Василь Фенцур

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ
ЗАПОВІДНИК "КАМ'ЯНЕЦЬ":
СУЧАСНЕ І МАЙБУТНЄ

Кам'янець-Подільський належить до найдавніших міст України з більш як тисячолітньою історією. Заповідна його частина - Старе місто - розташована на скелястому острові, утвореному каньйоном Смотричу. Своєрідність і унікальність її полягають у гармонійному поєднанні ландшафту з містобудівною структурою середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості терену, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі. У Старому місті зосереджена переважна Руської брам, Замкового мосту, Замкових казарм, міські оборонні башти, ансамблі монастирських будівель орденів домініканів, домініканок, францисканів, катедрального костелу, міської ратуші тощо.

Заповідник створено в травні 1977 року, а в квітні 1998-го указом Президента України йому надано статусу національного. У ньому на площі 121 га налічується майже 200 пам'яток. Територія заповідника разом з каньйоном є унікальним ландшафтним утворенням - пам'яткою природи загальнодержавного значення - і входить до складу Національного природного парку "Подільські Товтри".

Водночас Старе місто є мікрорайоном, де нині живе 4,9 тисячі мешканців і розташовано близько 600 будівель. З них 51 будівля як пам'ятки архітектури перебуває на балансі дирекції заповідника і належить до державної власності; 120 будинків (переважно житлових) є міською комунальною власністю; 270 житлових будинків належать до приватної власності; решта - господарські споруди комунальної власності.

Організовує охорону, реставрацію та використання пам'яток архітектури й розв'язує питання регенерації дирекція заповідника спільно з відповідними службами міськвиконкому. На жаль, міськвиконком приділяє замало уваги впорядкуванню Старого міста через постійну нестачу коштів у міському бюджеті. Фінансуються комунальні об'єкти епізодично, у незначних обсягах і без узгодженої програми.

Загалом дотепер відреставровано 47 об'єктів, а з часу створення заповідника - 23. У процесі реставрації тепер 16 пам'яток. Монастир ордену паулінів реставрує комплекс будівель Домініканського монастиря XIV -XVIII ст., монастир отців василіан відбудовує Троїцьку церкву XIV - XVIII ст., релігійна громада УПЦ пристосовує келії монастиря францисканів XVI -XVIII ст. для потреб монастиря. Помітний обсяг робіт на суму 3600 тис. гривень щодо ліквідації аварійного стану та впорядкування 28 об'єктів заповідника на основному туристичному маршруті виконано в 1999 році.

Потребують реставрації ще 16 пам'яток архітектури, насамперед такі комплекси, як Замок, Замковий міст і Замкові казарми. До першочергових і вкрай потрібних для регенерації історичного середовища Кам'янця робіт належить також відтворення втрачених архітектурних об'єктів Ринку, впорядкування його території для розвитку туристичної інфраструктури. Нині майже 70 відсотків житлових будинків Старого міста потребують капітального ремонту й інженерно-технічного забезпечення, а прилегла територія - комплексного впорядкування.

1994 року міськвиконком затвердив перспективні плани науково-проектних, ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятках архітектури, а також робіт щодо відтворення втраченої історичної забудови на період до 2000 року.

Основним програмним документом з оцінки стану й визначення перспектив розвитку Старого міста в цілому став Техніко-економічний розрахунок щодо впорядкування Державного історико-архітектурного заповідника в м.Кам'янці-Подільському, розроблений київськими науково-дослідними й проектними інститутами (КиївНДІПмісто-будування і ДНДІТІАМ) у 1986 -1987 роках і затверджений ухвалою міськвиконкому 1989 року. Він включає аналіз містобудівної, соціально-культурної і побутової сфер Старого міста і зведений кошторисно-фінансовий розрахунок, а також історико-архітектурний опорний план заповідника, складений на основі матеріалів інвентаризації забудови інститутом "Укрпроектреставрація".

Наступним за черговістю опрацювання й значенням документом стала Програма комплексної містобудівної регенерації центральної частини Старого міста, яку в 1989-1994 роках виконав ДНДІТІАМ. У результаті заповідник одержав ескізні пропозиції обсягово-просторового відтворення п'яти центральних кварталів історичної забудови, які в жовтні 1993 року розглянула і схвалила науково-методична рада Мінбудархітектури України.

За техніко-економічними розрахунками, загальна вартість робіт з реставрації наявних у заповіднику пам'яток архітектури становить 76,5 млн. грн. Це лише 8 відсотків від вартості загального обсягу робіт. Тому з метою активізації реставрації та відбудови пам'яток передбачено активніше залучати інвесторів на пільгових засадах, з поступовою передачею пам'яток у довгострокове безоплатне користування з умовою завершення реставраційних робіт власним коштом і використання будівель для обслуговування туристів.

1992 року дирекція заповідника розробила Програму першої черги комплексної реконструкції Старого міста, а 1994-го - Програму його впорядкування (зі зведеним кошторисно-фінансовим розрахунком робіт першої черги до 2000 року), погоджену з головою Держкоммістобудування України.

Згідно з концепцією розвитку заповідника, зруйновані історичні будинки відбудовують відповідно до спеціального положення, затвердженого рішенням міськвиконкому 1992 року. За цей час дано дозвіл на відбудову 21 замовникові. На жаль, стримує активність замовників ще недосконала фінансово-податкова політика держави й непевні гарантії щодо збереження права власності на будівлю.

Поцінувавши значення культурної спадщини міста, сесія міської ради в грудні 1996 року затвердила "Основні заходи щодо комплексного розвитку Старого міста", в яких туризм визнано за пріоритетний напрям.

1998 року Київський інститут НДІПмістобудування опрацював "Програму перспективного розвитку заповідника", яка стала основою для складання "Комплексної програми розвитку Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець", затвердженої постановою Кабінету Міністрів у березні 1999 року. Відповідні обласну й міську програми з визначеними обсягами і джерелами фінансування схвалено сесіями обласної і міської рад. Орієнтовна вартість робіт першої черги до 2005 року становить 15 млн. гривень при загальній вартості всіх робіт, пов'язаних з упорядкуванням заповідника, близько 145 млн. гривень.

На розвиток цих загальних документів 1999 року ДНДІТІАМ опрацював розраховану на 11 років "Перспективну програму консерваційних і реставраційних робіт по комплексу Старого й Нового замків", погоджену Держбудом України й Міністерством культури і мистецтв України 2000 року.

Здійснити накреслене можна при комплексному підході й спільних діях відповідних профільних установ на загальнодержавному і місцевому рівнях, з шиpоким залученням на пільгових умовах недержавних структур.

Дирекція заповідника з 1995 року співпрацює з істориками Вищої педагогічної школи Інституту історії та архітектурним відділенням Краківської політехніки. У Кам'янці-Подільському й Кракові проведено дві науково-практичні конференції на тему "Історія Кам'янця та околиць". Уже кілька років триває плідна співпраця український і польських фахівців у дослідженні й реставрації Замкового мосту.

1999 року за поданням Держбуду України Замковий міст включено до Списку 100 пам'яток світу, яким загрожує руйнація. Ними опікується міжнародний фонд "World Monuments Watch" (Нью-Йорк).

За активної підтримки Польського національного комітету ІКОМОСу й Держбуду України Національна комісія України у справах ЮНЕСКО ще 1996 року передала до штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі матеріали на включення Старого міста кандидатом до Списку всесвітньої культурної спадщини. 2001 року в Кам'янці-Подільському відбудеться міжнародна конференція ІКОМОСу, в центрі уваги якої буде визначення цінності історико-архітектурного середовища Старого міста. Після конференції буде завершено підготовку матеріалів для остаточного включення Кам'янця до Списку Всесвітньої спадщини. Такий міжнародний статус сприятиме поширенню інформації про наше місто за кордоном, привабить туристів, зумовить збільшення інвестицій. А це своєю чергою зобов'яже і дирекцію заповідника, і міську раду, і мешканців міста краще дбати про збереження своєї історико-культурної спадщини.

ПУ № 3-4 2000 р.