законодавство / підзаконні акти / постанови Кабінету Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 6 січня 2005 р. N 3-р
Київ

Про схвалення Концепції Комплексної програми
збереження та використання палацово-паркового
комплексу у с-щі Вишнівець Збаразького району
Тернопільської області на 2005-2010 роки

1. Схвалити Концепцію Комплексної програми збереження та використання палацово-паркового комплексу у с-щі Вишнівець Збаразького району Тернопільської області на 2005-2010 роки, що додається.

2. Держбуду разом з Тернопільською облдержадміністрацією за погодженням з Мінкультури, Мінекономіки, Мінфіном розробити та подати до 31 березня 2005 р. Кабінетові Міністрів України проект Комплексної програми збереження та використання палацово-паркового комплексу у с-щі Вишнівець Збаразького району Тернопільської області на 2005-2010 роки.

КОНЦЕПЦІЯ
Комплексної програми збереження та використання
палацово-паркового комплексу у с-щі Вишнівець
Збаразького району Тернопільської області
на 2005-2010 роки

I. Загальні положення

Однією з найвизначніших палацово-паркових пам'яток в Україні, яка потребує проведення невідкладних комплексних заходів, пов'язаних з її збереженням, є палацово-парковий комплекс у с-щі Вишнівець Збаразького району Тернопільської області (далі - пам'ятка). Історія цієї пам'ятки почалася з побудови у 1395 році замку на високому березі р. Горинь князем Дмитром Корибутом. У 1640-х роках замок був перебудований за новими правилами фортифікації та розширений Ієремією Вишневецьким. У 1644 році Ієремія Вишневецький збудував монастир босих кармелітів з костьолом Св. Ганни. З середини XVII до початку XVIII століття замок, як і с-ще Вишнівець, неодноразово захоплювався козаками, татарами, турками, шведами. У другій чверті XVIII ст. Михайло Сервацій реконструював замок та збудував палац з парком. З історією палацу пов'язані імена Тараса Григоровича Шевченка, Лесі Українки, Оноре де Бальзака, а також польського короля Станіслава Августа Понятовського та російського імператора Павла I.

Пам'ятка має велику історичну та культурну цінність і є унікальним зразком типу будівлі, що характерний для української архітектури XVII століття.

Значне руйнування пам'ятки під час Другої світової війни, відсутність у повоєнні роки комплексної реставрації із збереженням її автентичності, просторової композиції, природне старіння пам'ятки, зміна гідрогеологічних умов у заплаві р. Горинь, збільшення транспортного навантаження, негативні наслідки господарської діяльності спричинили потребу в проведенні комплексу реставраційних робіт. Необхідно зберегти цю унікальну пам'ятку, упорядкувати прилеглу до неї територію, створити потужний регіональний туристичний комплекс, який сприятиме розв'язанню ряду соціальних проблем с-ща Вишнівець і позитивно вплине на розвиток регіону в цілому.

II. Мета Програми

Метою Програми є:

забезпечення збереження і популяризації унікальної пам'ятки, створення умов для раціонального використання комплексу як сучасного культурно-туристичного центру;

зупинення негативних техногенно-екологічних, гідрогеологічних процесів і зменшення їх впливу на технічний стан пам'ятки, ліквідація аварійного стану окремих будівель та споруд комплексу;

забезпечення ефективного захисту, консервації та реставрації пам'ятки;

створення належної соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури.

III. Шляхи розв'язання проблеми
збереження та використання пам'ятки

Вирішення питань збереження пам'ятки може бути здійснено за двома варіантами - рекреаційним і туристичним, що відрізняються її функціональним використанням.

Рекреаційний варіант передбачає реставрацію пам'ятки та пристосування її під пансіонат, а також створення обслуговуючої інфраструктури. Для цього необхідно проведення локальних реставраційних робіт. Однак цей варіант не дає змоги в цілому розв'язати проблему збереження пам'ятки та використання її культурного надбання, а також створити значну кількість робочих місць.

Туристичний варіант передбачає не тільки забезпечення проведення реставрації пам'ятки та упорядження прилеглої до неї території, але і ремонт під'їзних доріг, освоєння нових туристичних маршрутів та створення у селищі обслуговуючої інфраструктури - готелів, мотелів, закладів харчування тощо. Це потребує значних капіталовкладень.

Туристичний варіант дасть змогу зберегти унікальну пам'ятку, історико-архітектурне середовище, створити об'єкти туристичної інфраструктури і сприятиме забезпеченню роботою значної частини населення та стимулюватиме розвиток підприємництва у сфері обслуговування.

IV. Напрями виконання Програми

Програму передбачається виконати за такими основними напрямами:

проведення комплексних досліджень з археології, історії, архітектури пам'ятки;

визначення технічного стану пам'ятки, інженерних мереж;

розроблення проектно-кошторисної документації на проведення робіт з консервації та реставрації пам'ятки;

проведення робіт з реконструкції інженерних мереж на території пам'ятки та упорядження парку;

розроблення історико-архітектурного опорного плану с-ща Вишнівець;

визначення меж території палацово-паркового комплексу та зони охорони пам'ятки;

розроблення туристичних маршрутів та створення туристичної інфраструктури.

V. Етапи виконання Програми

На першому етапі (2005-2006 роки) передбачається проведення комплексних досліджень з визначення причин руйнування пам'ятки, розроблення проектно-кошторисної документації на проведення робіт з консервації та реставрації пам'ятки та проведення таких робіт.

На другому етапі (2007-2010 роки) будуть проведені роботи з пристосування пам'ятки під культурно-туристичний центр та створення туристичної інфраструктури.

VI. Фінансове і матеріально-технічне
забезпечення виконання Програми

Фінансове забезпечення виконання Програми у сумі близько 60 млн. гривень здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, юридичних і фізичних осіб, благодійних внесків та інших джерел.

VII. Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

усунення чи мінімізацію впливу містобудівних, техногенних та екзогенних факторів на стан збереження пам'ятки;

приведення стану пам'ятки у відповідність з вимогами Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) та міжнародних правових зобов'язань України у сфері збереження культурної спадщини;

популяризацію історико-архітектурної спадщини;

активізацію розвитку туризму, зокрема міжнародного, як одного із джерел залучення інвестицій.