історія / дослідження

Орест Дзюбан

ЛЬВІВСЬКІ ПЕЧАТКИ 1941 РОКУ
ЯК ПАМ'ЯТКИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Важливими свідченнями українського державотворення періоду Другої світової війни є сфрагістичні пам'ятки, зокрема печатки, виготовлені й використовувані після проголошення в 1941 році у Львові відновлення Української держави. Коротко нагадаємо пов'язані з ними історичні події. З вибухом німецько-радянської війни таємно створені й підготовлені напередодні її похідні групи ОУН С.Бандери поступово проникали на різні терени України слідом за німецькою армією. Учасники їх створювали українську міліцію й місцеве управління, тобто організовували на місцях українську владу. Спеціальна група, що складалася з п'ятнадцяти членів, мала завдання якомога швидше дістатися Львова - першого важливого українського міста, звільненого від більшовиків, і проголосити там незалежність Української держави.

На світанку 30 червня 1941 року український батальйон "Нахтіґаль" і кілька німецьких частин першими ввійшли до Львова. Похідна група ОУН, яка мала взяти владу в місті, прибула після обіду. Ввечері того ж дня члени її скликали в будинку "Просвіти" Національні Збори з відомих представників українського громадянства. Національні Збори ухвалили Акт відновлення Української держави, в якому було сказано: "Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України" (1). Головою новоствореного українського уряду (Державного Правління) було призначено члена бандерівської ОУН Ярослава Стецька.

2 липня новина про проголошення незалежності України дійшла до Берліна. У донесенні айнзацгрупи Б поліції безпеки й СД повідомлялося про "спроби національних українців, які стоять під проводом Бандери, проголошенням Української Республіки [і] створенням міліції поставити німецькі чинники перед доконаним фактом" (2). Заскочена розвитком подій, німецька окупаційна влада виявляла роздратовання: Україна стала другою після Литви країною, яка з початком війни проголосила незалежність і сформувала уряд. Але попервах окупанти вимушено утримувались від "застосування енергійних заходів проти узурпаторів (українців) у зв'язку з ситуацією на фронті й у всьому регіоні" (3). Щойно 5 липня німці заарештували в Кракові С.Бандеру, а 9 липня у Львові Я.Стецька та його співробітника Р.Ільницького. Пізніше їх вивезли до Берліна. Всі члени Українського Державного Правління під загрозою арешту змушені були припинити будь-яку політичну діяльність. Проте навіть за короткий час свого існування Українське Державне Правління багато зробило в справі створення внутрішньої адміністрації. Майже на половині території України діяли українські адміністративні органи. Крім Львівської обласної управи, в першій половині липня 1941 року обласну управу було сформовано у Станіславі, відтак у Дрогобичі, Тернополі, Ковелі, Рівному, Кам'янці-Подільському, Житомирі, Вінниці, Дніпропетровську, Кіровограді, тобто на території одинадцяти з тодішніх двадцяти чотирьох областей УРСР. Усі обласні, окружні, повітові, районні та міські управи визнавали над собою зверхність УДП. Львів вважався тимчасовою столицею до часу, коли уряд матиме змогу переїхати до столиці Української держави - Києва.

Зі створенням органів української адміністрації, природно, виникла потреба в забезпеченні, передусім за допомогою відповідних печаток, вірогідності та юридичної сили документів, що поставали у зв'язку з їхньою діяльністю. Найперше це стосувалося самого Українського Державного Правління. "[...] Ранком, 1 липня 1941 р., - згадував пізніше Я.Стецько, - я дав доручення виготовити печатки з написами "Українська Держава" і "Українське Державне Правління" (4). Відтиски цих печаток (іл. 1, 2) можна бачити на документах, датованих початком липня 1941 року, що зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України. Очевидно, під час або після арешту Я.Стецька штурмбанфюрер СС проф. д-р Баєр і унтерштурмфюрер Кольф вилучили деякі печатки. Сам Я.Стецько писав про це у своїх спогадах так: "[...] Кольф забрав деякі печатки, які йому вручив Ребет, заховавши суттєві. Ребет спритно зробив це так, що Кольф вдоволений повернувся, мовляв, голова Уряду ув'язнений і печатки сконфісковані! "О, санкта (німецька) сімпліцітас", або по нашому - яка безмежна німецька дурнота! Немає печаток, отже Уряду немає вже "правно" і фактично, на думку Кольфа і його шефа Баєра" (5). Ці збережені державні печатки використовувались пізніше і в Берліні, де під "почесним арештом" перебували керівники ОУН. Зокрема відтиск печатки з легендою "Українське Державне Правління" бачимо на листі від 3 серпня 1941 року Я.Стецька до А.Гітлера, в якому висловлено протест проти приєднання Галичини до створеного німцями переважно на польських землях Генерал-губернаторства. Напередодні свого ув'язнення, 6 серпня 1941 року, в листі до С.Бандери Я.Стецько зазначав: "Можеш де хочеш і на чому хочеш підписувати мене, печатки є [...]" (6).

Після проголошення у Львові Акту відновлення Української держави відразу було організовано Управу м.Львова, яку очолив д-р Юрій Полянський, колишній крайовий командант УВО. На двох виявлених нами відтисках печатки міської управи з документів від 8 і 11 липня є зображення тризуба, аналогічне його обрисові на печатках "Українська Держава" та "Українське Державне Правління" (7). Такий самий тризуб, що має характерні потовщення вертикальних ліній крайніх зубців, бачимо на печатці з легендою " * УПРАВА м.ЛЬВОВА * уряд здоровя * юесундгеітсамт * СТАДТВЕРЩАЛТУНЮ ЛЕМБЕРЮ" (8) (іл. 4). Зберігся датований 3 липня 1941 року документ, у якому "голова Краєвого Уря'ду Здоров'я" д-р Мар'ян Панчишин (в уряді Я.Стецька він був його заступником і керівником Міністерства здоров'я) прохає дати дозвіл "на виготовлення і відбір печатки для Державного Уряду Здоров'я, яку замовлено в граверні" (9). Можна припустити, що в тій-таки граверній майстерні виконано й матриці державних печаток, а також відтиски двох з яких містять схарактеризоване вище зображення тризуба й написи українською та німецькою мовами: "* УПРАВА м.Львова * відділ соціяльного забезпечення*..." (10) (іл. 5) та "* Дирекція Університетських Клінік у Львові *..." (11)

Рівночасно з формуванням суто адміністративних органів (Управа м. Львова, Львівська обласна управа) в місті розпочалося інтенсивне відновлення діяльності старих і творення нових громадсько-політичних, культурних та інших установ і організацій.