історія / геральдика

Андрій Ґречило

СИМВОЛИ НОВИХ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

Державні утворення, що іс- нували до середини ХІХ століття на території сучасного Казахстану та центрально-азіатських республік, викорис-товували традиційну мусуль-манську символіку на своїх прапорах і емблемах. Російська імперія ще з ХVІІІ століття поступово почала захоплю-вати ці землі й формувати тут окремі адміністративно-тери-торіальні утворення, для яких царськими указами затверджу-вано нові герби. Так, 5 липня 1878 року прийнято герби шести областей: Уральської (у зеленому полі три срібні гори, на яких золоті булава та бун-чуки з півмісяцями, на хви-лясто відділеній основі - срібна риба), Тургайської (у черво-ному полі два золоті пере-хрещені списи, обабіч яких по золотій кінській голові), Акмо-линської (у зеленому полі срібна будівля, над нею золо-тий півмісяць), Семипалатин-ської (у синьому полі золотий верблюд, над ним срібні п'яти-променева зірка й півмісяць), Семиріченської (у червоному полі золотий півмісяць, у зо-лотій главі чорні двоголові орли) та Сирдар'їнської (у золотому полі синя хвиляста балка, над і під нею по зеле-ному виноградному листку). 31 січня 1890 року затверджено герби ще трьох областей: Закаспійської (у синьому полі на золотій основі йде срібний тигр, який тримає в правій лапі золотий лук з порваною тятивою), Самаркандської (у синьому полі срібний хвилеподібний стовп, обабіч якого по золотій гілці тутового дерева, у срібній дамаскованій главі три чорні кільця - тамга Тамерлана) та Ферганської (у срібному полі синя балка й три червоні метелики шовкопряда - два над одним). Остаточне формування національних держав цього регіону в сучасних межах відбувалося від початку 1920-х років.

КАЗАХСТАН

На території сучасного Казахстану 1920 року утворено Автономну Киргизьку РСР, яка входила до складу РРФСР. Гербом її за конституцією 1924 року був знак РРФСР, що різнився тільки двомовним написом з назвою автономії. У 1925 році її перейменували на Казахську АРСР (до того часу казахів називали киргиз-казахами, а киргизів - кара-киргизами), а 1935 року утворено окрему Казахську РСР. Через рік разом з новою конституцією затверджено герб і прапор КРСР. На гербі, що наслідував знак РРФСР, були на червоному тлі (але без щита) традиційні серп, молот, зірка й сонце, вписані у вінок з пшеничних колосків, перевитий червоною стрічкою з двомовною назвою республіки й девізом. Пізніші незначні зміни стосувалися коригування текстів, серп накладено на молот, а кількість сонячних променів зменшено. Замість червоного прапора з назвою республіки в 1953 році прийнято червоний із синьою горизон-тальною смугою, що мала символізувати ясне небо.

Після розпаду СРСР у Казахстані було оголошено конкурси на проекти нових державних символів. Надійшло 453 варіанти прапора й 245 ескізів герба. 4 червня 1992 року Верховна Рада Республіки Казахстан затвердила закони про державний герб і прапор. У статті 3 закону про герб зазначається: "Державний герб Республіки Казахстан становить собою зображення шанирака (верхня вільна частина юрти) на блакитному фоні, від якого в усі боки як сонячні промені розходяться уїки (опори) в обрамуванні крил міфічних коней. У верхній частині герба - п'ятипроменева зірка, у нижній частині - напис "Казакстан". У кольоровому зображенні Державний герб Республіки Казахстан двох кольорів - золота і блакитного" (1). Автор малюнка герба Ж.Малібеков. Шанирак символізує батьківській дім, спільність усіх казахських родів, уособлює всесвіт. Коні-тулпари з рогами й крильми є втіленням мужності й захисту, мрії про майбуття. Зірка (у первісному варіанті вона мала бути восьмипроменевою) відображає єдність думок.

Згідно зі статтею 3 закону про прапор, "Державний прапор Республіки Казахстан становить собою прямокутне полотнище блакитного кольору із зображенням у його центрі сонця з променями, під яким летить орел. Біля древка - вертикальна смуга з національним орнаментом. Зображення сонця, променів, орла й орнаменту - кольору золота. Співвідношення ширини прапора до його довжини - 1:2" (2). Автор цього проекту - Ш.Ніязбеков. Колір поля прапора трактується як чисте небо, спокій і добробут. Золоте сонце символізує багатство й спокій, орел - гордість народу та його високі ідеали, орнамент - національні традиції і єдність.

Ці символи також зафіксовані указом президента Республіки Казахстан, що має силу конституційного закону від 24 січня 1996 року №2797 "Про державні символи Республіки Казахстан".

Окремим указом від 29 грудня 1995 року №2736 запро-ваджено президентський штандарт: прямокутне бла-китне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, у центрі якого в золотому кільці зо-бражений юнак верхи на сніжному барсі над засніженими гірськими вершинами (3).

КИРГИЗСТАН

1924 року утворено Кара-Киргизьку автономну область у складі РРФСР, наступного року її перейменовано на Киргизьку АО, а ще через рік - на Киргизьку АРСР. 1936 року її перетворено на окрему Киргизьку РСР, для якої за конституцією 1937 року затверджено герб (автор - художниця О.Павленко) з традиційними радянськими символами, зображенням гірських вершин, вінка з пшеничних колосків і бавовнику та декоративних елементів з національними орнамен-тами. На червоному прапорі республіки 1952 року додано синьо-біло-синю смугу, що мала означати води озер, бавовну та снігові вершини гір.

Верховна Рада Рес-публіки Киргизстан 3 березня 1992 року ухвалила постанову "Про Дер-жавний прапор". Нею визначалося: "Державним пра-пором Республіки Киргизстан є прапор з червоного полотнища, у центрі якого розміщений круглий со-нячний диск, від котрого рівномірно розходяться сорок променів золотистого кольору, із розміщеним усередині сонячного диска зображенням тюндюка киргизької юрти червоного кольору" (4). Співвід-ношення ширини прапора до його довжини ста-новить 3:5.

Серед альтернативних варіантів розглядався проект синьо-червоно-зеленого прапора з білими проміж-ними смужками. Найбільше дискусій викликала під час обговорення червона барва полотнища, проте аргументом на користь такого варіанту став національний героїчний епос "Манас", де згадуються багряні прапори. Сонце символізує розквіт, щастя, мир. Сорок променів уособлюють сорок киргизьких племен. Тюндюк означає основу життя, домашнє вогнище, єдність і злагоду.

Державний герб затверджено 14 січня 1994 року постановою Жоґорку Кинеш (Верховної Ради) Киргизької Республіки як "герб із зображенням: білого сокола з розгорнутими крилами, розміщеного в центрі синього круга в білому обрамуванні, й розташованих на задньому плані озера, відрогів Ала-Тоо і сонця, що сходить, з променями золотистого кольору; розміщених обабіч стебел бавовнику й пшеничних колосків; з написом "Кыргыз", поданим у верхній частині, й написом "Республикасы", розташо-ваним у нижній частині" (5). Автори герба - С.Дубанаєв і А.Абдраєв (6).

ТУРКМЕНІСТАН

Туркменські території на початку 1920-х років належали до Туркестанської АРСР і Бухарської та Хорезмської народних радянських респуб-лік. Після проведеного 1924 року національно-державного розмежування центральноазі-атських республік утворено Туркменську РСР (декларацію про утворення її затверджено в лютому 1925 р.). Спочатку республіка вико-ристовувала символи СРСР. 1926 року затверджено знак (його опрацював А.Карелін), у якому фігурували салорський гель, тутовий лист, метелик-шовкопряд з коконом, ґрона винограду, верблюд, трактор, бавовник, серп, молот, ковадло та інші елементи. За конституцією 1927 року герб зазнав змін (замість деяких фігур з'явились стада кіз і овець з пастухом, плуг, тракторист, гори Копетдаґ), потім, у 1937 році, він був ґрунтовно перероблений і з незначними правками проіснував до початку 90-х років. На прапорі республіки 1953 року додано дві блакитні смуги, що мали символізувати водяні канали.

19 лютого 1992 року Верховна Рада Туркменістану ухвалила закони про державний герб і державний прапор. Державний герб Туркменістану являє собою "три круги, вписані один в одний, розділені між собою білими смугами однакової ширини. Із зовнішнього боку герб обрамований смугою червоно-бордового кольору такої ж ширини. У першому крузі червоно-бордового кольору, шириною в 1/9 частину діаметра герба, зображено розкриті коробочки бавовни із зеленими листками в кількості семи штук, колоски пшениці золотистого кольору. У верхній частині круга - півмісяць з п'ятьма п'ятипроменевими зірками білого кольору. У другому крузі жовто-золотавого кольору, шириною, що дорівнює 1/5 частині діагоналі герба, зображені в традиційних кольорах п'ять основних килимових гелів. У третьому крузі блакитного кольору, діаметром у 1/3 частини діаметра герба, зображений ахалтекинський кінь білого кольору (Гират)" (7).

Так само докладний опис прапора містить стаття 2 відповідного закону: "Державний прапор Туркменістану являє собою прямокутне полотнище. Співвідношення ширини прапора до його довжини становить 1:2. Прапор зеленого кольору. З лівого боку біля древка вертикальна червоно-бордова смуга, шириною в 1/6 частину довжини прапора, на відстані від лівого краю в 1/18 частину довжини полотнища. На смузі розміщені по вертикалі в традиційних кольорах п'ять основних килимових гелів, кожен з яких обрамований килимовим орнаментом. На великій зеленій частині в лівому верхньому куті зображені півмісяць і п'ять п'ятипроменевих зірок білого кольору, вписані в умовний квадрат, сторони якого дорівнюють 1/9 частині довжини прапора. Відстань від червоно-бордової смуги до лівого краю квадрата дорівнює 1/18 довжини прапора. Відстань від верхнього пруга полотнища до верхнього краю квадрата - 1/9 частини ширини прапора. Півмісяць розміщений у квадраті під кутом 30° відносно горизонтальної осі квадрата справа наліво. Центр зовнішнього кола півмісяця розташовується на перетині осей квадрата. Центр внутрішнього кола півмісяця розміщується на умовній прямій, проведеній від центра квадрата під кутом 30° з горизонтальною віссю квадрата. Відстань від центра квадрата до центра внутрішнього кола становить 1/5 частини довжини сторони квадрата. Розташування п'яти зірок побудоване двома колами внутрішнього круга півмісяця з лівого боку від нього. Зовнішнє коло зірок збігається з колом півмісяця, у якому розташовані дві зірки на однаковій відстані. Наступні три зірки розміщені в другому колі на відстані від першого в 1/16 частину діаметра півмісяця" (8).

Нові символи опрацювала авторська група на чолі з О.Мамеднуровим (9). Зелений колір пов'язується із згадками про прапори тюркських народів ще з часів походів Александра Македонського в Центральну Азію, білий уособлює світло і добро. П'ять променів зірки означають п'ять основ світобудови - тверду, газоподібну, рідку, кристалічну й плазму; п'ять зірок - п'ять основних умов існування життя на землі - світло, звук, нюх, дотик, почуття міри; поєднання зірок з місяцем-молодиком - надії народу на світле майбуття. П'ять основних килимових орнаментів - гелів (салорський, йомудський, ерсаринський, гокланський і огурджалинський) - відображають єдність усіх туркменських племен. "Кінь-мрія" ахалтекинської породи є національною гордістю Туркменії.

12 грудня 1995 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію про нейтралітет Туркменістану. Щоб відобразити цей статус держави, 30 січня 1997 року президентським декретом внесено зміну в прапорі - під зображенням килимових елів додано дві білі оливкові гілочки (10).

Президентський штандарт являє собою темно-зелене полотнище із зображенням чорно-жовтого міфічного п'ятиголового орла, білого півмісяця та п'яти п'ятипроменевих зірок (11). П'ятиголовий орел має уособлювати єдність п'яти адміністративно-територіальних одиниць країни - велаятів.

24 січня 2001 року за новим законом державний прапор дістав співвідношення ширини до довжини 2:3 (вкорочено зелене поле з вільного краю) (12).

УЗБЕКИСТАН

1924 року утворено Узбецьку РСР. За герб її в наступному році прийнято зображення срібних урака (різновид серпа) і молота в золотих променях сонця на білому тлі, обрамованих вінком з пшеничних колосків і бавовнику, перевитих стрічкою та увінчаних червоною зіркою. Пізніше цей знак зазнав незначних змін у написах, колір урака й молота змінено на золотий. 1952 року на прапорі додано блакитну (вода) й дві тонкі білі (бавовна) смуги.

18 листопада 1991 року Верховна Рада Республіки Узбекистан, розглянувши три відібрані проекти з-поміж 200 надісланих на конкурс, затвердила новий державний прапор. Стаття 4 відповідного закону подає такий його опис: "Державний прапор Республіки Узбекистан являє собою прямокутне полотнище з трьох горизонтальних смуг насиченого блакитного, білого й насиченого зеленого кольорів на всю довжину прапора. Довжина прапора становить 250 см, ширина - 125 см. Блакитна, біла й зелена смуги однакові за шириною. Ширина кожної смуги дорівнює 40 см. З країв білої смуги, розміщеної посередині прапора, проходять червоні облямівки шириною 2,5 см кожна. На верхній блакитній частині прапора на лицевій і зворотній сторонах, біля древка зображені білий півмісяць і поряд з ним 12 білих п'ятипроменевих зірок. Півмісяць і зірки вписуються в прямокутник розміром 75х30 см, який розміщується по горизонтальній осі верхньої блакитної смуги. Півмісяць розташовується вертикально кінцями від древка і вписується в коло діаметром 30 см на відстані 20 см від древка. Зірки вписуються в коло діаметром 6 см. Відстань між колами 6 см. Зірки розміщуються вертикально й горизонтально в такому порядку: три зірки - у верхньому ряді, чотири - у середньому і п'ять - у нижньому. Нижній ряд зірок розміщується від нижнього краю півмісяця на відстані 3,5 см" (13). Синій колір - це символ вічного неба й води; білий - миру, побажання щасливої дороги, чистота помислів і дій; зелений - колір природи, нового життя й родючості; червоний - життєва сила. Місяць-молодик трактується як знак незалежності, зірки - як символ безхмарного неба, а кількість їх пов'язана з історичними традиціями й давнім сонячним календарем.

2 червня 1992 року прийнято Державний герб Республіки Узбекистан. Це "зображення сонця, що сходить над горами, річками й квітучою долиною, оточене вінком, який складається справа з колосків пшениці і зліва - з гілок бавовнику з розкритими коробочками бавовни. У верхній частині герба міститься восьмигранник, що символізує знак утвердження республіки, всередині його півмісяць із зіркою. У центрі герба зображений птах Хумо з розгорнутими крильми - символ щастя й волелюбності. Внизу на банті стрічки вінка, яка символізує Державний прапор республіки, напис "Ўзбекистон". Птах Хумо і річки - сріблясті; сонце, колоски, розкриті коробочки бавовни й напис - золотисті; гілки, листя бавовнику, гори й долини - зелені; бавовна в розкритих коробочках - біла; стрічка - триколірна, повторює кольори Державного прапора Республіки Узбекистан; восьмигранник - блакитний, обрамований золотою облямівкою; півмісяць і зірка - золотисті" (14). Міфічний птах Семурґ, якого в деяких джерелах також називають Хумо, - "птах, що приносить щастя", вважається захисником від біди, він уособлює прагнення до свободи й самостійності.

ТАДЖИКИСТАН

1924 року було утворено Таджицьку АРСР у складі Узбецької РСР. Вона спершу використовувала герб УзРСР, а на початку 1929 року прийнято окремий знак - на п'ятипроменевій зірці було зображено золоті дост (різновид серпа) і молот, синє небо й сонце, що сходить над засніженими горами.

Оскільки в жовтні 1929 року Таджикистан дістав статус союзної республіки, постало питання про зміну герба. У конституції республіки 1931 року зафіксовано трохи видозмінений герб - на зірці з'явилися ще залізничний міст, фабрика, отара овець, трактор, паровоз. 1936 року прийнято новий багатофігурний герб (автор - О.Яковлєв) із зображенням гідростанції, трактора з трактористом, двох баранів та інших елементів. Значно спрощений символ затверджено в конституції 1937 року, і він із незначними змінами проіснував до початку 90-х років. На прапорі республіки 1953 року додано білу (бавовна) й зелену (сади та виноградники) смуги.

У листопаді 1991 року оголошено конкурси на проекти нових державних символів. Таджикистан останнім серед колишніх союзних республік змінив прапор з радянською символікою. 24 листопада 1992 року ухвалено закон "Про Державний герб і прапор Республіки Таджикистан". На гербі був зображений золотий крилатий лев з персько-таджицької міфології в центрі бірюзового круга в золотих променях сонця, що сходить з-поза золотих гір зі срібними вершинами, обрамованого колосками пшениці, перевитими червоно-біло-зеленою стрічкою. Увінчувала композицію складна езотерична зороастрійська емблема, яка складалася із зображення Світового дерева, священних вод, трьох священних світильників і судного моста Чинват, на якому Заратустра (Зороастр) у Судний день відділятиме праведників від грішників (15), з сімома зірками, розміщеними над нею півколом (16).

Прапор являє собою "прямокутне полотнище, яке складається з трьох горизонтально розташованих смуг: верхньої смуги червоного кольору й рівної їй за шириною нижньої смуги зеленого кольору, середньої білої смуги, що становить півтори ширини кольорових смуг. На білій смузі на відстані половини довжини полотнища від древка зображені золотом стилізована корона і півкруг з семи зірок над нею. Співвідношення загальної ширини прапора до довжини 1:2" (17).

Однак через політичне протистояння вже 28 грудня 1993 року ухвалено новий закон про державний герб країни, який дістав такий вигляд: "зображення стилізованої корони і півкруга з семи зірок над нею в променях сонця, яке сходить з-поза вкритих снігом гір, і обрамованого вінком, складеним справа з колосків пшениці, зліва з гілок бавовнику з розкритими коробочками. Зверху вінок, перевитий трисмуговою стрічкою, у нижньому секторі розміщена розгорнута книга на підставці" (18). У кольоровому зображенні корона, сонце, гори, колоски, книга й підставка - золоті; стебла й листя бавовнику - зелені; смуги на стрічках червона, біла і зелена; обкладинка книги - червона.

Проект прапора й обидва варіанти герба розробила авторська група в складі З.Хабібуллаєва, А.Заневського, Л.Додхудоєвої, Н.Іґнатушиної та М.Сайдалієва.

ПРИМІТКИ

1 "О гербе Республики Казахстан" // Ведомости Верховного Совета Республики Казахстан. - 1992. - №10. - Ст.262.
2 Закон Республики Казахстан от 4 июня 1992 г. "О Государственном флаге Республики Казахстан" // Ведомости Верховного Совета Республики Казахстан. - 1992. - №10. - Ст.260. У газетній публікації помилково подано первісний проект, у якому орнамент мав червоний колір (див.: Казахстанская правда. - 1992. - 6 июня. - С.1, 2).
3 Дас Флаююенкабінетт інформіерт... - 1998. - № 8.
4 Постановление Верховного Совета Республики Кыргызстан "О Государственном флаге Республики Кыргызстан" // Слово Кыргызстана. - 1992. - 6 мар. - С.1.
5 Флаююен, Щаппен унд Сіеюел. - 1995. - Гефт 28. - №55.
6 Герб Киргизстану // Знак. - 1995. - Ч.9. - С.9.
7 Закон Туркменистана "О Государственном гербе Туркменистана" // Туркменская искра. - 1992. - 4 мар. - С.1.
8 Закон Туркменистана "О Государственном флаге Туркменистана" // Там само.
9 Флаг и герб Туркменистана: воплощение народной мечты // Там само. - 1992. - 9 мар.
10 Поелс Й. Нещ Флаю оф Туркменістан: Гаппи Біртгдаи Мр.Туркменбасі // Флаюмастер. - 1997. - №85. - П.5.
11 Юацета де Аандерас. - 1998. - №49. - П.31-32.
12 Републіц оф Туркменістан // Тге Флаю Буллетін. - 2001. - №199. - П.119-120.
13 Закон Республики Узбекистан "О Государственном флаге Республики Узбекистан" // Правда Востока. - 1991. - 27 нояб. - С.1.
14 Ўзбекистон Республикасининг Конуни: Ўзбекистон Республикиаси Давлат герби тугрисида // Кишлок чакикати. - 1992. - 4 июля.
15 Ця емблема названа в законі чомусь "короною".
16 З листа Михайла Ревнівцева до автора від 23 червня 1994 р.
17 Там само.
18 Там само.

ПУ № 4, 2001 р.