мистецтво / дослідження

Олена Зінько

БОСПОРСЬКІ МАЛЬОВАНІ СКЛЕПИ

Відкриті в різний час на території Керчі склепи із зразками монументального античного живопису доволі рідкісні. Це пам'ятки світової культури. Особливість наявних у них мальовань полягає в їхній місцевій своєрідності, самобутньому колориті робіт боспорських майстрів. Боспорське малярство не можна розглядати як суто давньогрецьке мистецтво, воно синкретично пов'язане з історією місцевих племен і їхньою культурою (1).

Архітектура склепів різноманітна, але всі вони містилися досить глибоко під землею і складалися з поховальної камери й дромосу. У плані склепи прямокутні або трапецієподібні, у стінах часто мають ніші й лежанки. Частину склепів вирубано в скелястому ґрунті, а деякі споруджено з місцевого каменю-черепашнику, обтиньковано й розмальовано. Мальовання виконано мінеральними фарбами, здебільшого в техніці фрески. Сюжети відбивають як реальне місцеве життя, так і відтворюють грецькі міфи, але в цілому вони культового характеру (2).

Мальовання боспорських склепів дають послідовну картину зміни стилів протягом більш як тисячі років: структурний (ІV - ІІІ ст. до н.е.), квітковий (ІІ ст. до н.е. - І ст. н.е.), інкрустаційно-квітковий (ІІ ст. н.е.), геометричний (ІІІ - ІV ст. н.е.).

Перший склеп розкопано в 1832 році. Відомості про живопис цього склепу збереглися у звіті В.Карейші: "Над самими дверима зображено чоловічу, прекрасного малюнку, постать з кошиком у руці, наповненим квітами, а на протилежній стіні, урівні зі склепінням - двох павичів, що п'ють з вази; нижче їх - битву пігмеїв з журавлями, на бічних стінах - птахів на гілках, а вище від них, на уступах склепіння - арабески й квіткові гірлянди. Гробниця ця, за тамтешніми малюнками, дуже рідкісна, подібної досі ще не знаходили" (3).

У 1841 році директор Керченського музею А.Ашик відкрив склеп другої половини І століття н.е. "на два відділення, з укритими живописом стінами". Він вражає передусім надзвичайним багатством мальовань, пишністю й урочистістю. Реалістичні зображення мають масовий характер: у сцені бою зітнулися цілі загони, у сцені похорону зображення поховальної процесії розтяглося на обидві камери (4). Імовірно, у цій гробниці поховано членів правлячого роду Боспорського царства.

Завдяки активній археологічній діяльності директора Керченського музею О.Люценка в 70 - 80-ті роки ХІХ століття виявлено нові унікальні пам'ятки боспорського живопису. У 1872 році він дослідив склеп початку ІІ століття н.е., прикрашений чудовими мальованнями зі сценами бою боспорців з таврами й сарматами. У 90-ті роки того ж століття професор Ю.Кулаковський склав план північного схилу гори Мітридат, на якому позначив місцезнаходження боспорських мальованих склепів (5). На початку ХХ століття кілька таких пам'яток відкрив директор Керченського музею В.Шкорпіл (6). Підсумок усіх цих досліджень підбив у виданій 1914 року книзі "Античний декоративний живопис на півдні Росії" видатний археолог М.Ростовцев. За рік перед цим побачив світ альбом з репродукціями основних пам'яток боспорського живопису, підготований на основі акварелей М.Фармаковського (7).

Найбільш ранній мальований склеп, датований ІV століттям до н.е., виявив у 1908 році на північному схилі гори Мітридат В.Шкорпіл. Стіни склепу складено з кам'яних плит, обтиньковано й розмальовано різнобарвними поземними смугами, що чергуються між собою. Зверху це мальовання увінчано фризом, на якому зображено залізні цвяхи з розвішаними на них речами, пов'язаними з поховальним обрядом: пурпуровими пов'язками, затканою візерунками діадемою, білим рушником, помереженим хрестиком, посудинами для пахущих олив - лекіфами. Знахідки в склепі дають підставу припустити, що це була родинна усипальня знатних городян Пантікапея - столиці Боспорського царства (8).

Одна з дивовижних пам'яток боспорського мистецтва І століття н.е. - так званий склеп Деметри. Вона постала в найзначніший період в історії боспорського живопису, коли провідну ролю в ньому почав відігравати місцевий стиль. Склеп знайшли випадково в 1895 році у садибі міщан Зайцевих. За сюжет мальовань у ньому взято відомий давньогрецький міф про Деметру та її дочку Кору, викрадену правителем підземного царства Плутоном (9). У центрі півциліндричного склепіння, в круглому медальйоні, вміщено основне зображення - погруддя богині Деметри. Решта поверхні склепіння вкрита зображеннями букетів квітів і плодів, а також малюнками птахів на вітті. У люнеті південної стіни - сцена викрадення Кори. Бог підземного царства і юна дівчина стоять на колісниці, запряженій четвернею різномастих коней. Міф про викрадення Кори Плутоном і повернення її потім на землю був спробою старожитніх пояснити зміну пір року, щорічне вмирання і відживлення рослинності. Тому в мальованнях склепу Деметри велике місце належить рослинному орнаментові. На південній, східній і західній стінах склепу вміщено зображення виноградного гілля з ґронами чорних ягід. На північній стіні, обабіч входу, - бог Гермес і німфа Каліпсо, які немовби зустрічають душі померлих. Над зображеннями Деметри, Плутона, Гермеса й Каліпсо стародавній живописець чорною фарбою написав їхні імена.

Мальовання склепу Деметри відмітні своєрідним сполученням умовності і реалізму. Зовсім площинно й анатомічно неправильно зображено фігури Плутона і Кори. Так само примітивні зображення коней. Натомість обличчя богів подано з яскравою психологічною виразністю. Та найбільше привертає увагу зображення Деметри, яка побивається за свою дочку. Боспорський мистець відтворив цей образ за допомогою своєрідних, надзвичайно тонких і виразних прийомів. Голова Деметри повернена в три чверті й зображена в легкому ракурсі. Виразність її обличчя досягається дуже тонко переданою асиметрією обличчя, широко розплющеними очима й високо піднятими лініями брів. Майстер уміло користається світлотінню - під очима, підборіддям і спідньою губою. При цьому переходи від освітлених частин до затемнених дано дуже м'яко.

Склеп Деметри став першим і дотепер єдиним з боспорських мальованих склепів, який удоступнено для огляду й вивчення. Однак це кінець кінцем спричинилося до руйнування фресок внаслідок підвищеної вологості. Не продумані до кінця методи реставрації не поліпшили, а погіршили ситуацію. Лише останніми роками Керченський історико-культурний заповідник за допомогою Доброчинного фонду "Деметра" розпочав виконання великої програми щодо врятування цих фресок.

Кілька мальованих склепів, вирубаних у твердому глинястому ґрунті (датованих першими століттями н.е.), відкрито на північному схилі Мітридату - у подвір'ях приватних будинків, на вулицях і пустирищах сучасного міста. Зберігся вхід до склепу (І ст. н.е.), відкритого в 1891 році на 1-й Нагірній вулиці. Стіни його розмальовано як наслідування кладки стіни з великих квадрів. Верхній ряд квадрів являє собою фриз із вінків і гірлянд. У люнеті південної стіни навпроти входу є цикл зображень, пов'язаних з уявленнями про загробне життя. У західній половині - сцена офірувань: чоловік і жінка біля вівтаря. Поруч зображено дерево, обабіч нього - жінку в танці й оленя; над ними - вершників, а посередині цієї композиції - двох павичів, що п'ють з вази. Умовний, урочистий стиль мальовань склепу 1891 року має численні аналогії в рельєфах боспорських надгробних стел перших століть н.е. Це був офіційний стиль боспорського мистецтва. У мальованнях склепу боспорський живописець зобразив традиційні сцени, пов'язані із заупокійним культом, однак вніс у трактування їх елементи реальної дійсності (10).

Починаючи з ІІІ століття н.е., спостерігається занепад живопису склепів. Художня техніка стає примітивною, менш мальовничою. Це останній етап розвитку боспорського малярства, що дістав назву геометричного стилю. Зміст мальовань свідчить про належність цих склепів жителям Пантікапея, які поклонялися богові Сабазію. В уявленнях старожитніх цей бог дарував безсмертя. Його зображували бородатим, у варварському одязі, високому головному уборі, з виноградною лозою або кедровою шишкою в руці. Обряди на честь Сабазія супроводилися містичними танцями зі зміями в руках. Їх бачимо в малюнках склепів 1905 і 1912 років, де зображено людей, що танцюють, тримаючи в руках круглі предмети. Дуже часті зображення птахів, які символізують душі сабазіастів. Поблизу є кілька склепів ІV - V століть н.е. із зображеннями великих хрестів і текстами християнських псалмів (11).

Боспорські мальовані склепи зберегли картину розвитку монументального живопису від ІV століття до н.е. по ІV століття н.е. Це коштовне джерело для вивчення соціальної історії, ідеології і мистецтва Боспору - найдавнішого державного утворення на території нашої країни.

ПРИМІТКИ

1. Иванова А.П. Скульптура и живопись Боспора. - К., 1961. - С.9.
2. Зинько Е.А. Пантикапейские расписные склепы: (Итоги и перспективы исследования) // Крымский музей: №1/1994. - Симферополь, 1995. - С.101.
3. Ростовцев М.И. Античная декоративная живопись на юге России. - Санкт-Петербуг, 1914. - С.138-139.
4. Там само.
5. Кулаковский Ю.А. Древности южной России: Две керченские катакомбы с фресками // Материалы по археологии России. - 1896. - №19.
6. Зинько Е.А. Проблемы исследования позднеантичных боспорских расписных склепов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. - Симферополь, 2001. - Вып. VІІІ.
7. Ростовцев М.И. Античная декоративная живопись на юге России: Атлас. - Санкт-Петербург, 1913.
8. Шкорпил В.В. Отчет о раскопках в Керчи 1908 г. // Известия Археологической комиссии. - Санкт-Петербург, 1911. - Вып. 40.
9. Зинько Е.А. Склеп Деметры. - Симферополь, 1994. Див. також: Дорофієнко І. Склеп Деметри в Керчі // Пам'ятки України. - 1997. - Ч.1. - С.35 - 36.
10. Ростовцев М.И. Античная декоративная живопись на юге России. - С.183 - 198.
11. Там само. - С. 435; Кулаковский Ю.А. Археологические заметки по вопросу о катакомбах в Керчи // Русская мысль. - 1892. - Кн.12.

ПУ № 3, 2001 р.