законодавство / закони

Закон України
"Про відповідальність підприємств, їх об'єднань,
установ та організацій за правопорушення
у сфері містобудування"
від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 46, ст.411)

(Вводиться в дію Постановою ВР № 239/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, № 46, ст.412)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 607/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, № 6, ст. 49 № 350/97-ВР від 17.06.97, ВВР, 1997, № 34, ст.214 № 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст. 36 № 783-XIV (783–14) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст. 274 — редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000, ВВР, 2000, № 46, ст.398)

Цей Закон встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції. (Преамбула в редакції Закону № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000)

Стаття 1.
Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування

Підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі — підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі — будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації — у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

- передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, — у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації (абзац третій частини першої статті 1 в редакції Закону № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000);

- виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, — у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;

- виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

- прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, — у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;

- здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії — у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві (абзац сьомий частини першої статті 1 в редакції Закону № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000);

- ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю — у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац восьмий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 607/96-ВР від 17.12.96, в редакції Закону № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000);

- передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об'єкта, — у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої робочої документації (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000);

- експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000);

- затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування — у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації; (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000);

- недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, — у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000).

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.

Стаття 2.
Органи, уповноважені розглядати справи
про правопорушення у сфері містобудування

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення (далі — інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). (Частина перша статті 2 в редакції Закону № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000).

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

- безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;

- давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень;

- одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;

- зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів;

- вносити подання відповідним органам про анулювання або зупинення дії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, підприємствами, які допускають грубі порушення державних стандартів, норм і правил, а так само вихідних даних, затверджених проектних рішень або місцевих правил забудови населених пунктів. (Абзац шостий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000).

Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Розгляд справ про правопорушення при наданні фізичним особам послуг з будівництва, реконструкції, капітального ремонту та придбанні будівельної продукції, а також застосування штрафів у цих випадках здійснюються іншими державними органами у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Стаття 3.
Порядок накладення та стягнення штрафів
за правопорушення у сфері містобудування

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.

У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Форми протоколу, припису та постанови затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.

Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку. (Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 642/97-ВР від 18.11.97, № 783-XIV (783–14) від 30.06.99, в редакції Закону № 1988-III (1988–14) від 21.09.2000)

Стаття 4.
Оскарження рішень у справах
про правопорушення у сфері містобудування

Рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до арбітражного суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали арбітражним судом.

Стаття 5.
Захист і пільги посадових осіб інспекцій
державного архітектурно-будівельного контролю

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час виконання своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Посадові особи інспекцій архітектурно-будівельного контролю підлягають обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

(Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону № 350/97-ВР від 17.06.97)