Жовтень 2009
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Погода
 
АРХІТЕКТУРА
Дослідження
Реставрація
Публіцистика
Архітектори
 
МИСТЕЦТВО
Дослідження
Публіцистика
Митці
 
ІСТОРІЯ
Дослідження
Публіцистика
Історичні постаті
Геральдика
 
ЗАКОНОДАВСТВО
Закони
Міжнародні документи
 Підзаконні акти
укази і розпорядження
Президента України
постанови Верховної
Ради України
постанови Кабінету
Міністрів України
акти Мінкультури
акти інших органів
 
КРАЄЗНАВСТВО
Заповідники
Регіони
 
РЕЄСТРИ
 



архітектура / публіцистика


Хроніка ІКОМОС

Всесвітній фонд пам'яток (World Monuments Fund) - міжнародна неурядова організація, що співпрацює з ІКОМОС. Головним спонсором пам'яткоохоронних акцій Фонду, започаткованих 1965 року, є знаменита компанія ''Амерікен експрес'' (American Express Company). 1995 року започатковано Всесвітній огляд пам'яток, за результатами якого Фонд щороку формує і широко публікує Список 100 найбільш загрожених пам'яток світу.

Найперший український об'єкт, що потрапив до Списку 1996 року - це рештки античного міста Херсонеса (нині - Національний заповідник ''Херсонес Таврійський'' (Крим, Севастополь). Його повторно внесли до Списку ще й у 1998 році. Це дозволило залучити кошти зарубіжних грантів на проведення реставраційних робіт (25 тисяч американських доларів від ''Амерікен експрес'', 35 тисяч доларів від Фонду Каплана тощо).

У ювілейному для християнської цивілізації 2000 році до цього списку вперше потрапили зразу дві пам'ятки України: Замковий міст у Кам'янці-Подільському ІІ-XVII століть та синагога в Жовкві XVII століття. До речі, дуже приємно, що в усіх виданнях Фонду Кам'янець-Подільський пишеться не в російській транскрипції, а в українській.

У щорічнику Всесвітнього фонду пам'яток, яке сповіщає про цю подію, дуже промовистою деталлю є коротенький список жертводавців, котрі пожертвували на пам'яткоохоронні заходи понад 50 тисяч американських доларів кожен: поряд з такими фінансовими велетами, як ''Амерікен експрес'' чи ''Кресс фаундейшн'', іншими корпораціями, зазначено прізвища окремих осіб - священника, якогось подружжя і нарешті - анонім... До речі, і в наступні роки - 2001 і на 2002 цей жертводавець дарував не менші кошти, лишаючись анонімним.

Як це контрастує з нашими звичаями, коли жертвують на копійку (та ще й нерідко - не свої гроші, а чужі), а галасу в пресі й на ТБ з цього приводу здіймають на мільйон!

Дуже цікаво проаналізувати Список загрожених пам'яток світу 2000 року. У ньому широко представлені бідні країни - Албанія, Алжир, Камбоджа, Ефіопія, Сальвадор, Куба, а також країни, що потерпіли від воєн - Хорватія, Грузія, Боснія... Але ще більше тут об'єктів з багатих держав - Франції, Німеччини, Італії, Англії, США! Виявляється, що їхня культурна спадщина також загрожена! Росія представлена аж сімома окремими пам'ятками і комплексами пам'яток. А Словаччина внесла до списку ... українську греко-католицьку церкву Св. Василя Великого в Крайньому Чорному (під № 77). Щоправда, в анотації про пам'ятку жодним словом не згадано ні українців, ні русинів - сказано лише про наявність у її архітектурному устроєві якихось ''східноєвропейських і візантійських впливів''.

У жовтні 2001 року видано Список 100 найбільш загрожених пам'яток світу на 2002 рік. У нього внесено новий об'єкт від України - церкву Спаса на Берестові, що входить до складу Києво-Печерського національного історико-культурного заповідника. І тут ми стикаємося зі справді ганебним для нації парадоксом: на створення сумнівних і нікому не потрібних новобудів під виглядом відтворення пам'яток у Києві грошей не бракує (рахунок іде на десятки мільйонів!) А як треба врятувати унікальну автентичну пам'ятку Київської архітектурної школи - звертаємося до закордонних доброчинців.

Всесвітній огляд пам'яток-2002 зазначає деякий поступ у реставрації та забезпеченні збереження українських пам'яток, раніше включених до Списку 100 найбільш загрожених пам'яток: окрім робіт у Херсонесі, виконано наукові дослідження по Замковому мосту в Кам'янці-Подільському, опрацьовано проектну документацію та проведено невідкладні протиаварійні роботи на Жовківській синагозі. Головний же висновок полягає в тому. що подібні заходи мають фінансувати не тільки зарубіжні доброчинці, а й, передовсім, держава, яка зрештою має міжнародно-правові зобов'язання щодо збереження пам'яток на своїй території.

19 липня 2001 року Міжнародний секретаріат ІКОМОС розповсюдив комюніке Національного комітету ІКОМОС Македонії, і якому йдеться про небезпеку, яка загрожує пам'яткам культурної спадщини з огляду на збройний конфлікт у цій країні. Особливо загрожені середньовічні пам'ятки візантійської церковної архітектури в районі Куманово, зокрема монастир Св.ю Богордиці в селі Матейце та Георгіївська церква XIV століття там само, яка була варварськи зруйнована. Комюніке містить заклик до ужиття світовою спільнотою невідкладних заходів щодо врятування пам'яток у зоні конфлікту. Та попри заклики, руйнування не спинилися: 21 серпня зруйновано монастирську церкву Св. Анастасія...

10-12 вересня в Парижі, в штаб-квартирі ЮНЕСКО, ця міжнародна організація спільно ІКОМОС та організаторами акції ''Проект Віфлеєм-2000'' провели міжнародний конгрес ''Понад дві тисячі років історії архітектури: Збереження структур нашої архітектурної спадщини''.

У кінці грудня 2001 року ІКОМОС публікує Всесвітню доповідь про загрожені пам'ятки і визначні місця, що включає понад 70 національних і тематичних звітів з більшості країн світу.

14-18 жовтня 2002 року в африканській країні Зімбабве має відбутися Міжнародний симпозіум 13-ї Генеральної асамблеї ІКОМОС, присвячений проблемам збереження духовних вартостей пам'яток і визначних місць.

Для охочих подаємо адреcу ВЕБ-Сайту ІКОМОС: www.international.icomos.org