культурна спадщина / наука і техніка

Астрономічна обсерваторія Київського університету:
до питання освоєння ділянки, проектування
та спорудження (1838-1880-ті рр.)

Т.В.Скібіцька,
І.В.Шулешко

Історiя будiвництва астрономiчної обсерваторiї Київського унiверситету у спецiальнiй архiтектурознавчiй лiтературi подана головним чином у зв`язку з висвiтленням творчостi архiтектора В. I. Береттi та розвитком архiтектури класицизму на українських теренах. Так, зокрема, вiдомостi про будiвництво обсерваторiї мiстяться у роботi Б. С. Бутника-Сiверського [1] та дисертацiї М. О. Грицая [2]. Безумовний iнтерес становить стаття директора обсерваторiї А. П. Шидловського, що мiстить першi свiдоцтва про стан новозведеної споруди [3]. Історiя заснування та розвитку обсерваторiї як науково-освiтнього закладу вiд часу проектування до кiнця 1970-х рокiв та основнi етапи її будiвництва дослiдженi в серiї публiкацiй доктора фiзико-математичних наук А. Ф. Богородського та кандидата фiзико-математичних наук Н. А. Чернеги у вiснику Київського державного унiверситету "Астрономiя" [4]. Проте, обставини суто архiтектурно-мiстобудiвного порядку, а саме: вiдведення землi пiд будiвництво, створення та реалiзацiя проекту обсерваторiї як рiдкiсного архiтектурного типу iнженерної та учбової споруди в контекстi забудови Києва середини ХІХ ст. у цих публiкацiях висвiтленi лише у загальних рисах.

У першi роки iснування Київського унiверситету питання створення окремого будинку для обсерваторiї так i не було вирiшено. Автор проекту унiверситету архiтектор В. I. Береттi (1781-1842) первiсно запланував її розмiщення навпроти головного корпусу унiверситету, по його центральнiй осi. Споруда вирiшувалась як монумент патрону унiверситету - Св. Володимиру. В подальшому Береттi, вiдмовившись вiд цього задуму, планував розмiстити обсерваторiю у круглiй баштi головного унiверситетського будинку. Проте, i цей проект не був втiлений у життя.

Оскiльки першi проекти примiщення для обсерваторiї розробляли-ся без участi фахiвцiв-астрономiв, це не давало можливостi у повнiй мiрi забезпечити функцiональну специфiку споруди. Позитивному вирiшенню цiєї проблеми сприяла дiяльнiсть професора астрономiї Київського унiверситету В.Ф. Федорова, який одразу ж пiсля приїзду до Києва звернувся до Ради унiверситету з детальним викладенням потреб астрономiчної обсерваторiї як наукового закладу та власне спецiальної споруди. Роль В. Федорова як iнiцiатора будiвництва, консультанта проекту та будiвельних робiт, а в подальшому - першого директора обсерваторiї, важко переоцiнити.

Професор Василь Федорович Федоров (1802-1855) не належав до числа провiдних астрономiв свого часу, але був досвiдченим фахiвцем, який пройшов школу практичної астрономiї у видатного росiйського вченого, академiка В. Я. Струве. З кiнця 1837 року вiн був призначений на посаду завiдувача кафедри астрономiї Київського унiверситету i невдовзi прибув до Києва для обладнання астрономiчного кабiнету та майбутньої обсерваторiї, для якої вiн привiз рiдкiснi iнструменти: пассажний iнструмент Ертеля, секстант Гiлберта, хронометри тощо. У 1841-1842 роках В. Федоров обiймав посаду проректора, а в 1843-1847 - ректора Київського унiверситету [5].

В. Федоров був добре знайомий з плануванням та обладнанням обсерваторiї Дерптського унiверситету, де кiлька рокiв працював пiд керiвництвом В. Я. Струве, i з планом Пулковської обсерваторiї, будiвництво якої тривало протягом 1838-1839 рокiв. За iнiцiативою В. Федорова ще задовго до початку будiвництва київської обсерваторiї, 1838 року, унiверситет порушив питання про видiлення коштiв на закупiвлю необхiдних iнструментiв для її обладнання.

Одразу пiсля переїзду до Києва В. Федоров розпочав наполегливу роботу по реалiзацiї плану зведення спецiальної споруди для обсерваторiї, забезпечення її функцiонування як наукового закладу. У низцi звернень до Ради унiверситету вiн детально висвiтлив та чiтко обґрунтував специфiчнi потреби майбутньої споруди.

В результатi, створений для керiвництва роботами по зведенню астрономiчної обсерваторiї Будiвельний комiтет протоколом засiдання вiд 17 травня 1838 року винiс рiшення: "для удобнейшего употребления и большей пользы для науки Комитет полагает со своей стороны полезным по-строить обсерваторию отдельно от университетского здания... Возложить на Федорова доставить в Комитет сведения, на каком месте предполагается им преимущественно пред прочими построить обсерваторию... Главному архитектору по предварительному совещанию с Федоровым составить план фасада, разреза и смету на постройку обсерватории в другом месте" [6].

За згодою Ради В. Федоров разом з архiтектором В. Береттi розпо-чав пошук мiсця для будiвництва. У рапортi до Будiвельного комiтету у травнi 1838 року вiн писав: "... честь имею донести до сведения Строительного комитета, что удобных мест для построения астрономичкской обсерватории два. Одно лежит на западном берегу долины, по которой течет речка Лебедевка (рiчка Либiдь. - Ред.) и находится на мысу, примыкающему с юга к дороге, ведущей к монастырской роще. Оно принадлежит какому-то монатырю. Другое, принадлежащее городу, находится на западном бастионе древнего укрепления Киева, неподалеку от Житомирской заставы. - Оба места вполне соответствуют требованиям астрономической обсерватории" [7].

Вiд першої з двох названих дiлянок, розташованої на березi р. Либедi, довелося вiдмовитися через значнi проблеми при передачi її у власнiсть унiверситету. Остаточно була вибрана друга дiлянка - на Кудрявцi, за фортечним валом ХVIII столiття.

Історична мiсцевiсть Кудрявець, що являє собою захiдний схил Старокиївського узгiр'я, простягається обабiч сучасних вулиць Артема та Мельникова до обривiв, якi виходять у долину Днiпра, на Подiл та Куренiвку [8]. Мiсцевiсть вiдома з часiв Київської Русi як окраїнна частина одного з торговельно-ремiсничих мiських районiв, що згадується в давньоруських лiтописах (вперше - в 1121 р.) пiд назвою Копирiв кiнець [9,10]. Пiсля розгрому Києва ордами хана Батия у 1240 р. Копирiв кiнець переживав запустiння. У середньовiчну добу осередки життя вiдновились тут на схилах балок та ярiв, поблизу невеличких ручаїв i рiчок, однак не мали регулярного характеру.

У ХVII-ХVIII ст. мiсцевiсть почали iменувати Кудрявцем. Його територiя, розташована мiж Старим Києвом та Подолом, здавна мала вiйськово-стратегiчне значення. В першiй третинi ХVIII ст. це спонукало до зведення тут оборонних споруд, так званих "мiнiхових"* валiв, фрагменти яких у добре збереженому виглядi iснували ще у другiй третинi ХІХ ст. Вздовж лiнiї "мiнiхового" валу, що починався вiд Львiвської площi, було прокладено початковий вiдтинок вулицi Воровського. До 1840-х рокiв Кудрявець залишався практично безлюдним передмiстям, цiлком вiдповiдним для розташування астрономiчної обсерваторiї.

На прохання Будiвельного комiтету у жовтнi 1839 року землемiр Шмiгельський спiльно з архiтектором В. Береттi та професором В. Федоровим оглянув дiлянку на Кудрявцi i знайшов її повнiстю задовiльною за умови, якщо "срыть часть земляного вала и устроить небольшую часть дороги" [12]. В листi до Будiвельного комiтету вiд 26 вересня 1839 року Шмiгельський зазначав також, що мiсце "показано в черте заселения города, но на оном никаких построек не предполагается. Место сие от трех лет никем не занято, прежде же сего распашкою оного для огородов по произволу пользовались мещане предместия Кудрявца" [13].

В актi огляду вiдведеної пiд обсерваторiю дiлянки вiд 7 жовтня 1839 року зазначалося, що "место сие с двух сторон окружает старинный крепостной вал, из коего, как видно на плане,... полагается срыть до 500 кубических сажень и уровнять под постройку с проведением дороги без вымощения..." [13]. В результатi пiд садибу обсерваторiї було видiлено 3 десятини 1536 кв. сажнiв землi [12]. Вiкентiй Іванович Береттi приступив до розробки проекту. Для досвiдченого петербурзького архiтектора - класициста, академiка архiтектури, запрошеного до Києва у 1835 роцi для будiвництва унiверситету, завдання виявилося не з легких: впродовж двох рокiв було складено три проекти споруди.

Перший проект 1838 року був вiдхилений як такий, що не повною мiрою вiдобразив функцiї будiвлi. Незважаючи на досвiд В. Береттi, який у цей час займався проектуванням головного унiверситетського корпусу та Інституту шляхетних дiвчат, дане проектне завдання виявилось особливо складним, оскiльки потребувало спецiальних, неархiтектурних, знань. За цих обставин до постановки та вирiшення про-ектних завдань пiдключився професор астрономiї В. Федоров. У фондах Державного архiву мiста Києва збереглося листування "ординарного професора" В. Федорова з Радою унiверситету Св. Володимира з приводу особливостей будiвництва обсерваторiї вiдповiдно до специфiчних вимог.

У квiтнi 1838 року в листi до Ради В. Федоров, зокрема, зазначав: "Пассажный инструмент и меридианный круг должны быть установлены на каменных столбах, стоящих в непосредственной связи с прочным основанием, - со скалою, если не естественною, то по крайней мере искусственною.

Основание столбов должно быть крепко сложено в земле и простираться до той глубины, до которой земля имеет почти постоянную температуру в продолжении целого года, а сверх того оно должно быть обложено худым проводником теплоты, соломой, если не конским волосом.

Стены обсерватории, защищающие инструменты от сильного ветра, туманов, пыли и пр. не должны быть только сложены из кирпича или камня, а должны быть деревянны и как можно тоньше...

Здание обсерватории не нуждается огромностию. В пространстве в четыре сажени длиною, в три сажени шириною и в две сажени вышиною удобно можно установить пассажный инструмент. В таком же пространстве может быть установлен и меридианный круг. Рефрактор легко может поместиться в башне, имеющей три сажени в поперечнике...

Обсерватория не должна находиться слишком близко к другим зданиям, а особливо к жилым. Находясь слишком близко к жилым зданиям, обсерватория подвергается опасности от огня и теряет свободный вид на те части неба, которые заслоняются этими зданиями и притом наблюдателю нередко может мешать дым."

Професором В. Ф. Федоровим був навiть самостiйно складений проект унiверситетської обсерваторiї, надiсланий Будiвельному комiтету унiверситету разом з пояснювальною запискою у квiтнi 1839 року [13] Водночас В. Федоров зробив ряд зауважень стосовно проекту архiтектора В. Береттi. Вони стосувалися, зокрема, конструкцiї стiн, склепiнь та фундаментiв будiвлi, розташування i кiлькостi спецiальних та допомiжних примiщень.

Другий варiант проекту був розроблений В.I. Береттi у 1839 роцi [13]. Креслення завiзував професор В. Федоров як консультант та спiврозробник проекту [14]. Будинок обсерваторiї поданий на них симетричним, Т-подiбним за планом, з центральним розташуванням башти для рефрактора, примiщень пасажного iнструменту та меридiанного кола. Фасади було вирiшено у незвичних для класициста В. Береттi формах неоготики, яка набула поширення у першiй половинi ХІХ ст. як перший з неостилiв доби iсторизму, i мала також асоцiативний зв'язок з романтичним образом самої споруди.

Водночас зi складанням другого варiанту проекту у березнi-квiтнi та жовтнi 1839 року пройшли торги на пiдряднi роботи з будiвництва обсерваторiї. На участь у перших торгах подали заяви до 10 осiб, у других - 5 осiб. В результатi пiдряд на будiвництво отримав бобруйський I гiльдiї купець Єрмолай Починiн, пiдряд на планування територiї - київський купець ІІІ гiльдiї Микола Фадєєв [13]. Та в березнi 1840 року був виконаний третiй варiант проекту: з незначними переробками планувальної структури, а головне - у нових стильових формах. Для фасадiв була обрана стилiстика класицизму, яка, ймовiрно, бiльше вiдповiдала суспiльнiй значимостi об'єкта, маючи строгорепрезентативне образне звучання. Симетрична планово-просторова композицiя складалась з центрального двоповерхового об'єму з баштою рефрактора та двох бiчних одноповерхових флiгелiв, поєднаних з головним об'ємом галереями. Декорування фасадiв виконане на ордернiй основi [13]. Саме цей варiант проекту i був прийнятий до реалiзацiї [15].

У вереснi 1840 року пiсля "Высочайшего" затвердження проекту, кондицiї на будiвництво, вiдповiднi кошториси та робочi креслення були складенi помiчником В. Береттi Леоновим та пiдписанi самим В.I. Береттi [16]. Попереднi роботи з планування територiї пiд будiвництво були розпочатi наприкiнцi 1841 року i мали бути завершенi впродовж трьох тижнiв. Згiдно з договором на будiвництво пiдрядник зобов'язувався у 1842 роцi виконати роботи "вчерне", а в 1843 - завершити опорядження будiвлi [16]. Проте, процес будiвництва виявився дещо тривалiшим. Основною причиною цього була смерть головного архiтектора проекту та керуючого будiвництвом В. Береттi. Обсерваторiя стала його останньою, незавершеною роботою. З 1842 року керуючим будiвництвом був тимчасово призначений архiтектор Київського учбового округу Григоренко, а пiсля нього - син В.I. Береттi Олександр Вiкентiйович Береттi (1816-1895). Змiна керiвництва негативно позначилась на органiзацiї та якостi робiт, порушивши намiченi у договорi термiни.

Пiклуючись про належну якiсть будiвництва та обладнання споруди, В. Федоров продовжував i надалi надсилати свої зауваження до Будiвельного комiтету. Вiн, зокрема, наполягав на змiцненнi будiвельних конструкцiй рухомої башти, оскiльки "Место, на котором выстроена астр. обсерватория Университета Св. Владимира, более открыто и значительно более возвышенно, чем место, на котором стоит астрон. обсерватория Дерптского университета. - Порывы ветров, господствующих в Киеве, значительно сильнее, чем порывы ветров, господствующих в Дерпте..." [17].

У червнi 1842 року було виконано фундаменти всiх будiвель комплексу обсерваторiї, споруджено дерев'янi флiгелi. До кiнця 1843 року закiнченi всi цеглянi та частково штукатурнi роботи, зведено дах. З двох флiгелiв, що мали симетрично розташуватися обабiч головного будинку, був зведений лише лiвий, який в подальшому був перетворений у так званий "професорський" (директорський) будинок. Правий флiгель та дерев'янi галереї спорудженi не були.

Обстеження стану новобудови у 1844 роцi виявило низьку якiсть робiт та ряд значних недолiкiв i вiдхилень вiд проекту. Про затримку термiнiв будiвництва правлiнню унiверситету неодноразово повiдомляли попечитель Київського учбового округу та пiдрядники.

З рапорту iнженерiв Київської iнженерної команди, якi здiйснювали "освидетельствование" споруди, до правлiння унiверситету вiд 28 травня 1845 року вiдомо, що "представленные для подписи нашей архитектором Беретти опись и чертежи строению... нашли... во многом не сходными между собою, и с существующим зданием... Препровождая при сем два чертежа и опись обсерватории, не лишним считаем уведомить правление, что оные уже 4 раза возвращались к архитектору Беретти, которому не угодно было сделать исправление по нашим отметкам" [17]. У вiдповiдь архiтектор О. Береттi також подав ректору унiверситету рапорт, у якому наполягав на неправомiрностi зауважень iнженерної команди i вiдповiдностi новозведеної споруди кресленням. Листування з приводу проектно-будiвельної експертизи споруди тривало майже до кiнця 1845 року [17]. Повнiстю роботи було завершено у лютому 1845 року.

Недолiки будiвництва виявилися вже у першi роки експлуатацiї споруди. Новий директор обсерваторiї А.П. Шидловський у доповiдях ректору унiверситету та попечителю Київського учбового округу неодноразово вiдмiчав, що при будiвництвi були допущенi нiчим не виправданi вiдхилення вiд проекту та низька якiсть будiвельних робiт. До цього додалося ще й протiкання даху, вiд чого особливо постраждала башта рефрактора. А. Шидловський заявляв, що розмiри центральної башти у пiвтора рази перевищують норму i створюють надто велике навантаження на склепiння та стiни, на якi вона спирається. У первiсному проектi В. Федорова передбачалася система обертання купола за схемою пулковського. Однак, в ходi будiвництва була запроваджена схема обертання за типом башти Дерптської обсерваторiї, яка вимагала високої точностi у виконаннi металевих конструкцiй. Оскiльки конструкцiї київської башти були виконанi досить недбало, система її обертання виявилася недосконалою.

У результатi обстеження башти з'ясувалося, що вона вже зовсiм непридатна i потребує повної замiни. В ходi обговорень та консультацiй з директором Миколаївської обсерваторiї К. Х. Кнорре було вирiшено спорудити нову башту окремо вiд iснуючого будинку обсерваторiї, безпосередньо на землi, поблизу пiвденної межi дiлянки. Її цегляний об'єм був споруджений за проектом архiтектора О. Береттi у 1860 роцi, а рухома частина виконана пулковськими механiками.

Водночас зi спорудженням нової башти А. Шидловський ставив питання про реконструкцiю iснуючих споруд обсерваторiї. Запропонований ним план передбачав перебудову павiльйонiв ("меридианных зал") та лiквiдацiю дерев'яних галерей мiж цими павiльйонами i флiгелями. Намiчалося також перебудувати другий поверх головного будинку та здiйснити благоустрiй територiї. Однак бiльша частина з цих заходiв не була схвалена керiвництвом i здiйснена не була. 1858 року у зв'язку з прокладенням поблизу обсерваторiї дороги та загрозою пошкодження пилом астрономiчних iнструментiв постало питання висадження дерев та кущiв [18]. У 1872 роцi iз заходу до обсерваторiї за проектом архiтектора П. I. Шлейфера було прибудовано новий зал пасажного iнструменту та меридiанного кола [14].

Опрацьованi архiвнi матерiали дозволяють констатувати, що комплекс споруд астрономiчної обсерваторiї Київського унiверситету був в основному сформований в перiод з 1838 до 1870-1880-х рокiв. На планах 1884 та 1925 рокiв, по сутi, тотожних, на дiлянцi, окрiм власне самої обсерваторiї, позначенi житловий будинок для професорiв та обслуговуючого персоналу, кругла башта рефрактора, квадратна в планi споруда та два дерев'яних флiгелi [19].

З 1880-х до початку 1950-х рокiв будiвельнi роботи в садибi не провадились. Територiя та будiвлi комплексу обсерваторiї зазнали значних ушкоджень в роки Другої свiтової вiйни. У пiслявоєнний перiод перед головним фасадом обсерваторiї був зведений лабораторний корпус з житловим будинком для працiвникiв (проект 1946 року, архiтектор Клековкiн) [20].

На даний час у мiстобудiвнiй структурi центральної частини Києва астрономiчна обсерваторiя Київського унiверситету займає острiвне положення зi своєрiдним, повнiстю збереженим характером iсторичного довкiлля, сформованим комплексом малоповерхових споруд в оточеннi зелених насаджень. Для Києва ця територiя має унiкальне значення, представляючи рiдкiсну у функцiональному вiдношеннi для України загалом та єдину у забудовi мiста iсторичну обсерваторiю. Водночас споруда репрезентує нинi досить нечисленну в Києвi групу пам'яток доби класицизму в авторськiй iнтерпретацiї батька i сина Береттi.

Фрагмент плану м. Києва 1874 р. з позначеною територією астрономічної обсерваторії Київського університету
Перший варіант проекту астрономічної обсерваторії в стилі неоготики. 1839 р.
Проект астрономічної обсерваторії в стилі класицизму (1840 р.), прийнятий до реалізації.

* За iм'ям керуючого роботами фельдмаршала Б.К. Мiнiха.

Примітки