С. 133. Подібні міркування він висловив і в статті 1937 року: "Видання Мистецько-промислової школи (технікуму) ім. Сковороди в Кам'япці-Подільському можуть служити їй рідк[існ]им зразком, як невеликими матеріальними засобами в невеликому місті, навіть без державної допомоги, але при добрій волі, постійною систематичною працею і любов'ю до справи - можна досягнути великих успіхів. Власне від часів революції ні одно українське видавництво, ні одна інша мистецька школа на Україні не дала щось подібного до видань Мистецько-промислової школи в Кам'янці, а власне видань переважно альбомного характеру з народного мистецтва, друкованих у багатьох кольорах та в науковому опрацюванні" (Січинський В. Видання мистецько-промислової школи. - С. 20).
6. Пор.: Отчет кустарного техника профессора Соколова о командировко в Каменец-Подольский в феврале 1908 года // РД1А (СПб.). - Ф. 395. - Оп. 1. - Спр. 1962. -Арк. 40. Див.: Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи. - С. 106.
7. Коваленко О.М. Перші народні пересувні виставки В.К.Розвадовського на Україні, 1904-1906 рр. // УЇЖ. - 1968. -№ 10. - С. 105 -112; Рябий Мефодій. Дещо про художника В'ячеслава Розва-довського // Народна творчість та етнографія. - 1972. - N"4 - Лип.-серп. -С. 104 -105. Як варіювались уявлення про мистця, можна бачити з такої о прикладу. 28 квітня 1974 року О.В.Ери надіслала мені примірник статті А.Паравійчука "Кам'япець-Подільська художньо-промислова школа і її краєзнавча діяльність", що датується серпнем 1965 року. Тут можна прочитати, що 1912 року В.Розвадовського "як неблагопадійного взагалі вислали з Кам'янця до Середньої Азії. Там він прожив з 1912 р. до смерті в 1943 р." (С. 2). За словами М.Рябого, ..жандармська адміністрація жорстоко переслідувала ідо виставку й примусила І'озвадовського залишити Україну й ниїхати до Туркестану [...]. Перед виїздом І...] Розвадовський побував у Галичині І,..]" (С. 105). Ідучи за Паравійчуком, В.Перепадя та Ю.Лащук твердили, що ііою "як неблаг'онадійного вислано до Середньої Азії" (Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи. - С.106). 1976 року Архип Данилюк оповідав: "Демократичні погляди останнього (В.Розвадовського. - С.Б.) лякали царських чиновників. Під загрозою арешту В.Розвадовський покинув Камінець-Подільський і виїхав до Ташкента" (Данилюк А. Володимир Гагенмейстер //Жовтень. - 1976. - № 12. - С. 119). 1983 року А.Паравійчук написав, що внаслідок нагінок "Розвадовський був змушений виїхати за кордон" (Паравііічук Андрій. Школа Гаґенмейстера //Жовтень.-1983.-N"4 (462).-С. 105). Нарешті 1989 року О.Климчук оприлюднив зовсім іншу версію: "[....] красень-директор, закохавшись у доньку тутешнього предводителя дворян, змушений був таємно розпрощатися з містом своєї мрії [....]" (Климчук Олександр. Час цвітіння // Україна. - 1989. - № 8. - С. 1 вкладки). 27 вересня 1987 року небіж В.К.Розвадовського Костянтин Сергійович (помер 1991 року в Ризі) писав О.В.Ерн, що, закінчивши Академію, В'ячеслав Костянтинович приїхав до Львова, і журналіст Осип Мончаловський увів його в родину одного з провідників галицьких москвофілів Володимира Феофіловича Дудикевича та його дружини Романи Іванівни. 1906 року мистець одружився з Романою Володимирівною Дудикевич( 1886-1975, Москва). З 1912 року вони мешкали в Ташкенті. Дружина мала двох сестер - Надію (1891-1961, вийшла за Кошкарьова, жила в Москві) та Дарку (1895 -весна 1918). Навесні 1914 року Дудикевичі переїхала з Коломиї до Москви, де придбали на Арбаті будинок. У грудні 1914 року, перебуваючи в Розвадовських у гостях, померла від розриву серця Романа Іванівна, навесні 1918 року - Дарка (від тифу), навесні 1922 року (в тюрмі ЧК) - сам В.Дудикевич. Усі вони поховані в Ташкенті.
8. Про А.Паравійчука див.: Подільське братство,-[1991 ]. -№1.-С.8.
9. Устав Каменец-Подольской художественно-ремесленной учебной мастерской. - Каменец-Подольский: Тип. Св.Троицкогобратства, 1909. -4 с.; Устав Каменец-Подольской художественно-ремесленной учебной мастерской. - Каменец-Подольский: Тип. С.Д.Клигера, 1911. - 31 с.
10. Роот Н. Очерк деятельности Каменец-Подольской художественно-ремесленной учебной мастерской: Учебная программа, 1909-1913// Художес і венно-промышленные учебнне заведення на Всероссийской выставке 1913 г. в г.Киеве. - К., 1913. - С. 12-24; Він же. Работы первого выпуска учащихся Каменец-Подольской художественно-ремеслеиной учебной мастерской за 3 года ее деятельности // Там само. - С. 73-95: іл.; Отчет о состоянии Каменец-Подольской художественно-ремесленной учебной мастерской за 1912/1913 учебный год. - Каменец-Подольский: Тип. "Труд" С.Д.Клигера, 1913.-13с.; ...за 1913год.- Каменец-Подольский: Тип. "Труд" С.Д.Клигера, 1914.-31 с.
11. Вторая Всероссийская кустарная виставка, устроенная Главным управлением землеустройства й земледелия в 1913г. - Санкт-Петербург, 1913.- С. 13; Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи. - С. 106.
12. Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи. - С.108.
13. Сіцінський Є. Наукова робота в Кам'янці на Поділлю за останнє десятиліття, 1914 -1924 рр. // Україна. - 1926. - Кн. 1 (16).-С. 173.
14. [Ерн О.В.] Гагенмейстер В.М. // Словник художників України. - К.: УРЕ, 1973. - С. 50-51; Митці України: Енцикл. довідник / За ред. А.В.Кудрицького. -К.: Укр. енциклопедія, 1992. - С. 143; Білокінь С. Гагенмейстер В.М. // Мистецтво України: Біогр. довідник / За ред. А.В.Кудрицького. - К., 1997. -С. 135.
15. Січинський В. Видання мистецько-промислової школи. - С. 20-23; Історія українського мистецтва. - К., 1969. -Т.4.-Кн. 1.-С.276,319,336; К., 1970.
- Т.4. - Кн.2. - С. 387,406; Т. 5. - С. 440;
Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. - Львів:
ЛДУ, 1969. - С. 188; Паравійчук А., Матвеєв М. Музи нашого міста //' Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1971. - 20 лип. - № 113 (4634). - С. 4; Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи. - С. 106-109; Данилюк Архип. Володимир Гагенмейстер. - С. 119-121; Паравійчук Андрій. Школа Гаґенмейстера. -С. 105-107; Паравійчук А.Г. Кам'янець-Подільська художньо-промислова школа. -С. 85-86; Данилюк А.Г, Ерн О.В. В.Гаґенмейстер - дослідник народної культури Поділля //Тези доповідей наукової конференції "Проблеми етнографії Поділля". - Кам'янець-Подільський, 1986. - С. 70-71; Климчук О. Час цвітіння. -С. 12-13. - Вкладка; Ерн (Гагенмейстер-Корецька) Ольга. Закоханий у Поділля // Подільське братство. - [ 1993 ]. - № 3. -С.48-54.
16. Сіцінський Є. Наукова робота в Кам'янці на Поділлю... - С. 172-177.
17. Там само.-С. 173.
18. Згодом, за кілька десятиліть після його загибелі, дочка пригадувала, що завжди бачила на батьковому столі фінський епос "Калевалу" (Климчук О. Час цвітіння. - С. 13).
19. .Батьків рідний брат Генрик-Тадеуш під псевдонімом Ґаліцкі (7 грудня 1861 - 12 квітня 1921) став відомий як польський актор і режисер. У сезоні 1908/09 керував Театром товариства прихильників сцени в київському "Ogniwie". У 1915-1920 роках був директором Великого театру в Любліні (Slownik biograficzny teatru polskiego. - Warszawa, 1973.-8.218).
20. 29 березня 1892 року батько мистця нестройовий старшого розряду Едуард-Ян Едуардович Гагенмейстер (нар. З вересня 1851 року) помазанням св.Мира приєднався до Православної Греко-Російської Церкви з наречениям йому імені Николай. Тої о самого дня, на бажання його батьків, приєднано й самої о Карла-Ріхарда з нареченням йому імені Володимир. Згідно з свідоцтвом, запис про це зроблено в метричній книзі церкви 94-го піхотного Єнісейського полку. 1893 року полк стояв у Пскові (копія О.Ерн).
21. Штігліц Александр Людвіґович (6 вересня 1814 - 24 вересня 1884) - російський культурний діяч, дійсний таємний радник, барон. Заснував Центральне училище технічного рисування (1876). Почесний член Імператорської Академії мистецтв (Кондаков С.Н. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств, 1764-1914- [Спб., 1915]. -4.2. - С. 303).
22. Пруслина Н.К. Русская керамика. -Москва: Наука, 1974. -С. 109-111. Пор. с.121-122.
23. Климчук О. Час цвітіння. - С. 12.
24. Великолуцька філія державного архіву Псковської області. - Ф.299. - Оп.1. -Спр.2; Ерн (Гагенмейстер-Корецька) О. Закоханий у Поділля. - С. 48.
25. Пор.: Білокінь С. Витоки творчості Ганни Собачко // Народна творчість та етнографія. - 1984. - № 5 (189). - С. 56 - 62: іл.
26. Климчук О. Час цвітіння. - С. 12.
27. А.Паравійчук простежив зміни назв, яких зазнав навчальний заклад протягом такого недовгого часу свого існування. Починаючи з 1919 року. Художньо-ремісничу учбову майстерню перейменовували кілька разів. Вона звалась Художньо-промисловою майстернею, художньо-ремісничою керамічною майстернею, з 1921 року - художньо-промисловим ім. Г.С.Сковороди технікумом, а з 5 грудня 1923 року - Художньо-промисловою профшколою ім. Г.С.Сковороди. Ця назва протрималась найдовше - до 1931 року.
28. Подільське братство. - [1993 ]. - № 3. - С.51.
29. Данилюк Архип. Володимир Гаґенмейстер. - С. 120. Про діяльність школи знаходимо також численні нотатки в тодішній газетній та журнальній хроніці, напр.: Червоний шлях. - 1923. - №2. -Трав. - С. 275; Зборовець В. Кам'янець-Подільська науково-дослідча катедра в 2-му півріччі 1923 року // Там само. -1924. - №3. - С. 275-276; Українське мистецтво. - Львів, 1926.-Ч. 1.- С.ЗО.
30. На вінчання студентів Галини Онепір із Грицьком Судимою він дістав з комори театральних реквізитів Пушкінського дому кунтуші, жупани, широкі штани, кольорові чоботи тощо. Таке відважно національне весілля, гра з вогнем, як зізнавався на схилку віку один із його учасників, немало переполошило кам'янецьких мешканців (Гарба Василь. На розпуттях: До історії одного покоління. - Нью-Йорк: УВАН, 1976. - С.327).
31. Філь Юхим. До історії Кам'янець-Подільського наукового при Українській Академії наук товариства // Кам'янець-Подільське наукове при Українській Академії наук товариство: Записки. -1928.-Т.1. - С.95.
32. Сіцінський Є. Наукова робота в Кам'янці на Поділлю... - С. 176.
33. Філь Ю. Зазнач, праця. - С. 98, 99.
34. Ерн (Гагенмейстер-Корецька) О. Закоханий у Поділля. - С. 51, 53.
35. Сіцінський Є. Наукова робота в Кам'янці на Поділлю... - С. 175.
36. Там само.- С. 175.
37. Ерн (Гаґенмейстер-Корецька) О. Закоханий у Поділля. - С. 49. В.Гагенмей-стерові належать також розвідки "Изразцовые декорации ярославских храмов" (изд. Ярославского худ. общества, 1921) та стаття "Боны Каменецкой городской управьі" (Советский коллекционер. -Москва, 1925. - №17). Пор.: Гагенмейстер-Корецька Ольга. Гривни Кам'янець-Подільської міської управи // Галфіл-вісник. - 1995. - №1. - С.26 -29.
38. Однопрізвищний з дружиною В.Гагенмейстера Варварою Іванівною (лист О.Ерн від 22 грудня 1998 року).
39. Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи. - С. 109. Згодом відділ художнього килимарства очолювала його дружина - Варвара Іванівна Корецька, полтавка з Великих Сорочинців (Климчук О. Час цвітіння. - С. 13). Варвара Іванівна Корецька (4 грудня 1895, Великі Сорочинці - 6 липня 1967, Львів) закінчила Петроградську художню школу народного мистецтва. Від жовтня 1918 року завідувала Кам'янець-Подільською школою художнього ткацтва губернської управи. Мешкала в т.зв. студентській "Колонії" на розі Шкільної й Садової вулиць у будинку кол. Медведєвої (Гарба Василь. На розпуттях. - С.298-299). 1921 року школа ввійшла як відділ до складу КПХППШ. Крім тих її документів і світлин, що загинули у зв'язку із загибеллю чоловіка, пропали й ті, що зберігались у батьків у Сорочинцях, - німці їхній будинок спалили (повідомлення О.Ерн 22 грудня 1998 року).
40. Гагенмейстер В.Тульчинщина, село Орлівка: Вишивка низзю. - Кам'янець-Подільський.- 1929.
41. В.Гагенмейстер мав, природно, і власну збірку. Йому належали, наприклад, полики низзю, виконані в шість-сім кольорів, із села Підфилип'я на Кам'янеччині (Гагенмейстер В. Тульчинщина, село Орлівка: Вишивки низзю. - С. 7). Дочка О.Ерн згадує, що в домі було багато батькових творів і робіт його першої дружини Зої Федорівни Гагенмейстер (дівоче прізвище Соболева), талановитої художниці. Як повідомила 22 грудня 1998 року О.Ерн, вони побралися 1913 року. Померла, здається, від сухот. Дітей не було. Крім того, на стінах помешкання привертали увагу "килими художні й вишивки моєї мами. Все загинуло" (Ерн (Гагенмейстер-Корецька) О. Закоханий у Поділля. - С. 54).
42. До реабілітаційної виставки В.Гагенмейстера 1977 року виконав його портрет (полотно, олія; 75х100). Зберігається в О.Ерн.
43. Ерн (Гагенмейстер-Корецька) О. Закоханий у Поділля. - С. 50.
44. Пор.: Крейстер. К вопросу зкспорта украинских кустизделий // Вісник кустарно-промислової кредитної кооперації України.-X., 1928.-Ч.1.-С.10.
45. Гагенмейстер створив його марку - гончарний глечик і накатний літографський валок у колі. По колу йдуть літери - КПХППШ.
46. Січинський В. Видання мистецько-промислової школи. - С.20 -21.
47. Там само. - С. 22.
48. Паравійчук А. Школа Гагенмейстера. - С.106.
49. Гагенмейстер В. Поділля: Гутне шкло. - Кам'янець-Подільський, 1931. - С.[3].
50. Мистецтво. - Зошит IV. - Львів: АНУМ, Зима 1932/33. - С.110.
51. Сочинський] В. // Нові шляхи. - Львів, 1929. - Т.ІП. - Верес.-жовт. -С.170.
52. Гагенмейстер В. Селянські настінні розписи Кам'янеччини. - Кам'янець-Подільський, 1930. - С.12.
53 Бутник-Сіверський Б.С. Українське Наукова думка, 1966. - С. 115.Пор. - С.42,59-70, 135, 144, 215. |
54 Мистецтво.-Зошит IV. - С.110. :
55. Січинський В. Видання мистецько-і промислової школи. - С. 21. Рецензуючи цей альбом окремо, автор звернув увагу на те, що "деякі таблиці розфарбовані в додаткових кольорах аквареллю - від руки. Така клопітлива праця і пієтизм виконавців є, розуміється, дуже похвальні, але не можемо не одмітити, що акварельна фарба є дуже недовговічна і скоро змінлива" (Сочинський] В. // Нові шляхи. - Львів, 1929. - Т.ІІІ. - Верес.-жовт. - С.170).
56. Січинський В. Видання мистецько-промислової школи. - С. 22.
57. Там само.
58. Данилюк Архип. Володимир Гагенмейстер. - С. 121.
59. Ерн (Гагенмейстер-Корецька) О. Закоханий у Поділля. - С. 51. Пор.: Климчук О. Час цвітіння. - С. 4 вкладки.
60. Січинський В. Видання мистецько-промислової школи. - С. 22.
61. Климчук О. Час цвітіння. - С. 12.
62. Паравійчук А. Кам'янець-Подільсш художньо-промислова школа і її краєзнавча діяльність (рукопис), - С. 4; Перепадя В.В., Лащук Ю.П. З історії Художньо-промислової школи. - С.109, Дочка В.Гагенмейстера повідомляє, що студентів перевели до Миргородського й Межигірського технікумів. "Викладачі, - пише вона, - розбрелись подалі від прикордонного Кам'янця-Подільського, де були ліквідовані майже всі навчальні заклади. Згодом майже всі викладачі були розстріляні" (Ерн (Гагенмейстер-Корецька) О. Закоханий у Поділля. - С. 50).
63. Там само. - С.51.
64. Вона згадує, що повернулась до України "через десятки років" (Там само, - С.50). Вийшла заміж за Георгія Олександровича [фон] Ерна, сина хорунжого кавалерійського полку УНР, розстріляного 19 грудня 1937 року (Ерн-Корецька Ольга. Чужі прізвища... Але чи чужі вони Україні? //Шлях перемоги. - 1997. - 13 берез.-4.11 (2237). - С.7).
65. Державний архів СБУ. - Довідка ЗІ) серпня 1997 року (підпис А.М.Пшенникова). Див.: Федущак Інна. Загинули у підвалах колишнього Жовтневого палацу // Поклик сумління. - 1993.-№24 (132). - Лип. - С. 2. Що його розстріляли у підвалах Жовтневого палацу, а потім вивезли до Биківні, писала 1993 року О.Ерн. Тим часом, на підставі пізніших знахідок О.Ерн О.Климчук навів її розповідь 1989 року: "Позаторік у Кам'янці-Подільському знайомий колекціонер подарував мені невеличку картонну картку - він виявив її в ст. польській книжці, яку давно придбав на базарі. Пером, чорним чорнилом на картоні зображено ескімоса, схожого обличчям на батька. Під малюнком підпис татовим почерком: "Ескімоска, яка розтягує шкіру", на звороті іншою рукою: "В.Гагенмейстер. Воркута. 1938". Може, справді Воркута?" (Климчук О. Час цвітіння. - С. 13). Безрезультатність пошуків у цьому напрямку привела Ольгу Володимирівну до висновку, що це якась помилка.
66. Пор.: Білокінь С. На полицях спецфондів у різні роки // Слово і час. - 1990. - № 1 (349). - С. 69 -76. Природна річ, що донедавна це ставили на карб німцям. "Значна видавнича діяльність художньої школи, - писав А.Паравійчук, - до останнього часу повністю не вивчена та не оцінена. Сталося це тому, що видання мали невеликі тиражі: 50 - 100 і лише в кількох випадках 200 - 500 примірників. Вони зберігалися у небагатьох бібліотеках і музеях, які під час німецько-фашистської окупації були пограбовані" (Паравійчук А. Школа Гагенмейстера. - С. 106). Але ще 1937 року В.Січинський пояснював: "Із книг, виданих на Наддніпрянщині в 1920-их рр., згодом знищено за різні "ухили" так багато, що сливе всі тодішні видання сьогодні дуже рідкі(сні]" (Січинський В. Видання мистецько-промислової школи. - С. 20).
67. 1971 року О. В. Ерн започаткувала архівний фонд батька в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва в Києві (Диченко Ігор. Надійшли до архіву-музею...//Літ.Україна. - 1971. - 1 жовт. - № 78 (2878). - С. 2;
Він же. Нові надходження // Там само. -1972. - 4лют. -№ 10 (2913). - С. 4; Виставка художніх творів із фондів ЦДАМЛМ УРСР: Каталог. - К., 1972. - С. 7,10). 1983 року вона передала Кам'янець-Подільській картинній галереї 19 його творів (Козлова Н. У дарунок музею //Радянське Поділля. - 1983. - 7 серп.).
68. Данилюк Архип. Володимир Гагенмейстер. - С. 121.
69. Паравійчук А. Школа Гагенмейстера. - С. 106. Всього ж видавництво випустило 127 мистецьких видань, з них 87 підготував В.Гагенмейстер (С. 107). 1989 року вона зареєструвала 136 назв видань профшколи - її батькові належало 96 (Климчук О. Час цвітіння. - С. 13).
70. Відбулося кілька персональних виставок В.Гагенмейстера: в Музеї народної архітектури та побуту у Львові (1976; відкриття відбулося 2 вересня о 16. годині; 70 творів), у Виставковій залі Львівської організації Спілки художників (1977; відкриття відбулося 10 березня о 17 годині), у Кам'янець-Подільському музеї-заповіднику (1980) та в болгарському місті Тутракан - побратимові Кам'янця-Подільського (1987-1988). Відгуки про виставки див.: Данилюк А. Народна архітектура і побут Поділля у творах В.Гагенмейстера // Наше слово. -Варшава, 1976. - 12 груд. - № 50 (1061).
- С. 7; Хроніка творчих буднів //Жовтень. - 1977. - №5. - С.159; Паравійчук А. Виставка художника // Прапор Жовтня. - 1980. - 13 верес. Переліки творів В.Гагенмейстера є в запрошеннях на львівську виставку 1977 року (60 назв) та кам'янець-подільську - 1980 року (73 назви). Текст ілюстрованого путівника до кам'янець-подільської виставки 1987 року уклала Катерина Дігтяр. Життю й діяльності мистця присвячено телефільм. Іменем В.Гагенмейстера названо вулицю в Кам'янці-Подільському (Ерн Ольга, фон. Бережіть вулицю, бережіть пам'ять! // Подолянин. - 1997. - 21 лис-топ.) Ім'я В.Гагенмейстера викарбуване на пам'ятникові мистцям і мистецтвознавцям - жертвам політичних репресій, встановленому на початку 1997 року біля Української Академії мистецтв (Білокінь С. Пам'яті загиблих // Мистець.
- К., 1997. - 4.1. - С.1). 1 вересня 1993 року в Кам'янці-Подільському (вул. П'ят-ницька, 9а) у підпорядкуванні Державному комітетові в справах будівництва та архітектури відродилась Художньо-промислова школа ім. В.Гагенмейстера (Медвідь Катерина. З відродженням, школо таланту! // Кам'янець-Подільсь-кий вісник. - 1993. - 4 верес. - № 70), але тепер її знову знищено, вона більше не існує. Тільки це вже - інша історія.
71. Про цього мистця й дослідника див. Камінська Л.К. Короткий життєпис художника Кржемінського К.І. // Подільске братство. - [1993]. -№3. - С.55-56.
72. ЦДАГО України. - Ф.263. - Оп.1. - Спр.58152 ФП/кор.1452. - Арк.5.
73. Вишнівський Олександр. Повстанський рух і отаманія: Збірник. - Дітройт, 1973. - С.45-69.
74. Встановлено, що Євген Перфецький (1888-1947) емігрував 1921 року (Труды русской, украинской й белорусской змиграции, изданные в Чехословакии в 1918-1945 гг. - Прага, 1996. -Т.1. - 4.2.
- С.572). Але, як розуміємо, виїхати легальне він не міг ані 1922, ані 1921-го.
75. ЦДАГО України. - Ф.263. - Оп.1. - Спр.58152ФП/кор. 1452. - Арк.216.
76. Січинський В. Видання мистецько-промислової школи. - С.21.
77. ЦДАГО України. - Ф.263. - Оп.1. - Спр.58152ФП/кор. 1452.-Арк.16.
78. Вчитель Дерещук оперував у селах Сичівка, Велика Севастянівка, Вишнопіль, Дубове. Начальник уманського міського відділення УКГБ у Черкаській області підполковник Г.Тимофєєв 10 травня 1976 року подав дуже промовисті відомості про цей загін: "В 1923-1924 годах Дерещук, собрав несколько тысяч человек, умело маневрировал своими бандами, при поддержке населення выиграл несколько боев с советскими войсками, приобрел широкую популярность. В 1924 году воинские части ГПУ перешли в открытое наступление против дерещуковцев и разгромили их" (Там само. - Арк.238 зв.).
79. Дочка його, Лариса Костянтинівна, тепер архітект, мала на той час двадцять років.
80. ЦДАГО України. - Ф.263. - Оп.1. -Спр.58152 ФП / кор. 1452. - Арк. 174 -175.
81. Див.: Білокінь С. Шукач словесних скарбів // Рад. Поділля. - Хмельницький, 1981. - 15 берез. - № 55 (13824). - С. 4.
82. Документи для публікації в серії ."Метрики XVIII ст.", виявляв В.Свідзинський, який у 1923 -1925 роках завідував кам'янецьким архівним управлінням. Кілька випусків цього видання літографувалися в майстерні технікуму під керівництво В.Гагенмейстера (Рибалко О. Знайдено в архівах: Шкіц до життєпису В.Свідзинського // Вітчизна. - 1989. -№1. - С.146. Тут опубліковано й титул видання 1923 року. - С.147).
83. Цю літографію В.Гагенмейстер зробив зі старого портрета Кармелюка, що зберігався до революції в Кам'янець-Подільському музеї, а потім загинув. Дослідниця творчості В.Тропініна А. Амшинська твердила, що твір В.Гагенмейстера дав їй змогу атрибутувати й близький до нього портрет роботи В.Тропініна (Амшинская А. Василий Андреевич Тропинин. - Москва: Искусство, 1970. - С. 88). Видатний філокартист М.Забочень ствердив, однак, що із втраченого портрета Кармелюка свого часу зроблено дві листівки, тим-то в дослідженні тропінінського твору треба було звертатись до них, а не до літографії. До А.Амшинської портрет Тропініна атри-бутував (ЗНТШ. - 1911. - Том СІП. - Кн. IV. - С. 103-107) Кость Широцький (Забочень М.С. Ще раз про філокартію // УЇЖ. -1971. - № 12 (129). - С. 101).

Складаю щиру подяку дочці В.М.Гаґенмейстера - Ользі Володимирівні ЕРН - за допомогу в написанні цієї статті. Приємно відзначити, що наші дослідницькі взаємини тривають з 1973 року.

ПУ № 3-4 2000 р.