мистецтво / дослідження

Олександр Рибалко

ОСТАННЯ ПРАЦЯ ГНАТА ХОТКЕВИЧА

Гнат Хоткевич (1877-1938) - відомий передусім як автор низки романів і повістей, оповідань, п'єс - творчо виявив себе й на музичному полі. Складав композиції, зокрема для бандури, й сам був непересічним бандуристом; закладаючи основи фахового кобзарського мистецтва, написав підручника та інші курси гри на бандурі, виробив свою систему навчання молодих музик; ґрунтовно досліджував українські народні музичні інструменти.

Та не все з цієї діяльності Г.Хоткевича відоме, як далеко не всі рукописи його музичних творів та історико-музикознавчих досліджень, науково-популярних робіт було опубліковано, а чи навіть віднайдено після трагічної загибелі автора (наприклад, рукопис фундаментальної праці "Бандура").

У відділі рукописних фондів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського Національної Академії наук України виявлено машинопис науково-популярної праці Г.Хоткевича "Украинские народные музыкальные инструменты. С нотними примерами и иллюстрациями" (44 с., без іл.), підготовленої до друку 1937 року (Ф.8. -Спр. 32а).

Вдруге - після виходу у світ 1930 року в Харкові книги "Музичні інструменти українського народу - Г.Хоткевич звернувся до цієї теми на прохання Всесоюзного Будинку народної творчості імені Н.Крупської. Як зазначається в долученій до машинопису анотації, цей культосвітній заклад планував у зв'язку з влаштованою ним до "20-ї річниці Жовтневої революції" Першою всесоюзною виставкою музичних інструментів народів СРСР видати серію брошур за загальною редакцією музикознавця Віктора Бєляєва. Усі матеріали серії передбачалося використати згодом у великій зведеній праці "Музичні інструменти народів Радянського Союзу".

Замовляючи брошуру Г.Хоткевичу - найкращому тоді знавцеві українських музичних інструментів, у Москві могли й не відати, що цей автор в УРСР уже кілька років не друкований, підозрюваний і переслідуваний. Та кінець кінцем саме це непевне авторове становище в рік "тисяча дев'ятсот проклятий", коли дедалі розгортався погром української культури та її діячів, неминуче мало визначити долю праці. Отже, підготовлений до видання текст брошури із Всесоюзного Будинку народної творчості 19 червня 1937 року переслано на рецензування до Управління мистецтв УРСР, потім начальник цього Управління Андрій Хвиля 13 липня переадресував його Інститутові українського фольклору, в архіві якого машинопис і осів. Це, безперечно, остання із закінчених музикознавчих праць Г.Хоткевича, бо за кілька місяців по тому, у лютому наступного року його було заарештовано, а 8 жовтня 1938 року розстріляно за рішенням Особливої трійки УНКВД по Харківській області.

Не повторюючи ні в структурі, ні значною мірою у викладі відомої книжки 1930 року, зроблений Г.Хоткевичем для видання 1937 року короткий огляд українських народних музичних інструментів зберігає самостійне значення. У нашій публікації текст праці подається в перекладі українською мовою з виключенням двох невеликих початкових розділів (1. "Вступ" і 2. "Українська народна пісня") та двох останніх уступів прикінцевого розділу (11. "Українські музичні ансамблі"), що містять обов'язковий на той час радянське - пропагандистський доважок до авторового історично-об'єктивного насвітлення теми в основній частині.

Щиро дякуємо завідувачці відділу рукописних фондів ІМФЕ імені М.Рильського п.Валентині Борисенко за допомогу в підготуванні до публікації праці Гната Хоткевича.

ПУ № 1 1995 р.