Програма охорони пам'яток.

Утвердження України як незалежної держави нерозривно пов'язане з плеканням національної культурної спадщини. Це - одна із передумов нашого шляху в майбутнє.

Конституцією України, чинним законодавством визначено, що усі пам'ятки історії та культури, які знаходяться на території України, охороняються Державою.

Україна, як член Конвенції "Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини" зобов`язалася забезпечувати охорону, збереження в належному стані культурної спадщини, що розташована на її території.

На сьогодні під державну охорону взято понад 150 тисяч нерухомих пам'яток історії та куцльтури, у тому числі 15 600 пам'яток архітектури і містобудування, з яких Софійський собор з ансамблем споруд та Києво-Печерська лавра, а також історичний центр м.Львова включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а 3 541 об`єкт належить до категорії пам`яток національного значення.

Враховуючи численні пропозиції вчених, архітекторів та реставраторів, Указом Президента України від 23 серпня 1999 року встановлено День пам'яток історії та культури, який щорічно відзначається 18 квітня - у Міжнародний день пам'яток і визначних місць, який був проголошений ЮНЕСКО у 1984 році.

У цьому контексті встановлення Дня пам'яток історії та культури сприятиме консолідації всіх політичних сил України довкола справи, яка об'єднує всіх - нашої спільної культурної стпадщини, необхідності її збереження, популяризації та примноження.

Цього дня ми не тільки осягаємо наші здобутки, але й осмислюємо проблеми, формуємо плани на майбутнє. Найсерйознiшою проблемою пам'яткоохоронної сфери сьогоднi лишається її правове забезпечення, у тому числі й гарантії недержавних iнвестицiй до справи утримання, охорони, реставрацiї та використання пам'яток iсторiї та культури.

Вирішення цієї проблеми на сучасному європейському рівні має забезпечити Закон України ''Про охорону культурної спадщини'', прийнятий Верховною Радою України 16 березня 2000 року. Цей закон забезпечує не тільки правові й організаційні засади охорони пам'яток, але й створює економічну основу ефективної пам'яткоохоронної та реставраційної діяльності. Зокрема, законом передбачено вилучення з оподаткування сум, спрямованих цiльовим призначенням i використаних на охорону й реставрацiю пам'яток; звiльнення вiд оподаткування i надання субсидiй неприбутковим органiзацiям, що працюють в сферi охорони, реставрацiї та використання iсторико-культурної спадщини.

Зрозуміло, що прийняття Закону - це лише перший крок до створення дієвої пам'яткоохоронної системи. Адже тільки протягом цього року належить підготувати і забезпечити прийняття 15 підзаконних актів, без яких працювати неможливо. Цими взаємоузгодженими нормативними актами необхiдно забезпечити:

- порядок легальної, цивiлiзованої приватизацiї пам'яток архiтектури та iсторико-меморiальних будiвель;
- юридичнi й фiнансовi гарантiї iнвестицiй в тi пам'ятки, якi не пiдлягають приватизацiї, а тому передаються в довгострокову оренду чи користування.

На виконання доручення Президента України за результатами Всеукраїнської наради будівельників 1999 року Держбуд за участю обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій розробив проект Програми збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст.

У грудні 1999 року проект зазначеної Програми був переданий для розгляду і узгодження Мінкультури, Мінекономіки, Мінфіну, Мін'юсту та Національній академії наук. Всі вони схвалили проект Програми. Проте Мінекономіки, Мін'юст дійшли висновку, що затверджувати таку програму слід після введення в дію Закону України ''Про охорону культурної спадщини'', на визначеннях і в розвиток якого вона сформована.

З метою забезпечення належного збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст, порядком підготовки Програми збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст, відповідно до чинного законодавства, як складові Програми підготовлені Державний реєстр національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури України) та Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), які мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. На сьогодні Програма внесена в установленому порядку до Кабінету Міністрів України.

Ця Програма спрямована на створення правових, організаційних та матеріально-технічних засад збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст.

Програма має комплексний і довготерміновий характер з реалізацією першочергових заходів до 2005 року.

Програма кореспондується з Концепцією сталого розвитку населених пунктів, схваленою Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року № 1359-ХІV, іншими програмами, затвердженими Кабінетом Міністрів України:

- Програма розвитку туризму в Україні до 2005 року (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 702);
- Програма відтворення видатних пам'яток історії та культури України (постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 700);
- Комплексна програма збереження історичної забудови м.Львова (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1997 р. № 1266);
- Комплексна програма збереження історичної забудови м.Глухова (постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1998 р. № 1958);
- Комплексна програма розвитку Національного історико-архітектурного заповідника ''Кам'янець'' (постанова Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. № 378).

Метою програми є:

- створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку пам'яткоохоронної діяльності;
- забезпечення включення пам'яток архітектури та історичних міст в сучасне життя суспільства.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- встановити комплекс заходів з виявлення, дослідження і взяття на державний облік пам'яток містобудування і архітектури;
- визначити засади залучення інвестицій для збереження, реставрації і використання пам'яток та регенерації історико-культурного середовища;
- забезпечити ефективність залучених інвестицій;
- закласти основи визначення особливостей правового статусу історичного міста для забезпечення узгодженої розробки місцевих правил охорони пам'яток та забудови історичних частин міст;
- удосконалити нормативно-методичне забезпечення у сфері охорони та використання пам'яток архітектури та історичних міст;
- удосконалити організаційні структури управління пам'яткоохоронною діяльністю;
- забезпечити раціональне використання історико-архітектурних ресурсів України в цілому та окремих її регіонів;
- створити розвинену інфраструктуру реставраційних, науково-дослідних організацій, заповідників та інших неприбуткових організацій пам'яткоохоронної сфери;
- забезпечити формування кваліфікованого кадрового і наукового потенціалу галузі, створити системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
- активніше розвивати міжнародне співробітництво.

Збереження національної культурної спадщини як основи національної культури, подальшого розвитку традиційних культур народів, які населяють Україну, формування національної самосвідомості та патріотизму вимагає створення принципово нових умов для збереження пам'яток архітектури та історичних міст з орієнтацією їх використання як органічної складової сучасного життєвого середовища з забезпеченням певної економічної віддачі.

У здійсненні цих завдань поряд з органами виконавчої влади вагомішою має бути участь громадських організацій охорони пам'яток, творчих спілок, благодійних фондів, інших об'єднань.

З цією метою передбачається реалізувати комплекс першочергових заходів:

- забезпечення державних гарантій щодо підтримки справи охорони та реставрації найвизначніших пам'яток архітектури національного значення;
- створення нормативно-правової бази у сфері збереження пам'яток містобудування і архітектури, що відповідали б сучасним світовим вимогам;
- правове забезпечення недержавних інвестицій до справи утримання, охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури;
- створення протекціоністських умов для розвитку та популяризації вітчизняної пам'яткоохоронної справи, зокрема випуску спеціальної друкованої продукції, відео- та аудіовидань.

Стан збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст.

Відповідно до чинного законодавства в Україні державному обліку й охороні підлягає широкий спектр об`єктів, комплексів та визначних місць історико-архітектурної спадщини: окремі будівлі, їхні комплекси та ансамблі, монастирі і фортеці, квартали, площі й історичні центри стародавніх міст, сади і парки, історико-меморіальні будинки, городища і вали тощо. Охорона цієї спадщини включає облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, а також захист традиційного характеру архітектурного середовища історичних міст.

Облік пам'яток архітектури та історичних міст.

На сьогодні під охорону держави взято 15660 пам'яток містобудування і архітектури всіх категорій обліку. За категоріями пам'ятки поділяються на всесвітнього, національного і місцевого значення.

До Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО включено Софійський собор з ансамблем монастирських споруд та Києво-Печерську лавру у м. Києві, а також історичний центр м. Львова. Підготовлено подання до ЮНЕСКО щодо включення до Списку всесвітньої культурної спадщини історичних центрів міст Кам'янця-Подільського, Одеси та деяких інших міст України.

Архітектурно-містобудівна спадщина України розміщена і облікована по регіонах досить нерівномірно. Стан обліку пам'яток відображено в наступній таблиці.

Згідно з Основами законодавства України про культуру запроваджено Державний реєстр національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури). За основу взято Список пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року № 970 та Доповнення до списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 6 вересня 1979 року № 442, враховані пропозиції профільного комітету Верховної Ради України, місцевих державних адміністрацій, напрацювання науковців.

Реєстр подає об'єктивну картину наявності історико-архітектурної спадщини в різних регіонах нашої держави. Так, якщо загальна кількість об'єктів і комплексів, включених до Державного реєстру, становить 3541, то Львівська область представлена 795 позиціями реєстру, а Запорізька - лише 5 позиціями. Докладніше ця інформація подана в наступній таблиці.

Кількість пам'яток архітектури й містобудування, включених до
Державного реєстру національного культурного надбання.

Незважаючи на різну категорійність, основні засади охорони всіх пам'яток, узятих на державний облік, дуже схожі.

Крім цих пам'яток, існує значна кількість (понад 6800) нововиявлених пам'яток містобудування і архітектури, які, після відповідних досліджень, мають бути взяті на державний облік за відповідною категорією цінності.

Окрім цього, в Україні є 1399 міст і селищ та понад 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Загалом фонд історичних будівель і споруд у цих населених пунктах, за підрахунками українських фахівців, перевищує 70 тисяч об`єктів.

Система органів, організацій

На сьогодні в Українi склалася система, за якої спецiально уповноваженим центральним державним органом охорони пам'яток мiстобудування i архiтектури є Державний комiтет будiвництва, архiтектури та житлової полiтики України (Держбуд). Спецiально уповноваженим центральним державним органом охорони пам'яток історії, монументального мистецтва, археології є Міністерство культури і мистецтв України.

Державнi органи охорони пам'яток (Держбуд, Мiнкультури, Головархiв) та громадськi органiзацiи (Українське товариство охорони пам'яток iсторiї та культури) координують свою дiяльнiсть в робочому порядку, спiльно вирiшуючи мiжвiдомчi питання.

З метою належного розв'язання науково-методичних проблем охорони та реставрацiї пам'яток архiтектури i мiстобудування, регенерацiї iсторико-архiтектурного середовища, визначення прiоритетiв пам'яткоохоронної дiяльностi при Держбудi на постiйнiй основi дiє Науково-методична рада з питань охорони та реставрацiї пам'яток архiтектури i мiстобудування.

Органiзацiя державного захисту пам'яток на сьогоднi недостатньо ефективна, оскiльки не сформовано чiткої виконавчої вертикалi центральних i мiсцевих органiв охорони пам'яток. Наявна тенденцiя до збiльшення кiлькостi органiв i установ, що займаються охороною пам'яток. Це висуває серйознi вимоги щодо координацiї пам'яткоохоронної дiяльностi.

Для реалiзацiї державних пам'яткоохоронних заходiв Держбудом створено розгалужену систему науково-дослiдних, проектних i виробничих органiзацiй. Це інститути "Укрпроектреставрацiя" (Київ), "Укрзахiдпроект-реставрацiя" (Львiв), їхнi пiдроздiли в областях України, Державний науково-технологiчний центр "Конрест", Державний НДІ теорії та історії архітектури, кiлька науково-дослiдних центрiв, 36 спецiалiзованих пiдрядних реставрацiйних органiзацiй.

У реставрацiї iсторико-архiтектурної спадщини, яка за останнi 50 рокiв практично перетворилася на окрему галузь, зайнято близько 3,5 тисячi чоловiк (у виробничих пiдроздiлах), бiльшiсть з яких - майстри унiкальних спецiальностей. Управління системою реставраційних організацій здійснюється на функціональних засадах.

Інститути ''Укрпроектреставрація'', ''Укрзахідпроектреставрація'', ДНТЦ ''КОНРЕСТ'' та 13 акціонерних товариств з власними виробничими базами об`єднані в потужну Спеціальну науково-реставраційну проектно-будівельно-виробничу корпорацію "Укрреставрація" з кількістю працюючих понад 2,5 тис. чоловік, з яких безпосередньо у виробничій підрядній діяльності зайнято 2269 чоловік і в науково-проектній - 286 чоловік.

Реставраційні організації України здатні забезпечити виконання реставраційно-ремонтних робіт на пам`ятках архітектури річним обсягом 50-60 млн.гривень. Це і необхідно для здійснення заходів щодо збереження і використання пам`яток як цього вимагає законодавство.

Фінансове забезпечення

Заходи з охорони та реставрацiї пам'яток мiстобудування i архiтектури фiнансуються окремим рядком в Державному бюджетi України. Заходи щодо реставрацiї конкретних пам'яток, згiдно з чинним законодавством, здiйснюються коштом власникiв чи користувачiв цих пам'яток.

Iснує кiлька недержавних фiнансових фондiв, серед напрямкiв дiяльностi яких є i фiнансування заходiв з охорони та реставрацiї пам'яток. Однак їхня участь в пам'яткоохороннiй дiяльностi є поки що незначною.

Держава видiляє цiльовi кошти для фiнансування прiоритетних загально-державних програм реставрацiї пам'яток (Чигирин, Галич, Львiв, Кам'янець-Подільський, Глухів, Новгород-Сiверський).

Податковi пiльги, як заохочення пам'яткоохоронної дiяльностi, передбаченi чинним законодавством України тiльки в частинi звiльнення вiд плати за землю заповiдникiв, музеїв та iнших закладiв культури, науки i освiти.

Практично кожний об'єкт архітектурно-містобудівної спадщини потребує проведення комплексу науково-дослідних і реставраційно-ремонтних робіт. Майже кожна пам'ятка знаходиться в незадовільному стані, а кожна десята в аварійному.

На незадовільний стан пам'яток архітектури і містобудування, особливо тих, що використовуються бюджетними установами або не знаходяться в господарському використанні, впливає значне скорочення державного фінансування реставраційно-ремонтних робіт. Порівняно з 1990 роком сума бюджетних коштів на ремонтно-реставраційні роботи в 1999 році зменшилась у 25 разів.

В остані роки в місцевих бюджетах крім міст Києва, Львова, Одеської, Сумської областей не передбачаються кошти на проведення пам'яткоохоронних заходів.

У зв'язку з цим більшість об'єктів, на яких вкрай необхідне проведення робіт, не реставруються, що призводить до їх подальшого пошкодження, руйнування та в подальшому вкладання ще більших коштів на їх реставрацію.

Крім щорічного скорочення коштів державного бюджету в останні роки, фактично їх виділялось значно менше.

Це призвело до зменшення обсягів реставраційних робіт в останні роки більш ніж в 7 разів. Цільове використання потужностей реставраційних організацій в останні роки становить менше 20%.

Постійне скорочення фінансування, накопичення з року в рік заборгованості призводить до невиконання передбачених обсягів реставраційно-ремонтних робіт навіть на пам`ятках історії та культури, визначених в заходах щодо реалізації Указів Президента України, постанов та доручень Кабінету Міністрів України.

Цей тяжкий стан пояснюється такими основними причинами:

- відсутністю належного державного фінансування в обсягах, передбачених бюджетом;
- низькою фінансовою спроможністю користувачів пам'яток архітектури;
- відсутністю відповідних правових умов для залучення інвестицій до справи охорони пам'яток;
- недостатньою суспільною визначеністю пріоритетності справи збереження пам'яток архітектурної спадщини.

Основні заходи щодо забезпечення виконання Програми.
Правове та нормативно-методичне забезпечення.

Для виконання поставлених завдань необхідно:

Розробити і затвердити відповідно до Концепції створення нормативної бази пам`яткоохоронної галузі першочергові нормативні акти з питань охорони, використання та реставрації пам'яток архітектури і містобудування, зокрема:

- Положення про Список історичних населених місць України ;
- Положення про порядок державного обліку пам'яток містобудування та архітектури
- Реставраційні норми і правила;
- Норми і правила реконструкції історичних міст.

Держбуд, Мінкультури
2001 - 2005 рр.

- Порядок визначення меж та використання зон охорони пам'яток.

Держбуд, Мінкультури,
Держкомзем 2001 р.

- Кошторисні ресурсні норми на реставраційно-відновлювальні роботи по пам'ятках архітектури ;

Держбуд, Мінекономіки,
Мінфін 2001 р.

- Розробити та затвердити нормативи про охорону пам'яток під час надзвичайних ситуацій .

Держбуд, МНС 2002 р.

- Розробити методику визначення вартості майна , майнових і немайнових прав щодо нерухомих пам'яток містобудування і архітектури;
- Розробити нормативи страхування нерухомих пам'яток національного надбання і впровадити систему страхування пам'яток до 2010 р.:

Держбуд, Фонд держмайна,
Мінекономіки, Мінфін 2003-2005 рр.

- Забезпечити розробку спеціального Положення з адміністративного управління історичними містами, маючи на меті створення умов проведення ефективної політики збереження, виявлення і використання історико-культурної цінності кожного населеного місця.

Держбуд, Мінекономіки,
Асоціація міст України 2002 р.

- Підготувати і подати в установленому порядку на затвердження Перелік об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками архітектури, які не підлягають приватизації.

Держбуд, Фонд держмайна,
Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації 2000 -2001 рр.

Державний облік пам'яток архітектури та історичних міст.

Історичні населені місця України вимагають особливого підходу. Процеси їх розвитку, реконструкції, забудови, господарська діяльність в їхніх історичних ареалах мають базуватись на усвідомленні доконечної необхідності збереження і раціонального використання об'єктів нерухомої культурної спадщини, охорони історичного архітектурного середовища. На це повинні бути спрямовані такі заходи , як встановлення зон охорони пам'яток, заповідних територій, організація державних історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, розробка місцевих правил охорони пам'яток та забудови історичних частин міст.

Для регулювання цих процесів у загальнодержавному масштабі на урядовому рівні затверджується Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу). В основу його підготовки покладені списки історичних міст, затверджені Держбудом Української РСР, Радою Міністрів Української РСР, Міністерством культури СРСР протягом 1968-1986 років. Найповніший список, що включає 375 історичних населених місць, затвердив Держбуд України 1991 року. Він є основою для Списку, що затверджується в рамках цієї програми.

З метою виконання поставлених завдань необхідно:
Запровадити комплекс заходів щодо систематичного виявлення, дослідження і взяття на державний облік пам'яток містобудування і архітектури.

Держбуд, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації,
УТОПІК З 2000 р. постійно.

Здійснювати ведення Державного реєстру пам'яток містобудування і архітектури згідно з чинним законодавством.

Держбуд, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, Постійно

Забезпечити опублікування Державного реєстру пам'яток архітектури і містобудування та Списку історичних населених місць.

Держбуд 2000 р.

Забезпечити виконання науково-дослідних і проектних робіт зі складання історико-архітектурних опорних планів , проектів зон охорони, інвентаризації забудови і на їх основі - розробку генеральних планів історичних населених місць.

Виконкоми міських рад, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації, Держбуд
2000 - 2005 рр.

Розробити єдину систему документування, обліку та збереження документації по пам'ятках архітектури та містобудування .

Створити національний банк даних пам'яток архітектури та містобудування по пам'ятках національного надбання , а також регіональні і місцеві банки даних; створити центр документації (ЦД) по пам'ятках архітектури і містобування України. Розробити і затвердити положення про них.

Держбуд, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації, УТОПІК
2000 - 2005 рр.

Організаційне забезпечення

З метою удосконалення системи управління та організації робіт необхідно виконати низку узгоджених заходів у таких напрямках:
- Удосконалення організації науково-проектних та підвищення рівня реставраційних робіт
- На базі відповідних наукових і проектних організацій створити Державний науково-дослідний та проектний інститут з реставрації пам'яток архітектури, а також Державний науково-дослідний та проектний інститут з реконструкції історичних міст.

Держбуд 2001 р.

Розробити і впровадити систему заходів щодо забезпечення реставраційної галузі спеціальними технічними засобами і механізмами, приладами, інструментами, а також матеріалами, виробленими на вітчизняних підприємствах.

Держбуд , Мінекономіки, Держпромполітики,
Укрбудматеріали, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації 2003 р.

Запровадити галузеву систему атестації фахівців-реставраторів (дослідників, проектувальників, виробничників)

Держбуд, Мінкультури 2002 р.

Запровадити постійний науково-технічний моніторинг за станом пам'яток архітектури національного значення, заповідників та заповідних територій. Готувати і подавати за належністю щорічні аналітичні доповіді з цих питань.

Держбуд, Мінкультури, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації, виконкоми міських Рад
З 2001 р.

Підготовка та перепідготовка кадрів
для пам'яткоохоронної діяльності.

Розробити і подати на затвердження до Кабінету Міністрів України номенклатуру спеціальностей пам'яткоохоронної гаузі в т.ч. для закладів освіти усіх рівнів акредитації.

Міносвіти, Держбуд,
Мінкультури 2000 р.

Створити в Україні на базі навчальних закладів усіх рівнів акредитації та форм власності мм. Києва, Львова, Одеси, Харкова систему підготовки та перепідготовки фахівців з охорони пам'яток та історичних міст.

Міносвіти, Держбуд,
Мінкультури 2002 р.

Сприяти організації підготовки спеціалістів-реставраторів та спеціалістів з регенерації і реконструкції історичних міст на базі вітчизняних спеціалізованих реставраційних організацій, а також в організаціях і навчальних закладах інших країн.

Держбуд, Мінкультури,
Міносвіти, МЗС З 2000 р.

Забезпечити розроблення та видання підручників і навчальних посібників, необхідних для підготовки фахівців з реставраційної і пам`яткоохоронної справи та збереження містобудівної спадщини.

Держбуд, Мінкультури, Міносвіти,
НАН України 2003 р.

Видавнича діяльність.

Забезпечити підготовку і видання науково-методичної літератури з питань охорони та реставрації пам'яток і збереження містобудівної спадщини: щорічника ''Архітектурна спадщина України'' та додатків до нього; журналу ''Пам'ятки України: історія та культура''.

Держбуд, Мінкультури З 2000 р.

Забезпечити фінансову підтримку і підготовку видання Зводу пам'яток історії та культури України.

Мінфін, НАН України, Мінкультури, Держбуд,
Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації З 2000 р.

Участь громадськості у пам`яткоохоронних заходах.

Громадські і наукові пам`яткоохоронні організації покликані сприяти популяризації історико-культурних надбань, надавати допомогу державним органам в поліпшенні охорони та реставрації пам`яток, охороні історичних міст і пов'язаних з ними природних ландшафтів.

Підтримувати діяльність Українського товариства охорони пам'яток історії та культури щодо залучення громадян України до пам'яткоохоронної справи, пропаганди історико-культурних надбань, здійснення контролю за схоронністю і реставрацією пам'яток, збереженістю історичних містобудівних утворень і парків.

Використовувати різні форми залучення представників громадських пам'яткоохоронних організацій до участі в роботі науково-методичних рад, експертних комісій з питань охорони та реставрації пам'яток, розгляду проектів регенерації та забудови історичних містобудівних утворень.

Держбуд, Мінкультури, УТОПІК, Рада міністрів
АР Крим обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації,виконкоми міських Рад
Постійно.

Шляхи удосконалення міжнародної діяльності
з охорони пам'яток архітектури та історичних міст.

Міжнародна діяльність у галузі охорони та реставрації об'єктів архітектурної спадщини повинна бути спрямована на популяризацію національних історико-культурних надбань за межами України, репрезентацію української пам'яткоохоронної школи на міжнародній арені, а також впровадження світових досягнень в практику охорони та реставрації пам'яток архітектури та збереження містобудівної спадщини України.

Проводити роботу щодо створення умов та фінансової підтримки діяльності в Україні міжнародних пам'яткоохоронних організацій, зокрема, Українського комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІСОМОS), Українського комітету міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Забезпечити створення умов для вступу України до Міжнародного центру вивчення, охорони та реставрації культурних надбань (ІССRОМ) та наступного навчання в цьому центрі українських фахівців пам'яткоохоронної галузі.

Держбуд, Мінфін, Мінкультури,
МЗС 2000-2005 рр.

Організувати видання бюлетеня Українського комітету ІСОМОS і сприяти на цій основі висвітленню міжнародного пам'яткоохоронного досвіду в Україні та поширенню інформації про історико-культурну спадщину України за межами держави.

Держбуд, Мінкультури,
МЗС 2001 рр.

Скласти та затвердити перспективний список пам'яток національної історико-культурної спадщини особливої значущості для занесення їх у Список об'єктів всесвітньої культурної і природної спадщини UNESCO та вирішити питання фінансового забезпечення підготовки відповідної документації.

Держбуд, Мінкультури, Рада міністрів АР Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, МЗС, Мінфін 2000 р.

Сприяти створенню в Україні спільних з іншими державами реставраційних виробничих підприємств, навчальних закладів реставраційного профілю для проведення пам'яткоохоронних заходів і підготовки відповідних кадрів.

Держбуд, Мінкультури,
Міносвіти 2000 - 2005 рр.

Фінансове забезпечення

Враховуючи, що в даний час не створені відповідні правові умови для залучення інвестицій до справи охорони пам`яток, низьку фінансову спроможність користувачів пам`яток, необхідно передбачати до 2010 року в Державному бюджеті кошти на реставрацію пам`яток архітектури в розмірі біля 30 млн.грн. щорічно.

З огляду на те, що протягом останніх років на потреби реставраційно-ремонтних робіт передбачалось в державному бюджеті щорічно біля 2,0 млн. грн., а в найближчі роки значного збільшення цих видатків не передбачається, фінансування заходів по збереженню пам'яток архітектури має здійснюватись в два етапи.

На першому етапі протягом 2000 - 2002 років передбачається виконати невідкладні першочергові реставраційно-ремонтні роботи на самих визначних пам'ятках, виходячи з реальних фінансових можливостей. При цьому передбачити їх фінансування з державного бюджету в обсягах 2,0 - 3,0 млн. грн. щорічно.

Роботи на решті пам'яток здійснити протягом 2003 - 2010 років. На цьому етапі передбачається збільшити фінансування з небюджетних джерел, для чого буде опрацьована та запроваджена нормативно-правова база щодо стимулювання залучення коштів інвесторів.

Очікувані результати реалізації Програми.

Реалізація Програми має дати інтенсивний поштовх соціально-культурним зрушенням у сфері збереження архітектурно-містобудівної спадщини. Передусім - формуванню в українському суспільстві шанобливого ставлення до історико-культурних надбань; усвідомлення доконечної необхідності збереження їх для нинішнього і прийдешнього поколінь як необхідного чинника патріотичного виховання і підтримання національно-культурної самобутності як українського народу, так і всіх іншіх народів і національних груп, що мешкають в Україні.

Реалізація Програми дозволить захистити історичне середовище більшості населених пунктів України від спотворення та іншого необгрунтованого втручання в їхню матеріально-просторову структуру, підвищити рівень управлінських рішень, що приймаються в галузі архітектури й містобудування. Вона сприятиме забезпеченню сталого розвитку населених пунктів.

Виконання основних заходів Програми дозволить захистити і з часом примножити історико-культурні туристичні ресурси України, що сприятиме розвитку туристичної галузі як однієї з найперспективніших в економіці нашої держави.

Програма сприятиме залученню необхідних коштів не тільки державного бюджету, але й коштів місцевих бюджетів, користувачів, орендарів та власників пам'яток, фізичних та юридичних осіб України та інших держав, а також інших інвестицій, створення умов щодо використання об'єктів культурної спадщини в цілях розвитку індустрії туризму. При цьому повинні бути забезпечені ефективність капіталовкладень та їх віддача. В цілому, це дозволить скоротити в 2005 р. обсяги видатків державного бюджету на пам'яткоохоронні заходи в вищезазначеній сумі і вони складатимуть в межах 20 - 25 % від загальних коштів, спрямованих на збереження і реставрацію пам'яток.

Зрештою, реалізація цієї програми сприятиме просуванню України до Європейської спільноти як держави, що виконує свої міжнародно-правові зобов'язання в галузі охорони нерухомої культурної і природної спадщини