Держреєстр / Полтавська область / Лубенський район

2428
Мгарський монастир

Мгарський Лубенський Спасо-Преображенський чоловічий монастир був заснований на високій горі правого берега річки Сули неподалік міста Лубни на Полтавщині в 1624 році. Засновниками монастиря були Ісайя Копинський, майбутній Київський митрополит, та княгиня Раїна Вишневецька (Могилянка) - сестра знаменитого митрополита Київського Петра Могили.

Тарас Шевченко в своїй повісті ўўБлизнецыўў оповідає старовинну легенду про заснування цього монастиря. Княгині Вишневецькій приснився сон: ніби-то вона була в раю, але її звідти вивели янголи і сказали, що вона зможе потрапити до раю тільки тоді, коли власним коштом збудує храм Божий на своїх землях поблизу Лубен, на Мгарській горі. Княгиня заснувала православний монастир, проте сина свого Ієремію не зуміла виховати у православўї, тож у зрілому віці він став ревним католиком і гонителем православної церкви.

До складу монастирського комплексу входили побудовані в різні часи муровані Спасо-Преображенський собор, будівлі келій, мур, дзвіниця, будинок настоятеля, готель, тепла Благовіщенська церква. У монастирі діяло братство, що відіграло значну роль у захисті православўя. У XVII-XVIII століттях у цьому монастирі був створений Мгарський літопис. З 1744 року архімандритом монастиря був відомий церковний діяч Іоасаф Горленко. 1663 року тут жив як простий чернець син Богдана Хмельницького Юрій, котрий був змушений зректися гетьманства. Цей монастир знаменитий також тим, що в ньому поховані два Константинопольські патріархи - Афанасай Пателарій (в 1654 р.) та Серафим Анін (в 1779 р.), а також Київський митрополит Іосиф Нелюбович-Тукальський (в 1676 р.), інші церковні ієрархи.

Мурований Спасо-Преображенський собор збудовано в 1684-1692 роках коштом гетьманів України Івана Самойловича й Івана Мазепи. Автором проекту був Іоган-Баптист Зауер, славетний архітектор з Литви, німець за походженням. Йому допомагав Мартин Томашевський, а після смерті І.-Б.Зауера роботу закінчив майстер Афанасій Пирятинський. Зразком для собору послугував побудований незадовго цього І.-Б.Зауером собор Троїцького монастиря в Чернігові. Собор є одним з найкращих витворів українського відродження і бароко, де творча переробка традицій давньоруської архітектури ХІ-ХІІ століть поєднана з досягненнями архітектури Західної Європи.

Перший соборний іконостас 1689 року роботи Степана Мутяниці був знищений пожежою 1736 року, після якої собор довго відбудовувався коштом нового фундатора, генерал-фельдцехмейстера, принца Людвіга Гессен-Гомбурзького. Його ж коштом і за його замовленням у 1762-1765 роках був зроблений новий чотириярусний іконостас. Різьб'ярську роботу виконав знаменитий майстер Сисой Шалматов з Осташкова, ікони писав київський лаврський іконописець Іван Косачинський. Іконостас займав усю ширину собору і мав висоту 17 метрів. Цим іконостасом захоплювався видатний український історик Микола Костомаров, називаючи його ''чудным старинным иконостасом с богатою резьбою'' і вказуючи на поновлення його за архімандрита Мелетія (1826-1838 рр.). Іконостас було знищено в 1930-х роках. Відтворення його передбачене Програмою відтворення видатних памўяток історії та культури України, затвердженою Урядом 1999 року. Проектну документацію вже розробив київський інститут ''Укрпроектреставрація''.

Монастирська дзвіниця, розпочата в 1785 році, добудована в 1837-1844 роках. Включена в кільце огорожі, слугувала головним входом на територію монастиря. Будинок настоятеля споруджений 1786 року, перебудований у ХІХ столітті.

Мгарський монастир є одним з найстародавніших і найшанованіших на Полтавщині. З 1990-х років він почав відроджуватися після багатолітнього запустіння.