культурна спадщина / архітектура та містобудування

Маловідомий план Бахчисарая 1737 року

В.О.Ленченко

У Росiйському державному вiйськово-iсторичному архiвi в Москвi (РДВІА) зберiгається рукописний план Бахчисарая 1737 року, складений невдовзi пiсля взяття мiста росiйськими вiйськами пiд час росiйсько-турецької вiйни 1736-1739 рокiв(1). Ксерокопiя плану є в архiвi Державного науково-дослiдного iнституту теорiї та iсторiї архiтектури i мiстобудування. Фрагмент цього плану опублiковано у працi "Історiя української архiтектури"(2).

Тут подаємо бiльш докладну iнформацiю про згаданий план. Це великоформатний кресленик, що фiксує план ханської столицi Криму Бахчисарая з околицями. Вiн вмiщує профiлi мiсцевостi з навколишнiми горами й долинами. План вiдображає топографiю мiсцевостi, несе iнформацiю про розпланування мiста, дороги, рiчки, ручаї, мости, головнi будiвлi, зокрема ханськi палаци i двори, басейни, фонтани, мечетi, школи-медресе, лавки купцiв, кладовища, печерну Успенську й Вiрменську церкви, облоговi редути тощо.

Розпланування Бахчисарая зумовлювалося топографiєю гiрської долини, уздовж якої протiкала рiчка Сурук. Забудова розташовувалася на обох берегах рiчки, гiрських схилах i терасах. Вона подiлялася на ряд невеликих кварталiв довiльної форми, роздiлених вузькими вуличками й провулками, якi спускалися до рiчки. Бахчисарай не мав укрiплень, тому пiд час воєн ханський двiр, захисники та мешканцi здебiльше без бою залишали мiсто, й воно ставало легкою здобиччю завойовникiв. Проте нападники невдовзi вiдступали й ханськi властi та мешканцi поверталися до Бахчисарая.

Добре захищеним i малодоступним вважалося печерне мiсто в околицях Бахчисарая Чуфут-Кале (на кресленику Кыркю Ершю, Крыкю Сешю), де жили караїми, спорiдненi з єврейським етносом. Це вiдбилося в пояснювальних написах кресленика.

Оскiльки опис виконано за ксерокопiєю плану, масштаб та розмiри оригiнала не визначенi. Технiка виконання - туш, перо, акварель. Позначена орiєнтацiя. Рельєф показано вiдмивкою та штриховкою. Вмiщено масштабну шкалу.

Заголовок i експлiкацiя розташованi в картушi у верхнiй частинi кресленика: "План столичного в Крыму города Бакчисарая с форштатом и ситуацией до города Кыркю Ершю, в коем жительствуют жиды.

Экспликация.
A. Ханский дворец.
B. Купалы, под которыми и кладбище первых ханов.
C. Бассейн мраморный с боковыми из целиндра трубками в [нерозб.] фонтанов.
D. Монетный медных денег двор.
E. Каменные чрез речку Сурук мосты, берега которых около дворца каменные ж с панелями.
F. Греческая Успения Богородицы церковь, построенная в горе в древние времена, вход в которую весьма крутыми из камня высеченными ступенями.
G. Мечети.
H. Двор российского резидента во время пребывания войск в Крыму.
I. Армянская церковь.
J. Купеческие лавки.
L. Баня.
M. Редут, с которого в бывшую 736-го года в зиму бомбандировано по городу, и в то ж время высечено в камне знак.
N. Татарская школа для обучения закона наибозму и арабскому язы
кам.
О. Дворец бывшего хана Крым Гирея с садом. Р. Обывательское строение.
В городе Кыркю Ершю.
Q. Городовая стена.
R. Ворота под башнями.
S. Колодезь пресной воды, из коего весь сей город довольствуется.
T. Жидовская школа.
U. Их же строение.
V. Ханский зверинец.
W. Лавки".

Іншi написи: "№ 1. Профиль чрез Бакчисарайскую гору", "№ 2. Профиль чрез Бакчисарайскую гору", "№ 3. Профиль чрез гору против Жидовского города Крыкю Сешю", "№ 4. Профиль чрез гору", "Мачтаб города Бакчисарая к плану / за сажени англинских фут".

План Бахчисарая 1737 року є важливим джерелом з iсторiї столицi Кримського ханства, залучається до сучасних iсторико-архiтектурних i пам'яткоохоронних дослiджень.