законодавство / міжнародні документи / НАПРЯМНІ ОРІЄНТИРИ ВТІЛЕННЯ В ЖИТТЯ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ВСЕСВІТНЬОЇ КУЛЬТУРНОЇ ТА ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ / стор. 2

44. Здобуток природної спадщини - такий, як його попередньо визначено, - запропонований на занесення до Списку всесвітньої спадщини, вважатиметься за такий, що має виняткову загальнолюдську цінність для цілей Конвенції, якщо Комітет вважає, що цей здобуток відповідає хоча б одному з наведених далі критеріїв та викладеним нижче умовам цілісності. Таким чином, запропоновані здобутки мають:

(а)
(і) бути якнайрепрезентативнішими зразками великих періодів історії землі, включаючи свідоцтва життя, активних геологічних процесів, що створюють форми землі, або геоморфічними чи фізіографічними елементами, що мають велике значення; або

(іі) бути якнайрепрезентативнішими зразками екологічних та біологічних процесів, що беруть участь у еволюціїї та розвиткові земних, водних, прибережних та морських екосистем і спільнот рослин та тварин; або

(ііі) репрезентувати природні явища чи мальовничі природні простори виняткового естетичного значення; або

(іу) містити природні ареали розповсюдження, найрепрезентативніші й найважливіші для з береження на місці біологічної різноманітності, включаючи такі ареали, де збереглися види, які опинилися під загрозою зникнення, що мають виняткову загальнолюдську цінність з погляду науки або збереження;

та
(b) відповідають таким умовам цілісності
(і) Місця, що їх описано у пункті 44 (а) (і), повинні мати всі або більшу частину елементів, пов'язаних та взаємозалежних у своїх природних стосунках; так, зона „льодовикового періоду" має містити снігове поле, самий льодовик, а також типові форми льодовикової ерозії, відкладів та рослинної колонізації (наприклад борозни, морени, первинні стадії послідовності рослин і т.ін.); для вулканічних місць магматичний ряд має бути повним і репрезентувати всі або більшість різновидів вулканічних скель та типів вивержень.

(іі) Місця, що їх описано у пункті 44 (а) (іі), повинні мати досить значні розміри і містити елементи, необхідні для ілюстрації основних аспектів процесів, суттєво важливих для тривалого зберігання екосистем та біологічної різноманітності, яку вони репрезентують; так зона „вологого тропічного лісу" має включати певну кількість варіантів висоти щодо рівня моря, модифікації топографії та типів грунту, річкові системи та ділянки природної регенерації; таким же чином кораловий риф має включати, наприклад, колонії морських водоростей та рослин, мангрову рослинність та інші суміжні екосистеми, що регулюють живильні процеси та ріст відкладів рифу.

(iii) Місця, що їх описано у пункті 44 (а) (іiі), повинні бути винятково цінними з естетичного погляду та включати зони, зберігання яких суттєво важливе для охорони краси місця. Отже, місце, естетичну цінність якому надає водоспад, має включати також басейн його живлення та природні ареали у нижній течії, зберігання яких пов'язане з охороною естетичних характеристик цього місця.

(іу) Місця, що їх описано у пункті 44 (а) (іу), мають включати ареали розповсюдження фауни та флори з метою підтримки якнайбільшої тваринної та рослинної різноманітності, характерної для причетних біогеографічних регіонів та екосистем; таким чином, тропічна савана має включати унікальну сукупність травоїдних та рослин, що еволюціонували разом; острівна екосистема має пропонувати ареали розповсюдження з метою підтримки її ендемічної біологічної різноманітності; там, де зосереджена дуже велика різноманітність видів, які опинилися під загрозою знищення, ці місця мають охоплювати досить значну зону, що містила б ареали, конче важливі для збереження життєздатних популяцій цих видів. У разі мігруючих видів місця їхньої репродукції й сезонного гніздування та міграційні шляхи, якою б не була їхня локалізація, мають захищатися у відповідний спосіб; міжнародні конвенції, такі як Конвенція щодо вологих зон міжнародного значення, особливо таких як ареали розповсюдження водоплавних птахів (Рамсарська конвенція), для забезпечення захисту ареалів розповсюдження міграційних видів водоплавних птахів та інші дво- та багатосторонні угоди могли б стати запорукою такого захисту.

(у) Для всіх місць, що їх описано у пункті 44 (а), мають бути розроблені плани управління. Якщо місце не має плану управління на момент пропозиції на занесення Комітетові всесвітньої спадщини, заінтересована Держава-сторона має вказати, коли такий план з'явиться і яким чином вона збирається мобілізувати ресурси, необхідні для розробки та перетвору в життя цього плану. Держава-сторона також має представити інші документи (наприклад плани дій), які могли б орієнтувати управління місцем до того, як буде завершено зазначений план.

(уі) Місця, що їх описано у пункті 44 (а), повинні мати відповідний довгостроковий законодавчий, нормативний або інституційний захист. При визначенні меж місця мають враховуватися потреби ареалів розповсюдження, видів, процесів або явищ, що слугують підставою пропозиції на занесення до Списку всесвітньої спадщини. Ці межі мають охоплювати зони, суміжні із зоною виняткової загальнолюдської цінності, достатні для того, щоб забезпечити захист цінностей місця від безпосередніх наслідків посягань населення та впливу використання ресурсів поза пропонованою зоною. Межі пропонованого місця можуть співпадати з існуючою або передбачуваною зоною захисту, як, наприклад, національний парк чи біосферний заповідник, або охоплювати її частину. У випадку, коли існуюча або передбачувана територія захисту може включати кілька одиниць управління, можливе й таке, що тільки декілька з цих зон відповідають критеріям, описаним у пункті 44 (а); інші зони, хоча й не відповідають критеріям пункту 44 (а), можуть мати суттєве значення для управління з метою забезпечення цілісності запропонованого місця: так, наприклад, щодо біосферного заповідника може статися так, що лише центральна зона відповідає критеріям та умовам цілісності, проте як інші зони, тобто буферна і перехідна, є важливими з погляду зберігання біосферного заповідника як єдиного цілого.

(уіі) Місця, що їх описано у пункті 44 (а), мають бути місцями, найважливішими для зберігання біологічної різноманітності. Згідно з новою Конвенцією про біологічну різноманітність остання визначається як варіабільність серед організмів, що живуть у земних, морських та прісноводних екосистемах й екологічних комплексах, частиною яких вони є, та охоплює різноманітність серед видів, між видами та різноманітність екосистем. Лише місця, найбільш різноманітні з погляду біології, можуть відповідати критеріям (іі) та (іу) пункту 44 (а).

45. Оцінка окремих місць, запропонованих Державами-сторонами, з метою встановлення їхньої відповідності критеріям природної спадщини та умовам цілісності, здійснюється Міжнародним Союзом з питань збереження природи (UICN) та складається, як правило, з таких етапів:

Збирання даних:
Складання картки стандартних даних для місця, виходячи з матеріалів подання на занесення та з інших джерел. Для здійснення порівняльної оцінки запропонованого місця розглядається інформація стосовно місць, подібних до запропонованого.

Зовнішній розгляд:
Пропозиція надсилається експертам-фахівцям щодо цього місця на відгук.

Обстеження на території:
У більшості випадків організуються спеціальні відвідування з метою оцінки місця та обговорення пропозиції на його занесення із загальнодержавними та місцевими органами влади.

Розгляд групою експертів:
Проект оцінки, що його підготовлено на підставі результатів трьох вищезгаданих етапів, розглядається групою експертів у центральному правлінні UICN.

46. Доповідь про оцінку, що подається до Бюро Комітету всесвітньої спадщини, як правило, в середині року, є результатом чотирьох вищезгаданих етапів (дивись нижче пункт 66 щодо типів рекомендації, яку має зробити Бюро по пропозиціях на занесення, та щодо процедури, яка приводить до прийняття Комітетом рішення наприкінці року з приводу кожного запропонованого місця).

47. Як правило, місце може бути занесено до Списку всесвітньої спадщини з того часу, як встановлено, що воно відповідає одному з чотирьох критеріїв та умовам цілісності, що стосуються цього. Проте більшість занесених місць відповідає, як мінімум, двом критеріям. Справи з матеріалами до пропозиції на занесення, оцінки UICN, а також заключні рекомендації Комітету з приводу кожного занесеного місця можуть бути надані для ознайомлення Державам-сторонам, які хотіли б скористатися з цієї інформації для ототожнення та розробки пропозицій на занесення місць, розташованих на їхніх теренах.

Е. Процедура можливого вилучення
здобутків зі Списку всесвітньої спадщини.

48. Комітет прийняв таку процедуру вилучення здобутків зі Списку всесвітньої спадщини у випадках:
(а) коли стан здобутку погіршився настільки, що він втратив ті характеристики, якими зумовлювалося його занесення до Списку всесвітньої спадщини; та
(b) коли якостям, властивим здобутку всесвітньої спадщини, вже на момент його пропозиції загрожували дії людини, а необхідних поправних заходів, вказаних Державою-стороною, не було вжито протягом запропонованого відтинку часу.

49. Якщо стан здобутку, занесеного до Списку всесвітньої спадщини, серйозно погіршився або якщо необхідних поправних заходів не було вжито протягом запропонованого відтинку часу. Держава-сторона, на терені якої розташовано здобуток, має сповістити про це Секретаріат Комітету.

50. Якщо Секретаріат одержить подібну інформацію не від причетної Держави-сторони, а з іншого джерела, він має у міру можливості перевірити джерело та зміст інформації, звертаючись за роз'ясненнями до причетної Держави-сторони.

51. Секретаріат звертається до компетентної консультативної організації чи організацій (ІСОМOS, UICN або ІССRОМ) за роз'ясненнями з приводу одержаної інформації.

52. Одержана інформація з роз'ясненнями Держави-сторони та консультативної організації або організацій доводиться до відома Бюро Комітету. Бюро вдається до одного з таких заходів:

(а) воно може прийняти рішення про те, що стан здобутку не настільки погіршився, щоб вдаватися до яких-небудь подальших дій;

(b) якщо Бюро вважає, що стан здобутку серйозно погіршився, але не настільки, щоб його реставрація стала неможливою, воно може рекомендувати Комітетові залишити здобуток у Списку за умови, що Держава-сторона вжиє необхідних заходів, щоб реставрувати його у прийнятний відтинок часу. Бюро може також рекомендувати організувати технічну допомогу з Фонду всесвітньої спадщини для проведення робіт у зв'язку з реставрацією здобутку, пропонуючи Державі-стороні подати на це заявку, якщо цього ще не було зроблено;

(с) при наявності свідоцтв такого погіршення стану здобутку, коли він безповоротно втратив характеристики, що ними було обумовлено його занесення до Списку, Бюро може рекомендувати Комітетові вилучити цей здобуток зі Списку; до подання такої рекомендації Комітетові Секретаріат сповіщає причетну Державу-сторону про рекомендацію Бюро; усі роз'яснення, яких Держава-сторона може надати з цього приводу, доводяться до відома Комітету одночасно з рекомендацією Бюро;

(d) у разі відсутності достатньої інформації для того, щоб Бюро могло вдатися до одного з вищенаведених заходів (a), (b) або (с). Бюро може рекомендувати Комітетові уповноважити Секретаріат вжити необхідних заходів з метою ознайомлення - консультуючись з причетною Державою-стороною - з дійсним станом здобутку, небезпекою, яка йому загрожує, та можливістю відповідної реставрації цього здобутку. Секретаріат подає до Бюро звіт про результати цієї акції; подібні акції можуть передбачати організацію поїздки з метою обстеження або консультацію фахівців. У разі необхідності термінових дій Бюро саме може дозволити фінансування визнаної за необхідну термінової допомоги з Фонду всесвітньої спадщини.

53. Комітет розглядає рекомендацію Бюро, а також усю наявну інформацію та приймає рішення. Таке рішення відповідно до статті 13 (8) Конвенції приймається більшістю у дві третини членів, що були присутні і взяли участь у голосуванні. Комітет не повинен приймати рішення про вилучення здобутку без попередньої консультації з Державою-стороною.

54. Держава-сторона має бути поінформована про таке рішення Комітету. Комітет має негайно оприлюднити рішення про вилучення.

55. Якщо рішення Комітету тягне за собою зміну у Списку всесвітньої спадщини, ця зміна знаходить відображення у наступному упорядкуванні Списку.

56. Приймаючи цю процедуру. Комітет особливо дбав про вживання усіх заходів з метою запобігти вилученню будь-якого здобутку, зі Списку і був готовий запропонувати, у міру можливості, технічне співробітництво у цьому напрямі. Крім того. Комітет бажає привернути увагу Держав-сторін до приписів статті 4 Конвенції, викладених так: „Кожна Держава-сторона цієї Конвенції визнає, що обов'язок забезпечувати ототожнення, захист, зберігання, повернення достоїнств і передачу наступним генераціям культурної та природної спадщини, згадуваної у статтях 1 та 2 і розташованої на її території, а першу чергу покладається...".

57. У цьому напрямі Комітет рекомендує Державам-сторонам співпрацювати з UICN, на який він поклав обов'язок стежити від свого імені за ходом робіт, розпочатих з метою збереження природних місць, занесених до Списку всесвітньої спадщини.

58. Комітет всесвітньої спадщини закликає Держави-сторони Конвенції про захист всесвітньої культурної та природної спадщини інформувати через Секретаріат UNESСО про свої наміри розпочати чи дозволити у зоні, що перебуває під захистом Конвенції, значні реставрації або нове будівництво, що могли б змінити цінність здобутку як всесвітньої спадщини. Повідомлення слід робити якомога раніше (наприклад, до складання базових документів для детальних проектів) - ще до того, як прийнято рішення, відмінити яке досить складно, надаючи цим Комітетові можливість взяти участь у пошуках відповідних рішень, які забезпечують цілісне збереження цінного місця як всесвітньої спадщини.

F. Напрямні орієнтири для оцінки
та розгляду пропозицій на занесення

59. У Списку всесвітньої спадщини мають бути якомога ширше репрезентовані всі культурні та природні здобутки, виняткова загаль-нолюдська цінність яких відповідає положенням Конвенції, критеріям та умовам автентичності або цілісності стосовно культурних та природних здобутків, прийнятим Комітетом (дивись вище пункти 24 та 44).

60. Кожний культурний здобуток, у тому числі стан його збереженості, має оцінюватися відносно, тобто порівнюватися з іншими здобутками тієї ж епохи і того ж типу, розташованими як у межах, так і поза межами Держави-сторони.

61. Кожне природне місце має оцінюватися відносно, тобто порівнюватися з іншими місцями того ж самого типу, що розташовані як у межах, так і поза межами Держави-сторони та належать до одного й того ж біогеографічного регіону або до одного й того ж міграційного шляху.

62. Крім того, при оцінці та розгляді пропозиції на занесення, ІСОМOS та UICN мають звернути виняткову увагу на такі моменти:
(а) слід сподіватися, що обидві позаурядові організації докладатимуть зусиль для досягнення максимальної точності своїх оцінок;
(b) фахові оцінки ІСОМOS та UICN, що мають бути описані з усіма відповідними деталями, супроводжують подання пропозиції на занесення;
(с) слід сподіватися, що ІСОМOS робитиме порівняльні оцінки здобутків, що належать до одного й того ж типу;
(d) слід сподіватися, що UICN робитиме роз'яснення та рекомендації з приводу цілісності та майбутнього управління кожним здобутком, рекомендованим Бюро на занесення, при поданні цього здобутку Комітетові;
(е) причетній позаурядовій організації пропонується подавати діапозитиви здобутків, рекомендованих на занесення до Списку всесвітньої спадщини, під час попередніх обговорень перед розглядом пропозицій на занесення.

63. Представники Держави-сторони, члени або не члени Комітету, не повинні втручатися з метою п ідтримки занесення до Списку здобутку, запропонованого на занесення цією Державою, проте можуть втручатися з метою надання інформації у відповідь на поставлені їм питання.

64. Критерії, на підставі яких окремий здобуток було занесено до Списку всесвітньої спадщини, викладаються у доповідях та публікаціях Комітету у супроводі резюме, де чітко вказуються характеристики, які є підставою занесення здобутку і. таким чином, мають бути враховані в управлінні ним у майбутньому.

С. Форма та зміст пропозицій на занесення

65. Для подання пропозицій на занесення як культурних, так і природних здобутків використовується одна й та ж друкована форма, що її було затверджено Комітетом. До неї має надаватися така інформація та документація (спеціальна документація, що надається разом з пропо-зиціями на занесення ансамблів або місць, вказана нижче у підпункти):

(а) Точне місцерозташування
Країна
Штат, провінція або область
Назва здобутку
Мали та плани, що показують місцерозташування здобутку та його географічні координати

б) Юридичні дані
Власник
Юридичний статус:
- вид власності (публічна або приватна)
- подробиці юридичних та адміністративних положень щодо захисту здобутку. Характер юридичних текстів, а також умови їхнього втілення в життя мають бути чітко оговорені
- стан використання та доступність для широкої публіки
Відповідальне керування
мають бути подані подробиці щодо механізму або органу, вже створеного або передбачуваного, з метою забезпечення відповідного управління місцем.

(с) Ототожнення
Опис та інвентаризаційний список
Фото- та/чи кінодокументація
Історія
Бібліографія

(d) Стан охорони/зберігання
Діагноз
Особа, відповідальна за охорону/зберігання
Історія охорони/зберігання
Засоби охорони/зберігання (зокрема плани управління або пропозиції стосовно таких планів)
Плани розвитку району.

(е) Підстави занесення до Списку всесвітньої спадщини
Інформація має подаватися трьома окремими рубриками, як от:
(i) причини, з яких вважається, що здобуток відповідає одному чи кільком критеріям, викладеним вище у пунктах 24 та 44;
(іі) оцінка сучасного стану схоронності здобутку в порівнянні з подібними здобутками, розташованими в інших місцях;
(ііі) ознаки автентичності здобутку.

(f) Спеціальна документація, що подається разом з пропозиціями на занесення ансамблів або місць
Якщо йдеться про пропозицію на занесення ансамблю або місця, подібних описаним вище у пункті 232, має подаватися спеціальна документація і такі юридичні дані:

(і) Картографічна документація
Документація має включати три мапи:
- ситуаційну мапу (з додатком, у разі потреби, кількох топографічних планів) здобутку та його безпосереднього природного та побудованого оточення. Масштаб: від 1:20.000- 1:50.000 до 1:100.000. Дата виконання: остання перед поданням матеріалів на занесення.
- малу, що точно визначає межі запропонованого на занесення здобутку і чітко позначає монументальні витвори, перелічені у пропозиції на занесення. Запропонований здобуток може бути єдиним суцільним масивом або, навпаки, складатися з кількох відокремлених осередків. В останньому випадку межі кожного осередку мають бути точно окреслені із зазначенням характеру захисту проміжних зон. Масштаб: від 1:5.000 до 1:25.000.
- мапу, що визначає зони відповідно до різних можливих ступенів правового захисту:
- в межах запропонованого здобутку,
- поза його межами.
Масштаб: від 1:5.000 до 1:25.000.
Ця мала має бути такого розміру, щоб її можна було легко репродукувати.

(іі) Фотодокументація3
Ця документація має включати:
- аерофотознімок,
- знімки монументальних витворів, перелічених у пропозиції на занесення (внутрішній вигляд, зовнішній вигляд),
- панорамні знімки, виконані з поза запропонованих меж та у різних напрямках (skyline),
- знімки, виконані в середині запропонованих меж, які дають чітку уяву про міський ландшафт (townscape),
- добірка кольорових оригінальних діапозитивів високої якості, неексклюзивні права на репродукування яких передаються UNESСО за передбаченою формою.
У разі потреби - вся а удіовізуальна документація.

(iii) Додаткова документація
Інституції або асоціації, що займаються вивченням або охороною місця:
- у країні
- за межами країни

(іу) Юридичні дані
- закони або декрети щодо охорони місць та монументальних витворів (дата й текст);
- декрети та постанови щодо захисту запропонованого здобутку (дата й текст);
- план охорони, план землекористування, план розвитку міста, план розвитку району або інші проекти інфраструктури;
- містобудівні норми та постанови, що випливають з цих планів.
Дані про те, чи перешкоджають ці різні юридичні положення:
- неконтрольованій експлуатації землі під здобутком
- знесенню та реконструкції будинків, що знаходяться в охоронюваних зонах
- надбудові будинків
- перетворенню міської тканини Відомості про те, які санкції передбачені у разі порушень.

Відомості про те, чи існують юридичні або інші заходи, що сприяють відновленню життєвих функцій здобутку, про який йдеться, при поважанні його історичної автентичності та соціальної відмінності.

(у) Адміністративна відповідальність
Відповідальна адміністрація:
- на рівні загальнодержавному або федеральному
- на рівні федералізованих державних утворень або провінцій
- на обласному рівні
- на місцевому рівні.

2 Наприклад, міський центр, поселення, вулиця, майдан або інший міський чи сільський архітектурний ансамбль або археологічне місце; або шерег культурних Здобутків, географічне розпорошених, але репрезентуючих один і той же тип Здобутку, як описано вище у пункті 19.

3 Фотодокументи мають бути актуальними. Зйомка не раніше, ніж за рік до складання матеріалів подання, бажана наявність історичних фотодокументів.

Н. Процедура та календарний план
для опрацювання пропозицій на занесення

66. Нижченаведений річний календарний план був встановлений Комітетом для одержання та опрацювання пропозицій на занесення до Списку всесвітньої спадщини. Проте треба наголосити, що процес пропонування здобутків з метою їхнього занесення до Списку всесвітньої спадщини є безперервним. Пропозиції на занесення до Списку можуть бути подані в будь-який час протягом року. Ті з них, що будуть одержані на 1 жовтня поточного року, розглядаються протягом наступного року. Ті, що будуть одержані після 1 жовтня поточного року, можуть розглядатися лише протягом другого наступного року. Незважаючи на те, що деякі Держави-сторони можуть бути незадоволені цим. Комітет прийняв рішення про віднесення останнього терміну подання пропозицій на занесення на більш ранній з тим, щоб забезпечити наявність усіх робочих документів у розпорядженні Бюро та Держав-членів Комітету не пізніше як за шість тижнів до початку сесії Бюро і Комітету. Це також дозволить Комітетові на своїй щорічній грудневій сесії мати інформацію про кількість та характер пропозицій на занесення, що мають розглядатися наступного року на черговій сесії.

Перше жовтня
Останній строк приймання Секретаріатом пропозицій на занесення, які мають розглядатися Комітетом наступного року.

До першого листопада
Секретаріат:
(1) реєструє кожну пропозицію на занесення та ретельно перевіряє її зміст та документацію, що її супроводжує. У разі, якщо пропозиції на занесення не укомплектовані. Секретаріат має негайно запросити інформацію, якої бракує, у Держав-сторін;

(2) передає пропозиції на занесення за умови, що вони комплектні, відповідній позаурядовій організацій ICOMOS, UICNI або обом), яка:
негайно розглядає кожну пропозицію на занесення з метою виявлення тих випадків, коли потрібна додаткова інформація, та у співробітництві з Секретаріатом вживає необхідних заходів для одержання цих додаткових даних; і яка

До першого квітня
здійснює професіональну оцінку кожної пропозиції на занесення згідно з прийнятими Комітетом критеріями, передає ці оцінки Секретаріатові за такими трьома категоріями:
(а) здобутки, рекомендовані на занесення без застережень;
(b) здобутки, які не рекомендуються на занесення;
(с) здобутки, можливість занесення яких викликає певний сумнів.

Протягом квітня
Секретаріат перевіряє оцінки позаурядових організацій і до першого травня надсилає їх Державам-членам Комітету у супроводі наявної документації.

Червень-липень
Бюро розгладає пропозиції на занесення, для яких формулює рекомендації Комітетові за такими чотирма категоріями:
(а) здобутки, які воно рекомендує на занесення без застережень;
(b) здобутки, які воно не рекомендує на занесення;
(с) здобутки, матеріали подання на занесення яких мають бути повернуті причетній Державі-стороні для одержання додаткової інформації або документації;
(d) здобутки, розгляд яких має бути відкладений через необхідність більш глибокої оцінки або студії.

Липень-листопад
Доповідь Бюро якнайшвидше передається Секретаріатом усім членам Комітету, а також причетним Державам-сторонам. Секретаріат до-кладає зусиль для одержання від причетних Держав-сторін додаткової інформації, що потрібна для здобутків вищенаведеної категорії (с), та передає цю інформацію ІСОМОS, UICN і Державам-членам Комітету. Якщо необхідна інформація не одержана на перше листопада, пропозиція на занесення не може розглядатися Комітетом на його черговій сесії того ж самого року. Пропозиції на занесення, віднесені Бюро до категорії (с), розглядаються лише у випадку, якщо інфор-мація, якої бракувало, надійшла на час роботи Бюро. Здобутки, від-несені до категорії (d), не розглядаються Комітетом того ж самого року.

Грудень
Комітет розглядає пропозиції на занесення на підставі рекомендацій Бюро, а також усю додаткову інформацію, що її надано причетними Державами-сторонами, і роз'яснення з цього приводу ICOMOS та UICN. Він класифікує своє рішення щодо запропонованих на занесення здобутків за такими трьома категоріями:
(а) здобутки, які він заносить до Списку всесвітньої спадщини;
(b) здобутки, щодо яких він приймає рішення не заносити до Списку всесвітньої спадщини;
(с) здобутки, розгляд яких відкладений.

Січень
Секретаріат передає Державам-сторонам доповідь Комітету, яка має містити всі рішення, прийняті Комітетом протягом останньої грудневої сесії.

67. Якщо Держава-сторона хоче запропонувати доповнення до здобутку, вже занесеного до Списку всесвітньої спадщини, для нових пропозицій на занесення має подаватися така ж сама документація та застосовуватися така ж сама процедура, як зазначено у вищенаведених пунктах 65 та 66. Проте це положення не застосовується, якщо йдеться про звичайну зміну меж згадуваного здобутку: у такому випадку заявка подається безпосередньо до Бюро, яке оцінює її, головним чином, на підставі відповідної картографічної документації. Бюро може схвалити таку зміну або дійти висновку, що вона досить значна і не являє собою звичайної зміни меж - у цьому разі застосовується процедура опрацювання пропозицій на занесення.

68. Наведені останні терміни для подання та опрацювання пропозицій на занесення не застосовуються щодо здобутків, які, на думку Бюро, після його консультації з компетентною позаурядовою організацією, безперечно відповідають критеріям занесення до Списку всесвітньої спадщини і яким завдано шкоди внаслідок катастрофи від стихійних лих або дій людини. Такі пропозиції на занесення опрацьовуються позачергово.
(Далі буде)

КОМЕНТАР

Вище подано першу частину документа щодо реалізації положень Конвенції про захист всесвітньої культурної та природної спадщини, переглянутого й суттєво доповненого Комітетом всесвітньої спадщини у 1994 році.

Друга частина документа, яку передбачено опублікувати в одному з наступних додатків до щорічника. Архітектурна спадщина України", присвячена питанням: складання Списку всесвітньої спадщини, яка перебуває у загрозливому стані, міжнародної допомоги Державам-сторонам Конвенції за рахунок Фонду всесвітньої спадщини на студіювання та підготовку пропозицій на занесення їхніх культурних здобутків до Списку всесвітньої спадщини, а також проведення експертизи, технічних заходів тощо, пов'язаних із захистом, реставрацією та реабілітацією цих здобутків; поповнення Фонду всесвітньої спадщини та витрачання коштів з нього, публікації Списку всесвітньої спадщини, іншим питанням діяльності Комітету всесвітньої спадщини.