законодавство / Проекти нормативних актів

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ
ОХОРОНЮВАНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ТЕРИТОРІЙ

Даний документ розроблено на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої)*.
Визначення термінів:
- археологічна територія (за Європейською конвенцією про охорону археологічної спадщини (переглянутою)) - територія, що включає археологічний об'єкт (комплекс об'єктів), а також прилеглі землі, які забезпечували його існування в минулому (археологічний контекст) та необхідні для збереження в сучасному і майбутньому (зони охорони та території які запобігають негативному впливу на археологічні об'єкти);
- охоронювана археологічна територія (за Законом України "Про охорону культурної спадщини") - включена до Списку охоронюваних археологічних територій України топографічно визначена територія чи водний об'єкт, в якій містяться археологічні об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявність.

До складу територій, які мають бути занесені до Списку охоронюваних археологічних територій, повинні включатися:
- території розташування археологічних об'єктів, розміри та конфігурацію яких визначити неможливо або важко з об'єктивних причин (об'єкти, що розташовані під сучасною забудовою, вкриті лісовою рослинністю, підводні та підземні (печерні) об'єкти тощо);
- території, де вирогідність знахідки археологічних об'єктів обумовлюється її історичною специфікою або археологічним контекстом (акваторії бухт та прибережної зони моря, лиманів, водоймищ, внутрішній простір природних печер, зони історичного видобутку корисних копалин, будівельних або виробних матеріалів).
- території, де можливість знахідки нових археологічних об'єктів обумовлена існуванням історичної топоніміки (фігурування історико-археологічних назв у найменуваннях урочищ тощо).
- території між зонами охорони археологічних пам'яток у випадку, коли пам'ятки становили єдиний комплекс (великі курганні поля з окремими групами курганів, "гнізда" поселень і городищ, місця стародавніх битв тощо);

- ділянки історичного ландшафту, щодо яких не проводилися або не можуть бути проведені археологічні розвідки з метою виявлення археологічних об'єктів або уточнення їхніх меж;
- ділянки, де відомі поодинокі окремі археологічні знахідки, але самі об'єкти не виявлені;
- території, що забезпечували існування археологічних об'єктів у минулому (території археологічного контексту).

Процедура занесення території до Списку охоронюваних археологічних територій України:
1) пропозиції про занесення відповідної території до Списку охоронюваних археологічних територій України подаються центральному органові виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини органом охорони культурної спадщини АР Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідно до своєї компетенції.
2) пропозиції щодо проголошення території охоронюваною археологічною територією розглядаються центральним органом охорони культурної спадщини протягом місяця від часу отримання.
3) рішення про оголошення території охоронюваною археологічною територією приймається на основі висновку Науково-методичної ради центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. За результатами цього висновку оформляється протокол засідання, де зазначається необхідність оголошення території та підтверджуються (або уточнюються) пропозиції щодо режиму використання, строку дії режиму та конфіденційності інформації. Протокол передається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
4) протокол засідання Науково-методичної ради разом з пропозицією щодо включення території до Списку охоронюваних археологічних територій України подається центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини Кабінетові Міністрів України, який затверджує Список охоронюваних археологічних територій України та зміни до цього Списку.
5) охоронювана археологічна територія оголошується такою наказом центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини після включення її до Списку охоронюваних археологічних територій України. При цьому, центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини визначає межі охоронюваних археологічних територій, їх правовий режим, встановлює режим збереження і порядку використання охоронюваних археологічних територій, визначає рівень конфіденційності інформації щодо об'єктів на охоронюваних археологічних територіях.
6) віднесення охоронюваної археологічної території до категорії земель історико-культурного призначення здійснюється у порядку відповідно до законодавства.
7) після оголошення території охоронюваною археологічною територією орган охорони культурної спадщини АР Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідно до своєї компетенції повідомляють власників земельних паїв, користувачів земельних ділянок, відповідні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо меж та режимів використання території, а також зобов'язують власників та користувачів земельних ділянок укладати охоронні договори на користування цими ділянками у межах охоронюваної археологічної території.
8) перелік документів, що подаються з пропозицією про занесення території до Списку охоронюваних археологічних територій.

Пропозиції про занесення відповідної території до Списку охоронюваних археологічних територій повинні включати такі документи:
- обґрунтування підстав для визначення території охоронюваною археологічною територією та прогнозовані наслідки щодо її оголошення та утримання певного режиму;
- історична довідка про землі пропоновані до включення у склад охоронюваної археологічної території з описом усіх відомостей про уже відомі поодинокі окремі знахідки, пам'ятки або об'єкти, наявність охоронних зон, історію дослідження території та пам'яток;
- планово-картографічні матеріали масштабу 1:100000 - 1:50000 з нанесеними межами охоронюваної археологічної території, охоронних зон, експлікацією земель, схемою розташування земельних часток паїв із зазначенням їх власників (при наявності), погодженні із відповідними органами виконавчої влади;
- перелік земельних ділянок із зазначенням категорій земель, що пропонуються до складу охоронюваної археологічної території;
- у разі, якщо пропоновані до включення у склад території землі вже повністю або частково віднесені до категорії земель історико-культурного призначення, - копія рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про таке віднесення;
- копія рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про організацію території та його пропозиції щодо оголошення охоронюваної археологічної території;
- перелік пам'яток, затверджених охоронних зон, щойно виявлених об'єктів, місць знахідок поодиноких рухомих археологічних предметів, що включаються до території. Плани окремих пам'яток, що включаються до складу території. Витяги з відповідного рішення про державну реєстрацію цих пам'яток та про затвердження охоронних зон цих пам'яток;
- обґрунтування необхідності включення до складу території земель, де археологічні об'єкти невідомі;
- пропозиції щодо строку на який пропонується проголошення території охоронюваною археологічною, режимів її використання.
- пропозиції щодо конфіденційності інформації про об'єкти культурної спадщини на території.
Пропозиції щодо меж охоронюваної археологічної території повинні враховувати, що межі території слід проводити вздовж розпланувальних і природних рубежів, які відокремлюють дану територію від решти.
Пропозиції щодо режимів використання охоронюваних археологічних територій повинні передбачати порядок використання території та окремих її частин щодо дослідницької, екскурсійної, туристичної, сільськогосподарської діяльності, вишукувальних, у тому числі археологічних, проектних та інших будівельних робіт тощо, а також умови погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт.

Список охоронюваних археологічних територій готується у табличному вигляді з розташуванням позицій за адміністративно-територіальним поділом України та позначенням таких полів: найменування території, вербальне визначення її меж, площа території. Найменування охоронюваної археологічної території здійснюється за найменуванням найбільшого населеного пункту, розташованого на ній, з доданням назви історичної місцевості або урочища, які складають основу цієї території. Визначення меж здійснюється за територіальними ознаками з використанням мір довжини, напрямків відносно сторін світу та назв населених пунктів або урочищ, що оточують дану територію. Площа території позначається у гектарах.

Контроль за дотриманням режиму використання охоронюваної археологічної території:
1) контроль за дотриманням режиму використання охоронюваних археологічних території здійснює безпосередньо центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або, за його дорученням, орган охорони культурної спадщини АР Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідно до своєї компетенції. Органи охорони культурної спадщини можуть залучати до здійснення контролю за дотриманням режиму використання охоронюваних археологічних територій досвідчених фахівців у сфері охорони культурної спадщини, а також громадян на правах громадських інспекторів.
2) погодження правил забудови, програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на охоронюваних археологічних територіях здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, місцевими органами охорони культурної спадщини та Інститутом археології НАН України.
3) видача дозволів на проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на охоронюваних археологічних територіях здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або, за його дорученням, місцевими органами охорони культурної спадщини. Видача дозволів на проведення археологічних розвідок та розкопок на охоронюваних археологічних територіях здійснюється виключно центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за наявністю кваліфікаційного документу - Відкритого листа, наданого Інститутом археології НАН України.
4) видача розпоряджень та приписів щодо припинення робіт на охоронюваних археологічних територіях, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених чинним законодавством дозволів або з відхиленням від них, здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або, за його дорученням, орган охорони культурної спадщини АР Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.