Травень 2007
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31

  Погода
 
ІНСТИТУТ
   Діяльність
   Вчена рада
   Видання інституту
   Участь у конференціях
 
ЗАКОНОДАВСТВО
   Закони
     Підзаконні акти:
 
укази і розпорядження Президента України
постанови Верховної Ради України
постанови Кабінету Міністрів України
акти Мінкультури
акти Державної служби
акти інших органів
   Міжнародні документи
   Проекти нормативних актів
 
   ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ
 
   РЕЄСТРИ
 
   ЗАПОВІДНИКИ
 
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА:
   Археологія
   Історія
   Монументальне мистецтво
   Архітектура та
   містобудування
   Садово-паркове
   мистецтво
   Ландшафтні
   Наука і техніка
   Краєнавство
 
   ПЕРСОНАЛІЇ
 



краєзнавство



Віктор Зінько

КЕРЧ - ПРАДАВНЄ МІСТО УКРАЇНИ

Церква Йоана Предтечі в КерчіНа самому східному краї Кримського півострова, на берегах стародавнього Боспору Кіммерійського (нині Керченська протока) розкинулася Керч. Це місце на перехрещенні суходільних і морських доріг уже в найдавніші часи приваблювало різні племена. Величні береги Боспору стали батьківщиною для їхніх нащадків. Ще в епоху мезоліту тут жили люди. В античну добу Керч - центр могутньої Боспорської держави. Відтоді на цій території збереглися руїни стародавніх боспорських міст - Пантікапея, Німфея, Тіритаки, Мірмекія, Порфмія та інших, більш як півтори тисячі курганів (найвідоміші з них: Царський, Золотий, Мелек-Чесменський і Юз-Обинські), а також кілька десятків поселень і могильників (1). Поміж цих пам'яток чільне місце належить склепові Деметри з його унікальним фресковим живописом І століття н.е. (2). Практично вся територія сучасного міста - це археологічний заповідник просто неба. У середмісті потужність культурних наверствувань (археологічних шарів) досягає понад 10 м.

Стела із зображенням вершника. Вапняк. ІІ ст. н.е.Більш як 2600 років тому на горі Мітридат, що панує над центральною частиною міста, стародавні греки заснували місто Пантікапей. У V столітті до н.е. воно стало столицею великого Боспорського царства. Піднявшись на гору маєстатичними Великими Мітридатськими сходами, що їх створив у 30-х роках ХІХ століття архітект О.Діґбі, можна побачити руїни акрополя Пантікапея. Звідси в ясну годину видно на багато кілометрів береги Боспору Кіммерійського. Якщо поглянути на південь, відкривається розлога долина, облямована на обрії низкою курганів, розташованих на гребені невисокого дугоподібного пасма. Це славнозвісні Юз-Обинські кургани, що протягом ІV століття до н.е. були усипальнею боспорських царів. Під час розкопів цих курганів у ХІХ столітті знайдено численні золоті прикраси, вази, монети, що тепер зберігаються в найвідоміших музеях світу (3).

Пантікапейська монетк із зображенням п'ятиколонного храмуУ ІV столітті до н.е. Пантікапей став одним з найбільших центрів європейської цивілізації. Про нього пише Геродот. У Псевдо-Скімна й Псевдо-Арріана Пантікапей іменується "столицею Боспорського царства", у Страбона - "столицею боспорців". Стефан Візантійський і Євстафій називають Пантікапей великим містом (4). Нині понад 150 га території цього стародавнього міста - заповідні. Від початку ХІХ століття тут займалися археологічними дослідженнями П.Дюбрюкс, А.Ашик, О.Люценко, К.Думберґ та інші. З 1959 р. розкопи провадить експедиція московського Музею образотворчих мистецтв під керівництвом В.Толстикова. Вони відкрили руїни великого палацу боспорських царів Спартакідів, храму Афродіти й Діоніса, фортечних мурів і веж акрополя, колонади пританею (5).

У південній частині сучасної Керчі за 11 км від Пантікапея лежить ще одне давньогрецьке місто - Тіритака, засноване в середині ІV століття до н.е. Площа його близько 8,5 га. Тіритаку згадують у своїх творах давньогрецькі й римські автори. Визначний археолог В.Гайдукевич розкопав тут рештки фортечних мурів і веж, житлові квартали, винарні й рибозасольні комплекси (6).

Піксида циліндрична з накривкою. Дерево, токарна обробка, різьблений орнамент. Боспор. Піксида цилінд. (всередині шматочки білила). Курган Три Брати. Гребінь двобічний. Дерево токарна обробка. Боспор. VІ ст. до н.е. А далі на південь є ще одне боспорське місто - Нім фей (7), яке заснували в 580 - 570 роках до н.е. вихідці з Малої Азії. Страбон називає Німфей "містом з прекрасною гаванню". Протягом шістдесяти років працює на цьому терені археологічна експедиція Державного Ермітажу (Санкт-Петербурґ). Тут відкрито святилище богині родючості Де метри (8), житлові й громадські будівлі, храмовий комплекс Афродіти та Діоніса з поліхромними фресками й зображенням корабля Із іди (9). На захід від городища досліджено так звану Алею склепів, де поховано знатних громадян (10). У 1993 - 1997 роках для археологічного вивчення цього міста та його сільської околиці виконано велику міжнародну програму за участю вчених України, Росії і Польщі (11).

Піксида сфе6рична на підставці. Дерево, токарна обробка, різьблений орнамент, малювання аквареллю. Боспор, V-IV ст. до н.е.На північному краї Керченської бухти видно скелі - тут на мисі також було античне місто - Мірмекій. Відомостей про Мірмекій в античних писемних джерелах обмаль. Систематичні розкопи тут почалися з 1934 року. Відтоді тут виявлено археологічний матеріал, що характеризує різні сторони життя міста на всіх етапах його історії. Встановлено, що Мірмекій існував з VІ століття до н.е. по ІІІ століття н.е., мав площу понад 6 га (12).

На північній околиці сучасної Керчі розташоване стародавнє містечко Порфмій. Виникло воно у другій половині VІ століття до н.е. на березі гарної бухти в найвужчій частині Керченської протоки. Головне завдання мешканців Порфмія полягало в захисті переправи через протоку (13). Порфмій розкопано більш ніж наполовину. При цьому повністю виявлено мережу вуличних магістралей, що визначають топографію міста (14).

Статуетка жінки. Мармур. Пантікапей. Сонячний годинник. Мармур. Мірмекій. Афродіта на дельфіні. Мармур. Пантікапей. І-ІІ ст. н.е.Поряд з афінським акрополем і римським колізеєм їхні ровесники - боспорські міста й кургани, розташовані в Керчі, належать до найзначущіших стародавніх пам'яток європейської цивілізації. Усе, що нині можна побачити - рештки будівель, фортечні мури, вежі, храми, відкрилося для ока в результаті копіткої праці кількох поколінь археологів, а також співробітників Керченського музею. На жаль, непродумані методи реставрації (а здебільшого брак їх), археологічні відвали не створюють образу величних пам'яток. Проте головне, що вони збереглися й стали об'єктом наукового вивчення.

ПРИМІТКИ

1. Зинько В.Н. Археологические прогулки по античной Керчи. - Керчь, 1998.- С.3.
2. Зинько Е.А. Склеп Деметры. - Симферополь, 1994.
3. Уильямс Д., Олген Дж. Греческое золото: Ювелирное искусство классической эпохи V-ІV века до н.э. - Санкт-Петербург, 1995.
4. Латышев В.В. Известия древних писателей греческих и римских о Скифии и Кавказе. - Санкт-Петербург, 1890. - Т.1.
5. Блаватский В.Д. Пантикапей. - Москва, 1964; Толстиков В.П. Дворец Спартакидов на акрополе Пантикапея // Древности Боспора. - Москва, 2000. - Вып.3. - С. 302-339.
6. Гайдукевич В.Ф. Раскопки Тиритаки и Мирмекия в 1946 - 1952 гг. // Материалы по истории и археологии СССР. - Москва, 1958. - Т.85.
7. Древний город Нимфей: Каталог выставки. - Санкт-Петербург, 1999.
8. Худяк М.М. Из истории Нимфея VІ-ІІІ в.в. до н.э. - Ленинград, 1962.
9. Грач Н.Л. Нимфейская археологическая экспедиция: (Основные итоги исследований за 1973-1987 гг.) //Итоги археологических экспедиций. - Ленинград, 1989. - С. 81 - 92.
10. Грач Н.Л. Некрополь Нимфея. - Санкт-Петербург, 1999.
11. Сцголл Т., Зін'ко В. Арцгаеолоюіцал мап оф Нимпгаіон (Црімеа). - Щарсащ, 1999; Щасощіцз А. Нимпгаіон - тге гістори анд струцтуре оф а юреек Поліс: Фіве иеарс оф Полісг-Руссіан-Украініан Ресеарцг ін Црімеа (1993-1997) //Арцгеолоюіа. - Щарсзаща, 2000.
12. Гайдукевич В.Ф. Античные города Боспора: Мирмекий. - Ленинград, 1987; Виноградов Ю.А. Мирмекий //Очерки археологии и истории Боспора. - Москва, 1993.
13. Вахтина М.Ю., Виноградов Ю.А. Еще раз о ранней фортификации Боспора Киммерийского // Боспорский феномен. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 41 - 45.
14. Кастанаян Е.Г. Порфмий // Етудес ет Траваух. - Варсовіе, 1983. - ХІІІ. - Р. 162-168.

ПУ № 1-2, 2001 р.