Червень 2008
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

  Погода
 
ІНСТИТУТ
   Діяльність
   Вчена рада
   Видання інституту
   Участь у конференціях
 
ЗАКОНОДАВСТВО
   Закони
     Підзаконні акти:
 
укази і розпорядження Президента України
постанови Верховної Ради України
постанови Кабінету Міністрів України
акти Мінкультури
акти Державної служби
акти інших органів
   Міжнародні документи
   Проекти нормативних актів
 
   ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ
 
   РЕЄСТРИ
 
   ЗАПОВІДНИКИ
 
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА:
   Археологія
   Історія
   Монументальне мистецтво
   Архітектура та
   містобудування
   Садово-паркове
   мистецтво
   Ландшафтні
   Наука і техніка
   Краєнавство
 
   ПЕРСОНАЛІЇ
 



законодавство / міжнародні документи


Додаток 2


Додаток 3

ПРОВІДНІ НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАНЕСЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ
ВИДІВ НАДБАНЬ ДО СПИСКУ ВСЕСВІТТЬНЬОЇ СПАДЩИНИ(2)

ВСТУП

1. У цьому додатку надається iнформацiя стосовно специфiчних ти-пiв надбань, аби нею керувалися Держави-сторони Конвенцiї при пiдготовцi пропозицiй для занесення надбань до Списку всесвiтньої спадщини. Викладена нижче iнформацiя являє собою настанови, якими необхiдно користуватися разом з роздiлом II Провiдних настанов, де наведено уточненi критерiї для занесення надбань до Списку всесвiтньої спадщини.

2. Комiтет [всесвiтньої спадщини] схвалив результати зборiв експертiв з питань культурних ландшафтiв, мiст, каналiв та дорiг (частина I, див. нижче).

3. Про звiти зборiв iнших експертiв, що поданi на запит Комiтету всесвiтньої спадщини в рамках загальної стратегiї складання репрезентативного, врiвноваженого та достовiрного Списку всесвiтньої спадщини, згадано у частинi II.

4. У частинi III наведено перелiк порiвняльних i тематичних дослiджень, виконаних консультативними органiзацiями.(3)


I. КУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ, МІСТА, КАНАЛИ ТА ДОРОГИ

5. Комiтет всесвiтньої спадщини ототожнив та встановив декiлька специфiчних категорiй надбань, що мають культурну та/або природну цiннiсть, дав їм визначення та прийняв спецiальнi настанови з метою полегшити оцiнку цих надбань, якщо вони пропонуються на занесення до Списку всесвiтньої спадщини. На даний момент до цих категорiй вiднесенi, хоча не виключено, що до них додаватимуться свого часу iншi, такi:

a) культурнi ландшафти;
b) iсторичнi мiста та iсторичнi центри мiст;
c) успадкованi канали;
d) успадкованi дороги.

КУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ(4)

Визначення
6. Культурнi ландшафти являють собою надбання культури та репрезентують "спiльнi творiння людини та природи", зазначенi в статтi 1 Конвенцiї. Вони iлюструють еволюцiю суспiльства та людського облаштування протягом столiть пiд впливом матерiальних обмежень та/або сприятливих можливостей, наданих їхнiм природним середовищем та послiдовними соцiальними, економiчними i культурними чинниками, внутрiшнiми та зовнiшнiми.

7. Вони мають вiдбиратися на пiдставi їхньої виняткової загальнолюдської цiнностi, репрезентативностi щодо чiтко визначеного геокультурного регiону та спроможностi iлюструвати суттєвi та своєрiднi культурнi елементи таких регiонiв.

8. Термiн "культурний ландшафт" охоплює широке рiзноманiття проявiв взаємодiї людини та її природного середовища.

9. Культурнi ландшафти часто вiдображають особливi способи життєздатного використання земель, враховуючи властивостi та обмеження природного середовища, в якому вони створенi, а також особливий духовний зв'язок з природою. Захист культурних ландшафтiв може сприяти сучасним способам життєздатного використання та пiдвищення якостей земель, зберiгаючи або збагачуючи природнi цiнностi ландшафту. Постiйна наявнiсть традицiйних форм використання земель пiдтримує бiологiчну рiзноманiтнiсть у численних регiонах свiту. Отже, захист традицiйних культурних ландшафтiв є корисним для пiдтримки бiологiчної рiзноманiтностi.

Категорiї та визначення
10. Культурнi ландшафти подiляються на три великi категорiї:
i) Чiтко визначений, свiдомо задуманий та створений людиною ландшафт, що найлегше пiддається ототожненню, включаючи ландшафти садiв та паркiв, створених з естетичних мiркувань, якi часто (але не завжди) пов'язанi з рiзноманiтними будiвлями або релiгiйними ансамблями.
ii) Другу категорiю становить справжнiй еволюцiйний ландшафт. Вiн виник iз соцiальної, економiчної, адмiнiстративної та/або релiгiйної потреби i набув сучасної форми в зв'язку та у взаємодiї з природним середовищем. Такi ландшафти у своїй формi та композицiї вiдображають цей еволюцiйний процес. Вони подiляються на двi пiдкатегорiї:
- релiктовий (або застиглий) ландшафт, еволюцiйний процес якого, на певний момент в минулому, чи то раптово, чи то за якийсь час, зупинився. А втiм його вельми важливi ознаки залишилися вiзуально сприйнятливими;
- живий ландшафт - це такий ландшафт, який зберiгає активну соцiальну роль у сучасному суспiльствi, тiсно пов'язаний з традицiйним способом життя i в якому триває еволюцiйний процес. Водночас вiн виявляє безсумнiвнi докази своєї еволюцiї протягом часу.
iii) Останню категорiю становить асоцiативний культурний ландшафт. Занесення таких ландшафтiв до Списку всесвiтньої спадщини пiдтверджується скорiше силою асоцiацiї релiгiйних, художнiх або культурних явищ природної складової, нiж матерiальними слiдами культури, якi можуть бути незначними чи навiть вiдсутнiми.

Занесення культурних ландшафтiв до Списку всесвiтньої спадщини
11. Розмiр культурного ландшафту, що пропонується для занесення до Списку всесвiтньої спадщини, визначається виходячи з його функцiй та читабельностi. В усякому разi обраний зразок має бути досить великим, щоб репрезентувати весь культурний ландшафт, iлюстрацiєю до якого вiн є. Не повинна вiдкидатися можливiсть занесення протяжних лiнеарних обширiв, що репрезентують значущi транспортнi та комунiкацiйнi мережi.

12. Загальнi критерiї щодо захисту та управлiння5 рiвною мiрою стосуються культурних ландшафтiв. Так само важливо звертати увагу на культурнi та природнi цiнностi ландшафтiв, що розглядаються, та у спiвпрацi з мiсцевими громадами i за їхньою повною згодою готувати пропозицiї на занесення.

13. Наявнiсть категорiї "культурний ландшафт", доданої до Списку всесвiтньої спадщини на пiдставi критерiїв, визначених у пунктi 77 Провiдних настанов, не виключає можливостi продовжувати занесення надбань виняткового значення як за природними, так i за культурними критерiями (дивись визначення надбань змiшаної природної та культурної спадщини, описане в пунктi 46 Провiдних настанов). У таких випадках їхня виняткова загальнолюдська цiннiсть має пiдтверджуватися критерiями з обох категорiй6.

УСПАДКОВАНІ КАНАЛИ

16. Концепцiю "каналiв" детально описано в доповiдi зiбрання експертiв на тему успадкованих каналiв (Канада, вересень 1994 р.)7

Визначення
17. Канал - це судноплавний шлях, споруджений людиною. Вiн може мати виняткову загальнолюдську цiннiсть з погляду iсторiї або технологiї, чи то через свою сутнiсть, чи як винятковий приклад, репрезентативний для цiєї категорiї культурних надбань. Канал може являти собою монументальний витвiр, своєрiдну ознаку лiнеарного культурного ландшафту або становити невiд'ємну частину складного культурного ландшафту.

Занесення успадкованих каналiв до Списку всесвiтньої спадщини
18. Автентичнiсть цiлком залежить вiд цiнностей та зв'язкiв мiж ними. Вiдмiтною рисою каналу як елемента спадщини є його еволюцiя у часi. Це пов'язано зi способом його використання у рiзнi перiоди та з вiдповiдними технологiчними змiнами, яких зазнав канал. Значущiсть цих змiн може становити елемент спадщини.

19. Автентичнiсть та iсторичне трактування каналу охоплює зв'язок мiж нерухомим надбанням (предмет Конвенцiї), можливими рухомими надбаннями (судна, тимчасове навiгацiйне обладнання) та спорiдненими структурами (мости тощо) i ландшафтом.

20. Значущiсть каналiв можна дослiджувати за технологiчними, економiчними, соцiальними та ландшафтними чинниками, як це подано нижче.

(i) Технологiя
Канали можуть мати рiзне призначення: iригацiя, навiгацiя, оборона, гiдроелектроенергетика, запобiгання повеням, осушення земель та водопостачання. У цьому вiдношеннi можуть мати значення нижче наведенi позицiї, що репрезентують такi сфери технологiчної дiяльностi:
a) трасування та водонепроникнiсть каналу;
b) обладнання та iнфраструктура на шляху каналу по вiдношенню до порiвняльних структурних характеристик в iнших сферах архiтектури та технологiї;
c) ускладнення методiв спорудження; таd) перенесення технологiй.

(ii) Економiка
Внесок каналiв в економiку є рiзним, наприклад, в планi розвитку господарства та перемiщення товарiв i людей. Канали є первинними маршрутами, створеними людиною для ефективного транспортування вантажiв навалом. Канали вiдiгравали та продовжують вiдiгравати суттєву роль у розвитку господарства через їхнє використання для iригацiї. Важливими є такi чинники:
a) формування нацiї;
b) розвиток сiльського господарства;
c) розвиток промисловостi;
d) розвиток iнженерних знань, застосовних до iнших сфер знань та
промисловостi;
e) туризм.

(iii) Соцiальнi чинники
Спорудження каналiв мало, а їхнє функцiонування продовжує мати соцiальнi наслiдки:
a) перерозподiл багатств з соцiальними та культурними результатами;
b) пересування населення та взаємодiя культурних груп.

(iv) Ландшафт
Такi крупномасштабнi утворення впливали та продовжують впливати на природний ландшафт. Пов'язана з цим промислова дiяльнiсть та еволюцiя способiв розселення викликають помiтнi змiни форм та характеристик ландшафту.


УСПАДКОВАНІ ДОРОГИ

21. Концепцiя "дорiг" як культурних маршрутiв обговорювалась на зiбраннi експертiв на тему "Дороги як невiд'ємнi складовi нашої культурної спадщини" (Мадрид, Іспанiя, листопад 1994 р.)8

Визначення
22. Концепцiя успадкованих дорiг визнається багатою та плiдною. Вона пропонує особливi рамки, в яких можуть розвиватися взаєморозумiння, плюралiстичний пiдхiд до iсторiї та культура мирного спiвiснування.

23. Успадкована дорога складається з матерiальних елементiв, культурна цiннiсть яких завдячує обмiнам та багатомiрному дiалоговi мiж країнами або регiонами, i якi iлюструють взаємодiю руху вздовж усiєї дороги у просторi та часi.

Занесення успадкованих дорiг до Списку всесвiтньої спадщини
24. Щоб визначити, чи слiд заносити успадковану дорогу до Списку всесвiтньої спадщини, мають бути врахованi такi позицiї:
- (i) Необхiдною умовою знову ж таки є наявнiсть виняткової загальнолюдської цiнностi.
- (ii) Концепцiя успадкованих дорiг:
- спирається на активнiсть руху та мету обмiнiв, з безперервнiстю у просторi та часi;
- вiдноситься до цiлого, де за цiннiстю дорога переважає сукупнiсть складових елементiв цiлого, надавши йому культурної значущостi;
- вiдображає обмiн та дiалог мiж країнами та регiонами;
- є багатомiрною, з рiзними аспектами, що розвивають та доповнюють її первiсну цiль, яка може бути релiгiйною, комерцiйною, адмiнiстративною або iншою.
(iii) Успадкована дорога може розглядатися як специфiчний та динамiчний тип культурного ландшафту, як це визнано нещодавнiми дебатами, що й обумовило їхнє включення до Провiдних настанов.
(iv) Ототожнення успадкованої дороги спирається на сукупнiсть показникiв iнтенсивностi та матерiальних елементiв, що свiдчать про значущiсть вказаної дороги.
(v) Умови автентичностi мають застосовуватися на пiдставi значущостi та iнших складових елементiв успадкованої дороги. Вони мають враховувати довжину дороги, та, можливо, iнтенсивнiсть її сучасного використання, а також правомiрнi побажання людей, яких це торкається, стосовно її розвитку.

Цi позицiї вивчаються у природних межах дороги та в її нематерiальних i символiчних параметрах.

Примітки

(2) До специфiчних видiв надбань Комiтетом всесвiтньої спадщини вiднесенi культурнi ландшафти, iсторичнi мiста (як мертвi, так i живi на-селенi мiсця в цiлому, їхнi iсторичнi центри, квартали), канали та дороги. (Примiтка спец. редактора)
(3) Консультативними органiзацiями Комiтету всесвiтньої спадщини є ICCROM, ICOMOS та UICN. (Примiтка спец. редактора)
(4) Цей текст було складено групою експертiв з питань культурних ландшафтiв (La Petite Piere, Францiя, 24-26 жовтня 1992 р.) (дивись документ WHC-92/CONF.202/10/Add). Пiсля цього текст було схвалено для включення у Провiднi настанови Комiтетом всесвiтньої спадщини на його шiстнадцятiй сесiї (Santa Fe, 1992 р.) (дивись документ WHC-92/CONF.002/12).
(5) Цi критерiї наведенi у роздiлi II. F (пункти 96-119) Провiдних настанов. (Примiтка спец. редактора)
(6) Тобто, критерiями (i) - (vi) для об'єктiв культурної спадщини та (vii) - (x) для об'єктiв природної спадщини. (Примiтка спец. редактора)
(7) Зiбрання експертiв на тему "Успадкованi канали" (Канада, 15-19 вересня 1994 р.) (дивись документ WHC-94/CONF.003/INF.10) обговорено Комiтетом всесвiтньої спадщини на його 19 сесiї (Берлiн, 1995 р.) (дивись документ WHC-95/CONF.203/16).
(8) Зiбрання експертiв на тему "Дороги як невiд'ємнi складовi нашої культурної спадщини" (Мадрид, 24-25 листопада 1994 р.) (дивись документ WHC-94/CONF.003/INF.13) обговорено Комiтетом всесвiтньої спадщини на його 19 сесiї (Берлiн, 1995 р.) (дивись документ WHC-95/CONF.203/16).