Історико-архітектурні ресурси регiонiв України.

Для розвитку пам`яткоохоронної сфери як в Українi в цiлому, так i в її окремих регiонах важливе значення має якнайповніший облік архітектурно-містобудівних ресурсів кожної територiї та держави загалом. Нинi в Українi пiд охороною держави перебувають понад 140 тисяч нерухомих пам'яток iсторiї та культури, а саме:
- понад 64 000 пам'яток археологiї;
- понад 54 000 пам'яток iсторiї;
- близько 7 000 пам'яток монументального мистецтва;
- понад 15 600 пам'яток мiстобудування i архiтектури.

Як правило, найбiльший суспільний iнтерес становлять пам'ятки мiстобудування i архiтектури, а також створенi на їх основi iсторико-культурнi заповiдники. Тому, спираючись на загальноприйняте туристичне районування України, далі подано аналiз цих ресурсів щодо кожного з семи регiонiв, а також в межах кожної областi. Цей аналіз базується як на державних списках пам'яток, облiкових документах державних органiв охорони пам'яток, так i на вiдомостях, наданих дирекцiями згаданих далi заповiдникiв.

Система державних iсторико-культурних заповiдникiв, що сформувалась донинi в Українi, почала створюватись ще в 20-х роках, коли партiйно-урядовими постановами органiзовано десять перших державних заповiдникiв (Ольвiя, Могила Т.Шевченка у Каневi, Всеукраїнський музейний городок (Києво-Печерська лавра), Кам'янець-Подiльська фортеця, Монастир босих кармелiтiв у Бердичевi, Замок Острозьких у Старокостянтиновi, Кирилiвський монастир у Києвi, Спасо-Преображенський собор, Троїцько-Iллiнський та Єлецький монастирi в Чернiговi, Спасо-Преображенський монастир у Новгородi-Сiверському, дендропарк "Софiївка" в Уманi). Масове нищення пам'яток у 30-х роках поклали край дiяльностi бiльшостi заповiдникiв. По вiйнi деякi з них вiдродилися. 1944 року створено заповiдник "Софiйський музей" у Києвi, фiлiєю якого 1958 року стала Судацька фортеця в Криму. У 50-60-х роках ухвалено постанови про органiзацiю iсторико-культурних заповiдникiв "Кам'яна Могила", "Хутiр Надiя", "Хортиця". А в 70-х роках стався поворот до комплексної охорони пам'яток архітектури разом iз довкiллям. Почалося створення заповiдникiв, що охоплювали iсторичнi середмiстя Львова (1975 р.), Чернiгова, Новгорода-Сiверського (1978 р.), Переяслава-Хмельницького (1979 р.), Острога (1981 р.), Луцька (1985 р.), Путивля (1986 р.), Києва (1987 р.). Рiзноманiтнiсть видiв комплексної iсторико-культурної спадщини вiдбилася в органiзацiї таких рiзновидiв iсторико-культурних заповiдникiв, як iсторико-архiтектурнi, iсторико-археологiчнi, iсторико-меморiальнi, історико-етнографічні, садово-парковi, музеї-заповiдники.

Найбiльше заповiдникiв створено вiд 1990 року, особливо за вісiм рокiв незалежностi України - 22. Етапом розвитку заповiдної справи став Указ Президента України вiд 11 жовтня 1994 року про надання провiдним заповiдникам України статусу нацiональних закладiв культури iз залiченням їх до загальнодержавної власностi.

Зараз заповiдник розглядається як спецiально виокремленi терени, на яких мiстяться iсторичнi комплекси, ансамблi, що становлять видатну наукову, iсторичну, мистецьку чи iншу культурну цiннiсть i якi охороняються державою та вилучаються з деяких видiв господарського використання.

За видами i категорiями 46 iсторико-культурних заповiдникiв, що нинi дiють в Українi, класифiкуються так: нацiональних - 10, iсторико-архiтектурних - 10, iсторико-археологiчних - 2, iсторико-меморiальних - 2, iсторико-культурних - 16, палацо-паркових - 1, історико-етнографічних - 1, музеїв-заповiдників - 8.

Управлiння заповiдниками перебуває в такому станi: Мiнiстерству культури i мистецтв України пiдпорядковано 7 заповiдникiв, Держбуду України - 3 (з одним філіалом), Президiї НАН України - 1, урядовi Автономної Республiки Крим - 3, обласним державним адмiнiстрацiям - 26, районим державним адмiнiстрацiям - 1, мiським Радам - 4.

Нинi мережа заповiдникiв охоплює: Середню Надднiпрянщину (12), Лiвобережну Україну - Сiверщину (6), Полтавщину (3) i Слобожанщину (1), Пiвдень (5), Крим (5), Волинь (4), Галичину (6), Подiлля (4).

Система заповiдникiв України нерiвномiрна й нерівноцiнна з географiчного й пам'яткознавчого боку. Нормально розгалужену, iєрархiчно структуровану, типологiчно рiзноманiтну цiлiсну систему заповiдникiв створено лише в Черкаський областi (6 заповiдникiв, з них 2 нацiональних). В усiх iнших областях ця система не має повної структури.

Нижче наводяться узагальненi данi про кiлькiсть пам'яток мiстобудування i архiтектури та про iсторичнi мiста вiдповiдних регiонiв станом на початок 2000 року.

1. Карпатський (захiдний) регiон.
Об'єднує чотири областi: Львiвську,
Закарпатську, Iвано-Франкiвську i Чернiвецьку.

1.1. Львiвська область.

Область обiймає iсторичнi терени Галичини i є найбiльшою в Українi за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами будiвель широкого хронологiчного засягу - вiд Княжої доби до середини XX столiття. Найцiннiшими є пам'ятки стилiстичних епох готики, ренесансу, бароко, класицизму, iсторизму i модерну, представленi у Львовi та iнших мiстах областi найдовершенiшими взiрцями. В областi на державний облiк узято 3659 пам'яток архiтектури i мiстобудування, з яких 794 - національного значення. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 55 населених мiсць Львiвщини: Белз, Борислав, Броди, Брюховичi, Буськ, Великий Любень, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гнiздичiв, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачiв, Жовква, Золочiв, Кам'янка-Бузька, Комарне, Кракiвець, Куликiв, Львiв, Магерiв, Медениця, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Нагуєвичi, Немирiв, Нижанковичi, Новий Яричiв, Олесько, Перемишляни, Пiдкамiнь, Поморяни, Пустомити, Рава Руська, Роздол, Рудки, Самбiр, Сколе, Сокаль, Старий Самбiр, Стара Сiль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнiв, Хирiв, Ходорiв, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворiв. На базi комплексiв iсторико-архiтектурної та мiстобудiвної спадщини в областi створено 5 заповiдникiв. На базi комплексу пам'яток народного будiвництва у Львовi дiє найстарiший в Українi Музей народної архiтектури.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Львовi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 12 червня 1975 року на базi архiтектурно-мiстобудiвного комплексу Львiвського середмiстя XIV-XVII ст. Перший в Украї-нi заповiдник, що охопив увесь середньовiчний центр. Площа 120 га. Включає понад 1000 пам'яток архiтектури, iсторiї та цiнних iсторичних споруд, з яких 200 належать до об'єктiв нацiонального культурного надбання. 1990 року на баланс заповiдника передано iсторичну забудову поза його межами з 34 видатними пам'ятками архiтектури. Спецiально уповноважений державний орган охорони пам'яток iсторiї та культури на теренах Львова. В кінці 1998 року історичне середмістя Львова включено до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Пiдпорядкований Львiвськiй мiськiй Радi народних депутатiв.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Нагуєвичi" в Дрогобицькому районi. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 березня 1994 року на базi меморiальних мiсць, пов'язаних з життям i дiяльнiстю Iвана Франка: музею-фiлiї Львiвського лiтературно-меморiального музею I.Франка, вiдновленої 1981 року садиби батькiв поета та "Стежки поета". У 1990-1994 роках в Нагуєвичах iснував лiтературно-меморiальний заповiдник "Нагуєвичі", створений Львiвською обласною Радою народних депутатiв. Нинi заповiдник пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Тустань" Сколiвського району. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1994 року на базi видатної пам'ятки iсторiї, археологiї й мiстобудування - наскельного оборонного комплексу мiста-фортецi Тустань IХ - ХIII ст. Пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний музей-заповiдник "Олеський замок" Буського району. Створено рiшенням Львiвського облвиконкому вiд 19 сiчня 1989 року на базi музею "Олеський замок" - вiддiлу Львiвської картинної галереї (вiдкритого 1975 р. пiсля завершення реставрацiї замку). В iнтер'єрах замку ХIII - XVIII столiть експонуються твори середньовiчного мистецтва (понад 500 одиниць зберiгання). На територiї довкола замку вiдтворено парк XVII - XVIII столiть, водойми, парковi споруди, влаштовано парк скульптур. Розмiщений бiля пiднiжжя замку монастир капуцинiв (1739 р.) використовується як фондосховище з вiдкритими фондами, у яких демонструється, зокрема, батальне полотно М.Альтамонте "Битва пiд Вiднем". Пiдпорядкований Львiвськiй картиннiй галереї.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Жовквi. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на базi ренесансних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа заповiдника 27 га. Включає понад 40 пам'яток мiстобудування, архiтектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) - один з найвеличнiших в Європi, костел св.Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев'янi церкви (поч. XVIII ст.), синагогу (1692 р.). Заповiдник пiдпорядкований Львiвськiй облдержадмiнiстрацiї.

1.2. Закарпатська область.

Область охоплює терени колишньої "Угорської Русi". Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина XIV-поч.XX столiть представлена середньовiчними замками, мурованими костелами i православними храмами, унiкальними типами дерев'яних церков. На державному облiку перебуває 152 пам'ятки архiтектури, з них 137 - національного значення. Вiдомо близько 250 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено: Берегове, Буштина, Великий Березний, Вилок, Виноградiв, Воловець, Iршава, Королеве, Мiжгiр'я, Мукачеве, Перечин, Рахiв, Солотвина, Тересва, Тячiв, Ужгород, Хуст, Чинадiєве, Ясиня. В Ужгородi дiє регiональний Музей народної архiтектури.

1.3. Івано-Франкiвська область.

Належить до iсторичного регiону Галичини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина - в широкому хронологiчному (XII - XX столiття), стильовому (ренесанс, бароко, iсторизм) й типологiчному дiапазонах. Найбiльший iнтерес становлять дерев'янi храми XVI - XIX столiть. В областi взято на державний облiк 1359 пам'яток архiтектури, з них 149 - національного значення. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 26 населених мiсць Iвано-Франкiвщини: Богородчани, Болехiв, Бiльшiвцi, Букачiвцi, Бурштин, Войнилiв, Ворохта, Галич, Гвiздець, Городенка, Дiлятин, Долина, Заболотiв, Iвано-Франкiвськ, Калуш, Коломия, Косiв, Кути, Надвiрна, Отиня, Рогатин, Рожнятiв, Снятин, Солотвин, Тисмениця, Тлумач. В областi дiє один заповiдник, а також Iсторико-архiтектурний музей в Скитi Манявському (Богородчанського району).

Нацiональний заповiдник "Давнiй Галич" у Галицькому районi. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1994 року як Державний iсторико-культурний заповiдник у Галичi на базi пам'яток iсторiї та культури села Крилос (городище княжого Галича - 1113 р., руїни Успенського собору - 1157 р., Василiвська каплиця - 1500 р., Успенська церква - XVI ст.), села Шевченкового - Пантелеймонiвська церква (ХII ст.) та їхніх околиць, а також iсторико-краєзнавчого музею i музею народної архiтектури в Крилосi. Указом Президента України вiд 11 жовтня 1994 року надано статус нацiонального i нове найменування. Є загальнодержавною власнiстю. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

1.4. Чернiвецька область.

Ця область є iсторичним регiоном Пiвнiчної Буковини й має архiтектурно-мiстобудiвну спадщину, вельми рiзноманiтну як в етнiчному, так i в хронологiчному, стилiстичному й типологiчному вiдношеннях. До найцiннiших належать середньовiчнi фортецi, мурованi та дерев'янi храми унiкального "хатнього" типу, окремi будiвлi та їх комплекси доби iсторизму. В областi взято на державний облiк 738 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 112 - національного значення. Вiдомо понад 300 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Вижниця, Кiцмань, Лужани, Путила, Сторожинець, Усть-Путила, Хотин, Чернiвцi. В обласному центрi дiє регiональний музей народної архiтектури. Планується створення Державного iсторико-архiтектурного заповiдника у м.Хотинi.

II. Волинсько-Тернопiльський (пiвнiчно-захiдний)регiон.
Обєднує чотири областi: Волинську, Тернопiльську,
Хмельницьку та Рiвненську.

2.1. Волинська область.

Область обiймає пiвнiчно-захiднi терени iсторичної Великої Волинi. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представляє XIV - XIX сторiччя. Найбiльший iнтерес становлять пам'ятки доби середньовiччя (XIV - XVI ст.), ренесансу i бароко, а також дерев'яна архiтектура, що зберегла унiкальнi архаїчнi риси. В областi на державний облiк узято 468 пам'яток архiтектури, з яких 200 мають національне значення. Вiдомо близько 180 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 14 населених мiсць: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Горохiв, Камiнь-Каширський, Ковель, Луцьк, Любешiв, Любомль, Олика, Рожище, Турiйськ, Цумань.

Луцький iсторико-культурний заповiдник. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 26 березня 1985 року на базi виданих пам'яток архiтектури XIV - XIX столiть iсторичного середмiстя. Площа 48,5 га. Включає Верхнiй замок, Окольний замок i середмiстя поза мурами з монастирями єзуїтiв, шарiток, бригiток, домiнiканцiв, церквами Покровською, Воздвиженською, братською школою (XVII ст.), синагогою, будинком Лесi Українки, а також художнiм музеєм у будинку судової канцелярiї Верхнього замку. Пiдпорядкований Волинськiй облдержадмiнiстрацiї.

2.2. Тернопiльська область.

Включає частини iсторичних теренiв Пiвденної Волинi, Захiдного Подiлля i Схiдної Галичини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена замками XIV - XVII столiть, католицькими i православними храмами доби ренесансу i бароко, унiкальними пам'ятками дерев'яного церковного будiвництва. На державному облiку перебуває 1178 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 180 - національного значення. Вiдомо 140 нововиявлених пам'яток. 26 населених пунктiв областi включено до Списку iсторичних мiст i селищ: Бережани, Бучач, Вишневець, Гримайлiв, Гусятин, Залiщики, Заложцi, Збараж, Зборiв, Козова, Кременець, Ланiвцi, Монастириська, Мельниця-Подiльська, Микулинцi, Пiдволочиськ, Пiдгайцi, Почаїв, Скала-Подiльська, Скалат, Теребовля, Тернопiль, Товсте, Хоросткiв, Чорткiв, Шумське.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Збаражi. Засновано постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1994 року у зв'язку з 400-рiччям Б.Хмельницького на базi архiтектурного комплексу Збаразького замку (XVII ст.). Включає територiю i всi архiтектурнi пам'ятки в межах зовнiшнiх укрiплень довкола Замкової гори. Є загальнодержавною власнiстю. Пiдпорядкований Держбуду України.

2.3. Хмельницька область.

Належить до iсторичного регiону Подiлля, включаючи невелику частину Пiвденної Волинi. Область багата на середньовiчнi пам'ятки оборонної i церковної архiтектури - замки, уфортифiкованi церкви, костели i палаци. Значна частина цiєї спадщини зосереджена у м.Кам'янцi-Подiльському - iсторичнiй столицi Подiлля.В областi на державний облiк узято 387 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 230 - національного значення. Вiдомо близько 160 нововиявлених пам'яток. 24 населених пункта увiйшли до Списку iсторичних мiст i селищ: Антонiни, Бiлогiр'я, Волочиськ, Городок, Грицiв, Деражня, Дунаївцi, Iзяслав, Кам'янець-Подiльський, Красилiв, Летичiв, Меджибiж, Нова Ушиця, Полонне, Сатанiв, Славута, Смотрич, Стара Синява, Старокостянтинiв, Хмельницький, Чорний Острiв, Шепетiвка, Ямпiль, Ярмолинцi. На базi середньовiчного замку в Меджибожi дiє музей. В областi є 3 заповiдника.

Державний iсторико-культурний музей-заповiдник у м.Кам'янцi-Подiльському. Створено 23 березня 1928 року постановою РНК УСРР як республiканський iсторико-культурний заповiдник на базi Старої фортецi (XVI - XVII ст.) та кiлькох iнших пам'яток мiста. З 1937 року - Кам'янець-Подiльський державний iсторичний музей-заповiдник. Площа 5 га. Має 4 експозицiйнi примiщення площею понад 1,5 тисячi кв.м. У фондах - понад 90 тисяч одиниць зберiгання, що становлять основу експозицiй iсторичного музею в Старiй фортецi та картинної галереї в будинку колишньої семiнарiї Пiдпорядкований Управлiнню культури Хмельницької облдержадмiнiстрацiї.

Кам'янець-Подiльський державний iсторико-архiтектурний заповiдник. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 18 травня 1977року на базi архiтектурних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа 120 га. Охоплює все середньовiчне мiсто на пiвостровi в петлi рiчки Смотрич. Включає 200 пам'яток архiтектури й iсторiї, з яких 60 є об'єктами нацiонального культурного надбання. З 70-х рокiв тривають реставрацiйнi роботи на окремих об'єктах, а з 1986 року розпочато комплексну регенерацiю iсторичного середовища. Указом Президента України вiд 30 квiтня 1998 р. на базi обох заповiдникiв створено Нацiональний заповiдник "Кам'янець", який має розвиватися, передусiм, як туристичний центр. Підготовлено подання про включення історичного середмістя Кам'янця-Подiльського до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Державний iсторико-культурний заповiдник "Самчики". Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 серпня 1997 року на базi палацо-паркового ансамблю садиби Чечелiв кiн.XVIII ст. У садибi з 1970-х рокiв iснував музей. Заповiдник пiдпорядковується Хмельницькій облдержадмiнiстрацiї.

2.4. Рiвненська область.

Належить до iсторичного регiону Волинського Полiсся. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина в хронологiчних рамках XIV - початку ХХ столiть представлена середньовiчними замками i сакральними будiвлями, пам'ятками доби вiдродження i бароко, архаїчними дерев'яними храмами. В областi на державному облiку перебувають 338 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 109 мають національне значення. Є понад 300 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ входять:Березне, Володимирець, Гоща, Дубно, Дубровиця, Клевань, Корець,Мiзоч, Млинiв, Острог, Радивилiв, Рiвне, Степань. На базi комплексiв архiтектурно-мiстобудiвної спадщини створено 3 заповiдника.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Острозi. Створено постановою ЦК КПУ i Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 11 вересня 1981 року на базi середньовiчних пам'яток архiтектури та краєзнавчого музею. Включає комплекс Замкової гори (XIV - XVI ст.), монастир-фортецю (XV - XVII ст.) у селi Межиричi Острозького району, 25 пам'яток iсторiї та культури мiста, 3 музеї (в їхнiх фондах - 48 тис. експонатiв - етнографiчна, археологiчна та нумiзматична збiрки, стародруки, iконопис, парсуни, скульптура та iн.). Пiдпорядкований Рiвненськiй облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у мiстi Дубно.

Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 червня 1997 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури. Включає 29 пам'яток, у тому числi замок князiв Острозьких (XVI ст.), Луцьку браму (XV ст.), монастир бернардинцiв. Пiдпорядкований Рiвненській облдержадмiнiстрацiї.

Iсторико-меморiальний заповiдник "Поле Берестецької битви" в с.Пляшева Радивилiвського району. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 вересня 1991 року на базi Музею-заповiдника "Козацькi могили" - вiддiлу Рiвненського обласного краєзнавчого музею. Територiя 225 га, мiж м.Берестечком Горохiвського району Волинської областi й селами Пляшева, Острiв та Солонiв Рiвненської областi. Включає побойовище з островом Журавлиха, Георгiївську муровану церкву-мавзолей (1914 р.), Михайлiвську дерев'яну церкву (1650 р.), монумент на честь 340-рiччя Берестецької битви (1991 р.), а також музей. Заповiдник належить до загальнодержавної власностi й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

III. Житомирсько-Вiнницький регiон (буферний).
Об'єднує двi областi - Житомирську i Вiнницьку.

3.1. Житомирська область.

Обiймає пiвнiчнi терени iсторичної Волинi, а саме - Волинське Полiсся. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина належить, переважно, до XVII-поч.XX столiть i представлена католицькими i православними церковними спорудами доби бароко, архаїчними типами народних дерев'яних храмiв, класицистичними садибами. Є лише одна пам'ятка Княжої доби. На державному облiку перебуває 210 пам'яток архiтектури, з них 64 - національного значення. Вiдомо понад 300 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено: Бердичiв, Житомир, Коростень, Коростишев, Любар, Миропiль, Новоград-Волинський, Овруч, Олевськ, Радомишль.

3.2. Вiнницька область.

Архiтектурна спадщина областi, яка належить до iсторичного регiону Пiвденного Подiлля, охоплює пам'ятки XVII - поч. XX столiть. Найхарактернiшими є пам'ятки архiтектури доби бароко, класицизму й iсторизму. В областi взято на державний облiк 511 пам'яток архiтектури, з них 167 - національного значення. Вiдомо близько 160 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено 17 населених мiсць Вiнничини: Бар, Бершадь, Браїлiв, Брацлав, Вiнниця, Вороновиця, Копайгород, Могилiв-Подiльський, Мурованi Курилiвцi, Погребище, Немирiв, Томашпiль, Тульчин, Тиврiв, Хмельник, Шаргород, Ямпiль.

IV. Київський (центральний) регiон.
Об'єднує Київську, Чернiгiвську,
Черкаську та Кiровоградську областi.
Центром цього регiону є Київ.

4.1. Мiсто Київ.

Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина столицi України охоплює широкий хронологiчний дiапазон пам'яток XI - XX столiть. Найцiннiшими є пам'ятки доби Київської Русi, Гетьманщини (українське вiдродження i бароко), класицизму та iсторизму. Архiтектурна спадщина радянської доби визначається найпрестижнiшими урядовими будiвлями. У Києвi на державний облiк узято 675 пам'яток, з них 390 - національного значення. Два комплекси - собор Святої Софiї з прилеглими монастирськими будiвлями та Києво-Печерська лавра включенi ЮНЕСКО до Списку всесвiтньої спадщини. Вiдомо понад 1000 нововиявлених пам'яток архiтектури, якi, пiсля вiдповiдних дослiджень, будуть узятi на державний облiк. В мiстi на базi комплексiв iсторико-архiтектурної спадщини створено 4 заповiдника i 2 музеї: Нацiональний заповiдник "Софiя Київська", Нацiональний Києво-Печерський iсторико-культурний заповiдник, Державний iсторико-культурний заповiдник "Стародавнiй Київ", Державний iсторико-меморiальний заповiдник "Лук'янiвське кладовище", Музей народної архiтектури i побуту України та Музей "Київська фортеця".

Нацiональний заповiдник "Софiя Київська". Створено постановою ЦК КП(б)У i РНК УРСР вiд 27 березня 1944 року як Державний архiтектурно-iсторичний заповiдник "Софiйський музей" на базi музею, органiзованого в Софiйському соборi постановою РНК УРСР 1934 року. Указом Президента України вiд 11 жовтня 1994 року надано статус нацiонального й сучасне найменування. Площа 5 га. Охоплює всю територiю Софiйського катедрального монастиря з 10 архiтектурними пам'ятками XI - XIX столiть. Передано кiлька найвидатнiших пам'яток Києва: 1965 року - Кирилiвську церкву (ХII ст.), 1968 року - Андрiївську церкву (XVIII ст.), 1982 року - Золотi ворота (ХI ст.). У фондах - понад 60 тисяч одиниць зберiгання. На цiй базi створюється музей архiтектури України. Нагороджений 1987 року Гамбурзьким фондом (ФРН) "Європейською золотою медаллю за збереження iсторичних пам'яток". 1990 року включено до Списку всесвiтньої спадщини. Перебуває в загальнодержавнiй власностi й пiдпорядкований Держбуду України.

Нацiональний Києво-Печерський iсторико-культурний заповiдник. Створено постановою ВУЦВК i РНК УСРР вiд 29 вересня 1926 року в межах територiї Києво-Печерської лаври. Площа 28 га. Включає понад 80 пам'яток архiтектури та iнших споруд iсторичної забудови. Дiють музеї: книги i книгодрукування; iсторичних коштовностей; народного декоративного мистецтва та iншi. У фондах - понад 60 тисяч одиниць зберiгання (твори образотворчого й ужиткового мистецтва, стародруки, рукописи, археологiчнi збiрки). 1990 року включено до Списку всесвiтньої спадщини. 1988 року чернечiй громадi вiдновленого Київського Свято-Успенського Печерського монастиря (лаври) передано комплекс Дальнiх печер, а 1990 року - Комплекс Ближнiх печер. Указом Президента України вiд 13 березня 1996 року надано статус нацiонального, проте залишено в мiськiй комунальнiй власностi Києва й пiдпорядкуваннi Київськiй мiськiй держадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Стародавнiй Київ". Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 16 травня 1987 року в межах найстародавнiших iсторичних районiв Києва - Верхнього мiста й Подолу, на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури. Площа 200 га. Включає 31 пам'ятку архiтектури, 10 пам'яток iсторiї, 25 пам'яток археологiї. Пiдпорядкований Київськiй мiськiй держадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-меморiальний заповiдник "Лук'янiвське кладовище" в м.Києвi. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1 липня 1994 року на базi комплексу нерухомих пам'яток iсторiї та монументального мистецтва Лук'янiвського цивiльного кладовища, де похованi, зокрема, мистцi Ф.Кричевський, Г.Свiтлицький, О. i М.Мурашки, М.Пимоненко, архiтектори П.Альошин, О.Вербицький, О.Кобелєв, вченi К.Воблий, О.Новицький, П.Тутковський, а також жертви комунiстичного терору 1930-1938 рокiв. З 1995 року триває виявлення i взяття на державний облiк поховань, що мають iсторико-культурну цiннiсть. Пiдпорядкований Київській мiській держадмiнiстрацiї.

4.2. Київська область.

Обiймає iсторичнi терени Середнього Поднiпров'я, Київського Полiсся i Сiверщини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина XVII - поч.ХХ столiть найяскравiше представлена пам'ятками доби Гетьманщини (українське вiдродження i бароко) та класицизму. В областi взято на державний облiк 211 пам'яток архiтектури, з яких 91 - національного значення. Виявлено понад 120 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включенi: Бiла Церква, Богуслав, Василькiв, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищiв, Фастiв, Яготин. Дiє два заповiдника.

Національний iсторико-етнографічний заповiдник ''Переяслав''. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 березня 1979 року на базi 29 нерухомих пам'яток iсторiї та культури, музею народної архiтектури та побуту, iсторичного та iнших музеїв мiста. Включає також ансамблi Вознесенського та Михайлiвського монастирiв. У музейному фондi - понад 170 тисяч одиниць зберiгання, що становить основу 17 музеїв та окремих експозицiй у складi заповiдника. Основнi з них: Переяславський музей народної архiтектури та побуту (створений 1964 р., територiя 30 га,239 пам'яток народної архiтектури, у фондовiй збiрцi 127 тисяч одиниць зберiгання), Музей народного одягу (15 тисяч одиниць зберiгання), Музей архiтектора В.Заболотного (1,5 тисячi експонатiв), Музей Г.Сковороди (створений 1972 р., понад 6 тисяч рукописних книг i стародрукiв), Музей давньоруської архiтектури (створений 1982 р.), Музей кобзарства (створений 1989 р.), музеї хлiба, космонавтики, Шолом-Алейхема тощо. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України від 15 березня 1999 року заповіднику надано сучасний профіль, а Указом Перзидента України від 1 червня 1999 року - статус національного. Пiдпорядкований управлiнню культури Київської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Вишгородi. Створено Указом Президента України вiд 6 липня 1994 року на базi найвизначнiших пам'яток iсторiї та культури: давньоруського городища з храмом Св.Бориса i Глiба, а також громадського краєзнавчого музею. Пiдпорядкований Управлiнню культури Київської облдержадмiнiстрацiї.

4.3. Чернiгiвська область.

Належить до iсторичного регiону Пiвнiчного Лiвобережжя чи Гетьманщини, який ще називався Сiверщиною. Є регiоном найдавнiшого хлiборобського розселення з найстародавнiшими мiстами. У XVII - XVIII столiттях цi землi були осередком українського державного життя. Вiдтак архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена унiкальними спорудами Княжої доби, найдовершенiшими архiтектурними витворами українського вiдродження i бароко XVII - XVIII столiть, садибними комплексами i цивiльною забудовою епохи класицизму.

На державному облiку в областi перебуває 230 пам'яток архiтектури й мiстобудування, з яких 171 - національного значення. Вiдомо понад 160 нововиявлених пам'яток. 15 населених пунктiв включенi до Списку iсторичних мiст i селищ: Батурин, Борзна, Iчня, Качанiвка, Козелець, Короп, Любеч, Нiжин, Новгород-Сiверський, Остер, Прилуки, Седнiв, Сосниця, Тростянець, Чернiгiв. На базi комплексiв архiтектурно-мiстобудiвної спадщини в областi створено 4 заповiдника.

Національний iсторико-архiтектурний заповiдник "Чернігів стародавній". Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 20 лютого 1967 року як фiлiю Державного архiтектурно-iсторичного заповiдника "Софiйський музей" з передачею їй 11 пам'яток архiтектури Чернiгова ХI - ХIХ столiть. Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 22 червня 1978 року створено самостiйний заповiдник, якому передано весь комплекс княжого Дитинця з двома соборами (ХI - ХII ст.), колегiумом, будинком Мазепи, Катерининську i П'ятницьку церкви, Єлецький i Троїцький монастирi, комплекс Iллiнських (Антонiєвих) печер (ХI - XVII столiть), курган "Чорна могила" й курганний могильник на Болдиних горах (всього 34 пам'ятки). Охоплює найцiннiшi терени iсторичного середмiстя. У фондах близько 70 тисяч одиниць зберiгання, що становлять основу постiйних i тимчасових експозицiй. Статус національного й теперішнє найменування надано Указом Президента України від 29 грудня 1998 року. Пiдпорядкований Управлiнню архiтектури Чернiгiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний музей-заповiдник "Слово о полку Iгоревiм" у м.Новгородi-Сiверському. Створено рiшенням Чернiгiвського облвиконкому вiд 27 серпня 1990 року на базi Новгород-Сiверської фiлiї Чернiгiвського архiтектурно-iсторичного заповiдника та Новгород-Сiверського краєзнавчого музею. Новгород-Сiверську фiлiю Чернiгiвського ДАIЗ створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 22 червня 1978 року на основi архiтектурного ансамблю Спасо-Преображенського монастиря, Замкової гори та кiлькох архiтектурих пам'яток iсторичного середмiстя. Пiдпорядкований Управлiнню культури Чернiгiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Гетьманська столиця" в смт.Батурин Бахмацького району. Створено постановою КабiнетуМiнiстрiв України вiд 14 червня 1993 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури Батурина (з другої половини XVII столiття до 1708 року був столицею Гетьманщини) та його околиць, iз включенням мiсцевого iсторико-краєзнавчого музею. Пiдпорядкований Управлiнню культури Чернiгiвської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Качанiвка" в с.Качанiвка Iчнянського району. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 24 листопада 1981 року на базi парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва (XVIII - XIX ст.) та палацового комплексу меценатiв Тарновських (XVIII - XIX ст.). Площа близько 500 га. З 1984 року реставрується. Перебуває в загальнодержавнiй власностi й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

4.4. Черкаська область.

Область розташована в регiонi Середньої Надднiпрянщини, включає невелику частину Гетьманщини (на лiвобережжi Днiпра). Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена, пересiчно, спорудами XVIII - поч.ХХ ст. Збереглися поодинокi пам'ятки Княжої доби (Канiв) та XVII сторiччя (Чигирин,Суботiв). В областi на державний облiк узято 312 пам'яток архiтектури, з яких 56 - національного значення. Вiдомо понад 380 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канiв, Корсунь-Шевченкiвський, Смiла, Стеблiв, Тальне, Умань, Черкаси, Чигирин. Черкаська область найбагатша в Українi на заповiдники - їх тут створено шiсть. Заповiдним об'єктом є також славнозвiсний парк "Софiївка" у м.Умань.

Шевченкiвський нацiональний заповiдник у м.Канiв. Створено постановою РНК УСРР вiд 20 серпня 1925 року як заповiдник "Могила Шевченка". Нацiональний статус i теперiшнє найменування надано Указом Президента України вiд 11 жовтня 1994 року. Площа 42,5 га. Включає музей Т.Шевченка, могилу поета, вiдновлену хату першого доглядача могили I.Ядловського, Успенський собор у Каневi, садиби М.Максимовича й В.Науменка на Михайловiй горi (с.Прохорiвка) та низку пам'яток археологiї. У фондах - 17 тисяч одиниць зберiгання. Є загальнодержавною власнiстю й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

Нацiональний заповiдник "Чигирин" у Чигиринському районi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 7 березня 1989 року на базi комплексу пам'яток iсторiї, культури i природи Чигирина, Суботова, Стецiвки, Холодного Яру. Реорганiзовано рiшенням уряду 1992 року. Статус нацiонального надано 1995 року. Включає 13 окремих територiй площею 1161 га, 34 нерухомi пам'ятки, музеї Богдана Хмельницького i краєзнавчий у Чигиринi, Медведiвський i Суботiвський краєзнавчi. Є загальнодержавною власнiстю й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

Державний iсторико-культурний музей-заповiдник "Батькiвщина Т.Шевченка" Звенигородського району. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 березня 1992 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї, культури i природи сiл Шевченкове (кол.Кирилiвка), Моринцi, Будища, вiдтворених меморiальних садиб у Моринцях та Лiтературно-меморiального музею Т.Шевченка в селi Шевченковому (з 1939 р.). Охоплює 43 окремi територiї загальною площею 37,3 га. Включає 43 пам`ятки iсторiї, культури i природи. Пiдпорядкований Управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Кам'янцi. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 липня 1995 року на базi Лiтературно-меморiального музею О.Пушкiна i П.Чайковського, Кам'янського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва, садиби О.Давидової (ХIХ ст.), iнших пам'яток iсторiї, культури i природи. Охоплює 6 окремих територiй площею 74,6 га. Включає 17 об'єктiв нерухомої iсторико-культурної i природної спадщини. Пiдпорядкований Управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Корсунь-Шевченкiвський. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1994 року на базi комплексу пам'яток iсторiї, культури i природи Корсуня-Шевченкiвського, сiл Стеблева, Виграїва i Квiток Корсунь-Шевченкiвського району. Охоплює 15 окремих територiй площею 108 га. Включає 29 нерухомих пам'яток iсторiї та культури, у тому числi поле Корсунської битви (1648 р.), палацово-парковий ансамбль садиби Лопухiних (XVIII-XIX ст.), садибу-музей I.Нечуя-Левицького в Стеблевi та музей К.Стеценка в Квiтках. Пiдпорядкований Управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Трахтемирiв" Канiвського району. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1 липня 1994 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї, культури i природи Канiвського Поднiпров'я. Мiститься на правому березi Днiпра, мiж селами Бучак i Трахтемирiв. Охоплює 8 територiй площею 4465 га. Включає 88 пам'яток, переважно археологiчних, вiд кам'яної доби до пiзнього середньовiччя, а також рештки Зарубського монастиря княжої доби й козацького мiста Трахтемирова з цвинтарем XVI - XVII столiть. Пiдпорядкований управлiнню культури Черкаської облдержадмiнiстрацiї.

Iсторико-культурний центр в м.Уманi. Створено 1994 року Указом Президента України з iнiцiативи Уманської мiської Ради народних депутатiв на мiсцi поховання духовного лiдера брацлавських хасидiв цадика Нахмана для органiзацiї та забезпечення паломництва свiтового єврейства. Територiя зарахована до земель iсторико-культурного призначення.

4.5. Кiровоградська область.

Обiймає землi iсторичного регiону Новосербiї, стало заселеної лише з середини XVIII ст. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина 2-ї пол. XVIII - поч.ХХ столiть представлена пам'ятками церковної, цивiльної та вiйськової архiтектури, переважно доби класицизму. На державний облiк узято 392 пам'ятки архiтектури, з них 17 - національного значення. Вiдомо близько 170 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ включенi: Кiровоград, Нова Прага, Новомиргород, Новоукраїнка, Олександрiвка, Олександрiя, Свiтловодськ. В областi дiє один музей-заповiдник.

Державний музей-заповiдник I.Тобiлевича "Хутiр Надiя" в с.Миколаївка Кiровоградського району. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 1 серпня 1956 року на базi садиби родини Тобiлевичiв як фiлiю Кiровоградського обласного краєзнавчого музею. Площа 11 га, включає 15 нерухомих пам'яток iсторiї, культури i природи, у тому числi батькiвську хату братiв Тобiлевичiв та лiтературно-меморiальний музей драматурга I.Тобiлевича (Карпенка-Карого). Пiдпорядкований Управлiнню культури Кiровоградської облдержадмiнiстрацiї.

V. Харкiвський (пiвнiчно-схiдний) регiон.
Об'єднуєХаркiвську, Полтавську i Сумську областi.

5.1. Харкiвська область.

Належить до iсторичного регiону Слобожанщини, стало заселеного з 2-ї половини XVII ст. Вiдповiдно до цього найцiннiшi архiтектурнi пам'ятки датуються кiнцем XVII - 1-ю половиною XVIII столiть і належать до стилiв українського вiдродження i бароко. Пам'ятки стильових епох класицизму, iсторизму i модерну представленi значним числом об'єктiв. Стиль конструктивiзму представлений небагатьма спорудами, якi, проте, становлять унiверсальну iсторико-культурну цiннiсть (будинок Держпрому в Харковi). В областi пiд охорону держави взято 653 пам'ятки, з яких 73 мають національне значення. Вiдомо близько 300 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Балаклiя, Богодухiв, Валки, Вовчанськ, Змiїв, Золочiв, Iзюм, Кигичiвка, Красноград, Краснокутськ, Куп'янськ, Люботин, Мерефа, Харкiв, Чугуїв, Шарiвка.

5.2. Полтавська область.

До складу областi входять iсторичнi терени пiвденної Гетьманщини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена об'єктами, не давнiшими кiнця XVII сторiччя. Найцiннiшими серед них є ансамблi i окремi пам'ятки українського вiдродження i бароко та класицистичнi споруди в Полтавi та деяких iнших мiстах. На державному облiку перебуває 199 пам'яток, з яких 62 - національного значення. Є понад 300 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Гадяч, Диканька, Козельщина, Кременчук, Лохвиця, Лубни, Миргород, Пирятин, Полтава, Хорол. На базi комплексiв iсторико-культурної спадщини створено 3 заповiдника.

Державний iсторико-культурний заповiдник "Поле Полтавської битви". Створено постановою ЦК КПУ i Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 31 березня 1981 року на базi Державного музею iсторiї Полтавської битви (вiдкритий 1950 р. на полi битви мiж московською i шведсько-українською армiями 1709 р.). Мiститься на пiвнiчнiй околицi Полтави на площi близько 300 га. Включає музей, Сампсонiвську церкву, братську могилу росiян, пам'ятники росiянам, шведам, Петру I, а також обелiски в мiсцях польових фортифiкацiй.Пiдпорядкований Управлiнню культури Полтавської облдержадмiнiстрацiї .

Державний музей-заповiдник м.Гоголя в с.Гоголевому Шишацького району. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 17 червня 1979 року на базi вiдтворюваної родової садиби родини Гоголiв-Яновських. Вiдкрито у квiтнi 1984 року до 175-рiччя вiд дня народження М.Гоголя. Площа близько 40 га. Включає будинок батькiв з музейною експозицiєю (10 зал), меморiальний флiгель, альтанку, грот, сад, ландшафтний парк iз ставками. Пiдпорядкований Управлiнню культури Полтавської облдержадмiнiстрацiї.

Державний музей-заповiдник українського гончарства в Опiшнi Зiнькiвського району. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 3 листопада 1989 року на базi Музею гончарства (заснований Полтавським облвиконкомом 12 серпня 1986 р.). Площа 7 га. Включає заводи "Керамiк" i "Художнiй керамiк", колишню губернську гончарну майстерню, iсторичнi терени побутування гончарного промислу, садибу-музей гончара О.Селюченко. Пiдпорядкований Управлiнню культури Полтавської облдержадмiнiстрацiї.

5.3. Сумська область.

До складу областi входять землi Гетьманщини i Слобожанщини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена окремими пам'ятками i комплексами церковної архiтектури XVII - XVIII сторiч, та пам'ятками ХIХ - поч. XХ сторiч широкої типологiчної i стилiстичної палiтри - житловi, господарськi, промисловi будiвлi стильових епох класицизму, iсторизму, модерну. Збереглося чимало пам'яток народної дерев'яної архiтектури, а також кiлька першокласних ансамблiв садово-паркової архiтектури. На державному облiку перебуває 473 пам'ятки архiтектури i мiстобудування, з яких 127 - національної категорiї облiку. Вiдомо понад 200 нововиявлених пам'яток архiтектури. 15 населених мiсць увiйшли до Списку iсторичних мiст: Бiлопiлля, Ворожба, Воронiж, Глухiв, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Низи, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Суми, Терни, Тростянець. На базi комплексiв архiтектурно-мiстобудiвної спадщини створено два заповiдника.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Путивлi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 30 грудня 1986 року на базi краєзнавчого музею (з 1919 року), Музею партизанської слави в Спадщанському лiсi поблизу Путивля (1956 р.) i пам'яток iсторiї та культури мiста (найвидатнiшi - архiтектурний ансамбль Мовчанського монастиря (XVI - XVIII ст.), низка давньоруських городищ уздовж Сейму). Територiя 2 га в мiстi i 3109 га в Спадщанському лiсi. Особливо цiнна збiрка краєзнавчого музею (6 тисяч експонатiв основного фонду). Пiдпорядкований Путивльськiй райдержадмiнiстрацiї.

Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Глуховi. Створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1994 року на базi пам'яток iсторiї та культури Глухова (у XVIII ст. столиця Гетьманщини). Площа 50 га. Включає 55 пам'яток iсторiї та культури. 1998 року передано до загальнодержавної власностi й пiдпорядковано Держбуду України.

VI. Днiпровсько-Донецький (пiвденно-схiдний) регiон.
Об'єднує Днiпропетровську, Запорiзьку i Донецьку
областi, до яких тяжiє й Луганська область.

6.1. Днiпропетровська область.

Територiя областi iсторично належить до земель Вiйська Запорозького низового, етнографiчно - до Пiвденної Надднiпрянщини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина датується XVIII - XX сторiччями, переважають пам'ятки доби класицизму та iсторизму. В областi на державному облiку перебуває 318 пам'яток архiтектури, з них 35 - національного значення. Вiдомо понад 200 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено мiста Днiпродзержинськ, Днiпропетровськ, Кривий Рiг, Нiкополь, Новомосковськ, Павлоград.

6.2. Запорiзька область.

Належить до пiвденного регiону України й обiймає iсторичнi терени Вiйська Запорозького низового i частково - Дике поле, в якому до кiнця XVIII ст. кочували татарськи орди. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина належить ,переважно, до кiнця XVIII-першої половини XX столiть i представлена спорудами цивiльної архiтектури. На державному облiку перебуває 25 пам'яток архiтектури, з них 5 - національного значення. Вiдомо понад 600 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено: Бердянськ, Гуляйполе, Запорiжжя, Мелiтополь, Токмак. На територiї областi дiють три заповiдника.

Нацiональний заповiдник "Хортиця" у м.Запорiжжi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 18 вересня 1965 року як Державний iсторико-культурний заповiдник на о.Хортиця на базi пам'яток археологiї, iсторiї та природи острова, на якому за середньовiччя мiстилася Запорiзька Сiч. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 6 березня 1993 року надано нацiональний статус i теперiшнє найменування. Площа 2690 га. Охоплює острови i скелi Хортиця, Байди (Мала Хортиця), Дубовий, Розстьобин, Три Стоги, Близнюки, урочище Вирва. Включає 21 нерухому пам'ятку iсторiї та культури i 21 пам'ятку природи, а також Державний геологiчний заказник "Днiпровi пороги". Дiє Музей iсторiї запорiзького козацтва (з 1991 р. замiсть музею iсторiї м.Запорiжжя). Є загальнодержавною власнiстю й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

Державний iсторико-археологiчний заповiдник "Кам'яна Могила". Створено 1986 року на основi заповiдної територiї, оголошеної розпорядженням Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 7 липня 1954 року. Мiститься в Мелiтопольському районi Запорiзької областi. Площа 15 га. Охороняються геологiчнi та археологiчнi пам'ятки європейського значення: вихiд на поверхню кам'яних порiд, в яких вiдкрито понад 60 гротiв i печер iз стародавнiми петроглiфами та iншими слiдами життєдiяльностi людини (XIV - XII тис. до н.е.). Дiє музей. Пiдпорядкований управлiнню культури Запорiзької облдержадмiнiстрацiї.

Iсторико-архiтектурний музей-заповiдник "Садиба Попова" у м.Василiвцi Запорiзької областi. Створено розпорядженням представника Президента України в Запорiзькiй областi вiд 29 сiчня 1993 року на базi архiтектурного ансамблю садиби мiсцевих помiщикiв XVIII - XIX столiть. Площа 8,5 га. Включає 12 пам'яток архiтектури. Пiдпорядкований вiддiловi культури Василiвської райдержадмiнiстрацiї.

6.3. Донецька область.

Область охоплює iсторичнi терени Пiвденної Слобожанщини та колишнє Дике Поле, де аж до XVIII столiття кочували рiзнi татарськi орди. Архiтектурна спадщина представлена, переважно, об'єктами XIХ - XX сторiч та поодинокими пам'ятками XVII столiття. На державний облiк узято 76 пам'яток архiтектури, з них 13 - національного значення. Вiдомо понад 140 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст i селищ включено мiста Артемiвськ, Горлiвку, Донецьк, Краматорськ, Макiївку, Марiуполь, Слов'янськ, i Слов'яногiрськ. Дiє один заповiдник.

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Слов'ногiрську. Створено постановою ЦК КПУ i Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 27 травня 1980 року на базi колишнього Святогiрського Успенського монастиря (XVII - XIX ст.) i низки нерухомих пам'яток iсторiї та культури радянської доби. Територiя 19 га, включає 22 пам'ятки, у тому числi печерний комплекс у товщi крейдяної гори. Пiдпорядкований Управлiнню культури Донецької облдержадмiнiстрацiї.

6.4. Луганська область.

Область належить до схiдного регiону України й охоплює землi Слобожанщини. Архiтектурна спадщина представлена об'єктами цивiльної архiтектури 2-ї половини XVIII - XX ст. Найбiльший iнтерес становлять класицистичнi пам'ятки. На державний облiк узято 341 пам'ятку архiтектури, з них 25 - національного значення. Вiдомо близько 100 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ включено: Алчевськ, Кiровськ, Краснодон, Лисичанськ, Луганськ, Слов'яносербськ, Щастя.

VII. Пiвденний (причорноморський) регiон.
Об'єднує Автономну Республiку Крим,
мiсто Севастополь, Херсонську,
Миколаївську i Одеську областi.

7.1. Автономна Республiка Крим.

Регiон, що має своєрiдну iсторичну долю й унiкальну за ступенем хронологiчної глибини i стильової рiзноманiтностi архiтектурно-мiстобудiвну спадщину. Вона представлена античними пам'ятками (з IV ст. до н.е.), середньовiчними фортецями й печерними мiстами, культовими спорудами рiзних свiтових релiгiй i конфесiй (iслам, iудаїзм, православ'я, католицизм, вiрмено-григорiанська церква) та палацовими ансамблями XVI - XX столiть. На державний облiк узято 992 пам'ятки мiстобудування i архiтектури, з яких 193 - національного значення. Вiдомо понад 50 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст включено 26 населених пунктiв: Алупка, Алушта, Бахчисарай, Гаспра, Гурзуф, Євпаторiя, Керч, Коктебель, Кореїз, Лiвадiя, Масандра, Новий Свiт, Ореанда, Паркове, Сiмеїз, Сiмферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосiя, Чорноморське, Щебетовка, Ялта. На базi комплексiв iсторико-мiстобудiвної спадщини створено 4 заповiдника Державний iсторико-культурний заповiдник у м.Керчi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 5 березня 1987 року на базi архiтектурно-археологiчних комплексiв грецьких мiст Пантикапея, Iлурата та iнших, давньоруського Корчева, пам'яток античної i вiзантiйської архiтектури, а також мiського археологiчного музею. Включає 67 пам'яток археологiї, 40 - iсторiї, 15 - архiтектури. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури АР Крим.

Державний архiтектурно-iсторичний заповiдник "Судацька фортеця" у м.Судаку. Створено 1958 року як фiлiю Державного архiтектурно-iсторичного заповiдника "Софiйський музей", якiй передано вiд Мiнiстерства культури СРСР комплекс Генуезької фортецi (XIV - XV ст.), оголошеної 1928 року iсторичним заповiдником i в 1944-1956 роках пiдпорядкованої Державному iсторичному музеєвi (Москва). Площа 29,5 га. Включає 30 пам'яток архiтектури. Діє на правах відділу Національного заповідника "Софія Київська".

Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Бахчисараї. Створено рiшенням Кримської обласної Ради народних депутатiв вiд 8 вересня 1990 року на базi Бахчисарайського iстрико-археологiчного музею, що дiяв у ханському палацi (XVI - XVIII ст.) вiд 1955 року. Окрiм палацу, включає 202 нерухомi пам'ятки iсторiї та культури мiста i околиць. До складу заповiдника входять печернi мiста Мангуп-Кале, Ескi-Кермен, Чуфут-Кале, Успенський печерний монастир. У фондах - 101 тисяча одиниць зберiгання, у тому числi 85 тисяч - археологiчнi знахiдки. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури АР Крим.

Алупкинський державний палацо-парковий музей-заповiдник у м.Алупцi. Створено рiшенням Кримської обласної Ради народних депутатiв вiд 8 вересня 1990 року на базi Алупкинського палацу-музею (палац Воронцова i парк, 1830-1846 рр). Площа 40 га. Включає головний i шуваловський корпуси, фонтани та iншi парковi споруди. У головному корпусi експонуються цiннi збiрки творiв малярства, ужиткового мистецтва, книгозбiрня. Пiдпорядкований Мiнiстерству культури АР Крим.

7.2. Мiсто Севастополь.

Пiвденний рiг Кримського пiвострова, що зараз є територiєю, пiдпорядкованою мiсту Севастополю, надзвичайно багатий на стародавнi пам'ятки мiстобудування i архiтектури: античнi мiста, середньовiчнi фортецi, храми тощо. Водночас iз Севастополем пов'язанi пам'ятки вiйськової архiтектури i воїнської слави новiтнiх часiв. На державному облiку перебуває 95 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 23 національного значення. Вiдомо понад 150 нововиявлених пам'яток. До складу Севастополя входять iсторичнi мiста Балаклава й Iнкерман. З 1978 року дiє заповiдник "Херсонес Таврiйський".

Нацiональний заповiдник "Херсонес Таврiйський" (Севастополь). Створено як Херсонеський державний iсторико-археологiчний заповiдник постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 31 сiчня 1978 року на базi нерухомих пам'яток iсторiї та культури античного й середньовiчного мiста Херсонеса Таврiйського та Iсторико-археологiчного музею (1829 р.). Указом Президента України вiд 11 вересня 1994 року надано статус нацiонального й теперiшнє найменування. Площа заповiдника, який охоплює Гераклiйський пiвострiв - 500 га. Має фiлiї: Фортеця Чембало" (Балаклава), "Фортеця Каламiта" (Iнкерман), "Гераклiйськi клери". Є загальнодержавною власнiстю й пiдпорядкований Мiнiстерству культури i мистецтв України.

7.3. Херсонська область.

Область охоплює iсторичнi терени колишнього Дикого поля, стало заселеного тiльки з кiнця XVIIIст. Вiдповiдно до цього архiтектурно-мiстобудiвна спадщина представлена спорудами i комплексами кiнця XVIII - початку ХХ ст., переважно стилю класицизм. В областi на державному облiку перебуває 143 пам'ятки архiтектури, з яких 32 - національного значення. Вiдомо 87 нововиявлених пам'яток. До Списку iсторичних мiст i селищ увiйшли: Асканiя Нова, Берислав, Генiчеськ, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Херсон.

7.4. Миколаївська область.

Має архiтектурно-мiстобудiвну спадщину, пов'язану, переважно, з iнтенсивною колонiзацiєю краю в кiнцi XVIII - першiй половинi XIХ столiть. Найцiннiшими є пам'ятки доби класицизму. В областi взято на державний облiк 137 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 14 мають національне значення. Вiдомо 460 нововиявлених пам'яток архiтектури. До Списку iсторичних мiст входять Вознесенськ, Жовтневе, Миколаїв, Очакiв, Первомайськ. В областi є один заповiдник.

Iсторико-археологiчний заповiдник "Ольвiя" в с.Парутино. Створено постановою РНК УСРР вiд 31 травня 1924 року на базi археологiчних й архiтектурних пам'яток городища античного мiста-держави Ольвiї Понтiйської, систематичнi розкопи якого розпочалися 1902 року. Площа 333 га (дотепер розкопано 5 га). Пiдпорядкований Президiї НАН України.

7.5. Одеська область.

Охоплює iсторичнi терени Бесарабiї i Буджака. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина пов'язана, в основному, з добою середньовiччя (поодинокi пам'ятки) та епохою iнтенсивного заселення краю пiсля приєднання його до Росiйської iмперiї в останнiй чвертi XVIII сторiччя. Найвизначнiшi пам'ятки пов'язанi iз стилiстичним перiодом класицизму й iсторизму. Найбiльша їх кiлькiсть сконцентрована в Одесi. На державному облiку в областi перебуває 1437 пам'яток мiстобудування i архiтектури, з яких 72 - національного значення. До Списку iсторичних мiст увiйшли: Ананьїв, Балта, Бiлгород-Днiстровський, Болград, Велика Михайлiвка, Вилкове, Iзмаїл, Кiлiя, Кодима, Овiдiополь, Одеса, Ренi. Державний iсторико-архiтектурний заповiдник "Стара Одеса" було створено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 травня 1994 року на базi пам'яток мiстобудування, архiтектури та iсторії XVIII - поч. ХХ столiть iсторичного середмiстя Одеси. У жовтнi 1994 року в господарче вiдання заповiдника передано 915 нерухомих пам'яток iсторiї та культури i йому надано повноваження мiсцевого державного органу охорони пам'яток. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 вересня 1995 року заповідник лiквiдовано (зараз центр Одеси є заповідною територією).

Планується створення заповiдника у Бiлгород-Днiстровському.

Аналiз історико-архітектурних ресурсів України дозволяє узагальнити вiдомостi про пам'ятки i заповiдники по регіонах:
1. Карпатський регiон. 5908 пам'яток мiстобудування i архiтектури, тобто понад третина всiх пам'яток цього виду, що перебувають пiд охороною держави в Українi; 6 заповiдникiв та 4 музеї, пов'язанi з комплексами iсторико-архiтектурної спадщини.
2. Волинсько-Тернопiльський регiон. 2326 пам'яток мiстобудування i архiтектури, 7 заповiдникiв i 1 музей на базi комплексу архiтектурно-мiстобудiвної спадщини.
3. Житомирсько-Вiнницький регiон. 721 пам'ятка мiстобудування i архiтектури: жодного заповiдника.
4. Київський регiон. 1820 пам'яток мiстобудування i архiтектури; 21 заповiдник та заповiдний комплекс.
5. Харкiвський регiон. 1325 пам'яток мiстобудування i архiтектури; 5 заповiдникiв.
6. Днiпровсько-Донецький регiон. 760 пам'яток мiстобудування i архiтектури; 4 заповiдника.
7. Пiвденний регiон. 2804 пам'ятки мiстобудування i архiтектури; 6 заповiдникiв.

За кiлькістю пам'яток перше мiсце посiдає Карпатський регiон, а останнє - Житомирсько-Вiнницький. За кiлькiстю заповiдникiв i заповiдних об'єктiв перед веде Київський регiон. Є регiон, де немає жодного заповiдника (Житомирсько-Вiнницький).

З урахуванням цих параметрів, а також кiлькості пам'яток загальнодержавного значення, кiлькості iсторичних мiст, наявного резерву облiку пам'яток (нововиявленi пам'ятки) можна вибудувати таку iєрархiчну послiдовнiсть регiонiв - вiд найцiннiшого до найменш цiнного:
- Карпатський
- Київський
- Пiвденний
- Волинсько-Тернопiльський
- Харкiвський
- Днiпровсько-Донецький
- Житомирсько-Вiнницький.

Цей аналіз спростовує деякi закорiненi хибнi уявлення, як-то про малоцiннiсть Харкiвського регiону: адже за кiлькiстю пам'яток вiн лише трохи поступається Київському регiону, а за кiлькiстю заповiдникiв - дещо поступається Волинсько -Тернопiльському регiону.

Наявність цих ресурсів визначає подальшу стратегію їх збереження і використання як на національному, так і на регіональному і місцевих рівнях