Жовтень 2006
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31

  Погода
 
ІНСТИТУТ
   Діяльність
   Вчена рада
   Видання інституту
 
ЗАКОНОДАВСТВО
   Закони
     Підзаконні акти:
 
укази і розпорядження Президента України
постанови Верховної Ради України
постанови Кабінету Міністрів України
акти Мінкультури
акти Державної служби
акти інших органів
   Міжнародні документи
   Проекти нормативних актів
 
   ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ
 
   РЕЄСТРИ
 
   ЗАПОВІДНИКИ
 
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА:
   Археологія
   Історія
   Монументальне мистецтво
   Архітектура та
   містобудування
   Садово-паркове
   мистецтво
   Ландшафтні
   Наука і техніка
   Краєнавство
 
   ПЕРСОНАЛІЇ
 



законодавство / підзаконні акти / постанови Кабінету Міністрів України


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 8 червня 2005 р. № 182-р Київ
Про схвалення Концепції Державної
програми збереження та використання
замків на 2006 - 2011 роки

1. Схвалити Концепцію Державної програми збереження та використання замків на 2006 - 2011 роки, що додається.
2. Мінкультури розробити та подати до 1 серпня 2005 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної програми збереження та використання замків на 2006 - 2011 роки.
Взяти до відома, що обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначатиметься Мінкультури виходячи з реальних можливостей державного бюджету.

Прем'єр Міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

 

СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 червня 2005 р. № 182-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми збереження
та використання замків на 2006 - 2011 роки

1. Загальні положення
Замки як архітектурні та інженерні об'єкти відіграють композиційну роль у структурі історичних населених місць і є невід'ємною частиною культурної спадщини України.
До замків належать фортифікаційні споруди, резиденції, а також залишки замків, так звані замчища.
На державному обліку перебуває 75 замків. У той же час близько 200 замків (замчищ) до цього часу майже не досліджено і не взято на державний облік. Лише п'ята частина цих об'єктів використовується для сучасних потреб.
Замки, в яких розміщені музеї, лікарні, навчальні заклади, будинки творчості, перебувають у кращому стані, ніж ті, в яких розташовані військові частини, промислово-складські приміщення, що використовуються як житло, зокрема є приватними сільськими садибами.
Більша частина замків через їх незадовільний технічний стан не використовується. Державних коштів, що виділяються на їх ремонт і реставрацію, недостатньо, а питання залучення недержавних інвестицій до цього часу не вирішено. Неврегульованим залишається і питання права власності на деякі об'єкти. Відсутній механізм взаємодії державних і недержавних структур у проведенні необхідних пам'яткоохоронних заходів.
2. Мета Програми
Метою Програми є розроблення та здійснення адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів, що дасть змогу забезпечити належне збереження і використання замків.
3. Шляхи розв'язання проблеми
Питання збереження замків може вирішуватися шляхом оренди і приватизації замків або поступового створення на їх території державних музейних закладів. Однак це не дасть змоги повністю розв'язати проблему.
Найбільш прийнятним є комплексний підхід, що передбачає проведення всебічного обстеження замків, визначення їх технічного стану, режимів збереження, проведення комплексу протиаварійних заходів, реставрації та музеєфікації об'єктів, що мають особливу культурну цінність; пошук альтернативних джерел фінансування необхідних робіт, включення пам'яток до туристичних маршрутів.
4. Напрями виконання Програми Програму передбачається виконати за такими основними напрямами:
проведення комплексного наукового обстеження замків, вивчення їх технічного стану, інженерної інфраструктури; визначення режиму їх збереження та подальшого використання, створення відповідного банку даних;
виконання комплексу консерваційних та ремонтних робіт на об'єктах, що перебувають в аварійному стані;
проведення комплексного архітектурно-археологічного дослідження замчищ, консервація руїн;
пристосування об'єктів для використання (створення музеїв, туристичних комплексів тощо), включення їх до спеціальних оглядових туристичних маршрутів;
розроблення концепції нових тематичних туристичних маршрутів з включенням до них замків як основних об'єктів;
підготовка наукового каталогу, видання науково-популярної літератури з метою популяризації замків як пам'яток (українською та англійською мовами).
5. Етапи виконання Програми На першому етапі (2006 - 2009 роки) передбачається:
проведення комплексного обстеження та інвентаризації замків, складання облікової документації та включення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо збереження та використання пам'яток;
проведення наукових досліджень і підготовка необхідної науково-проектної документації на об'єкти, що перебувають в аварійному стані та мають особливу культурну цінність.
На другому етапі (2010 - 2011 роки) проводиться коригування науково-проектної документації, уточнення обсягів фінансування та необхідних робіт з консервації, реставрації, музеєфікації та ремонту об'єктів, включення їх до туристичних маршрутів.
6. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення
Фінансування робіт на першому етапі виконання Програми здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на відповідні роки Мінкультури, та за рахунок коштів місцевих бюджетів.
До виконання робіт на другому етапі, вартість яких за попередніми підрахунками становить близько 1 млрд. гривень, повинні залучатися також недержавні інвестиції, благодійні внески та інші джерела.
7. Очікувані результати Виконання Програми сприятиме:
активізації процесу дослідження, консервації, реставрації, музеєфікації, належного збереження та раціонального використання замків;
популяризації замків як світової культурної спадщини, вдосконаленню музейної справи;
розвитку патріотичного виховання молоді, формуванню національної свідомості громадян України;
активізації розвитку туризму, зокрема міжнародного, як одного з джерел залучення інвестицій;
піднесенню міжнародного престижу України у сфері охорони культурної спадщини, розширенню міжнародних культурних і наукових контактів, забезпеченню виконання міжнародних договорів України з охорони культурної спадщини.