заповідники

В період з 19 до 26 лютого 2006 року співробітниками інституту була проведена інвентаризація забудови території Бахчисарайського печерного Свято-Успенського монастиря. Зокрема була проведена інвентаризація некрополів цього монастиря та пам'яток археології.
Метою роботи стало виявлення об'єктів культурної спадщини та рекомендації щодо взяття їх на державний облік.
Бахчисарайський чоловічий Свято-Успенський монастир Симферопольської і Кримської єпархії Української православної церкви займає територію давнього печерного Свято-Успенського монастиря, заснованого ще у VІІІ-ІХ ст. На території монастиря зберігаються видатні пам'ятки історії, археології та архітектури національного та місцевого значення, а також нововиявлені об'єкти культурної спадщини.
Згідно з Наказом Президента України від 4 березня 1993 року "Про повернення релігійним організаціям їх культового майна" і постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 21 грудня 1993 року №332 Свято-Успенський монастир повернуто Симферопольській та Кримській Єпархії. Площа земель відведених монастирю у 1992 році займає 46,0822 га.
Пам'ятки, що розташовані на території комплексу є об'єктами культурної спадщини національного та місцевого значення.
Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 року №970 комплекс споруд Печерного Успенського монастиря (охор.№289) було внесено до Списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави:
а) Успенська церква (охор. № 289/1)
б) Дзвіниця (охор.№ 289/2)
в) Настоятельський будинок (охор.№289/3)
Згідно з Рішенням Кримського облвиконкому від 5 вересня 1969 року №595 Комплекс печерного Успенського монастиря було взято на облік як пам'ятка археології (охор. № 717). Цим же рішенням на облік взято 3 пам'ятки історії: могили героїв Кримської війни 1853-1855 рр. генерал-майора П.В.Веймарна та генерал-ад'ютанта П.О.Вревського, Братське кладовище радянських воїнів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1761 "Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" Успенський монастир (печерний) занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку археології національного значення.
Успенський монастир VIII-ХХ ст. у своєму розвитку пройшов декілька етапів.
Серед кримських печерних монастирів Свято-Успенський виділяє, насамперед, те, що ця обитель, яка виникла ще за часів Візантійської імперії (між VI та X ст.ст.), практично не припиняла свого існування впродовж останнього тисячоліття: до XVII ст. це був печерний монастир, відновлений у середині ХІХ ст. Навіть за часів виселення греків з Тавриди наприкінці XVIII ст. божа служба у печерній церкві монастиря продовжувалась. Лише з 1921 до 1993 рр. (за часів Радянської влади) обитель не функціонувала. Нині комплекс печерного монастиря почав своє нове відродження.
На початок ХХ ст. у скиту нараховувалось п'ять однопрестольних храмів та інші споруди:
1. Давній печерний храм на честь Успіня Богородиці ("Панагії").
2. Невелика дзвіниця перед Успенським храмом із дзвоном на 58 пудів.
3. Печерний храм в ім'я св. Апостола і Євангеліста Марка. Був висічений в скелі нижче Успенського храму за настоятеля Архімандрита Миколая у 1859 році. Храм був збудований на пожертву симферопольського чиновника Марка Айвазова.
4. Вище храму св. Марка у приміщеннях висічених в скелі знаходилась різниця та бібліотека скита.
5. Храм в ім'я Рівноапостольних Костянтина та Олени був споруджений при настоятелі Архімандриті Миколаї у 1857 році на кошти дочки колежського асесора Єлизавети Беркової.
6. Храм св. Георгія був споруджений у 1870 році. Його ктиром став чиновник землевласник Георій Іванович Пировський. Церква була освячена у 1875 році преосвященним Гурієм. ЇЇ будував купець підрядчик Кирило Воронцов.
7. В пам'ять Херсонського ієрарха Інокентія на пожертви архієпископа Таврійського і Симферопольського Мартиміана був збудований храм в ім'я першого святителя Іркутського Інокентія. Освячений у 1896 році.
8. Будинок настоятеля був споруджений у 1853 році при архімандриті Миколаї
9. Кам'яний двоповерховий корпус трапезної - у 1862 році.
10. Кухня з пекарнею.
11. 6 братських келій.
12. Приміщення для братії при настоятелях архімандриті Полікарпі і Митрофані. 2 келії було влаштовано під скалою і 16 висічено в скелі. В одній з келій знаходилась монастирська просвірня.
13. В нижній частині гірського схилу у 1867 році при настоятелі Діонісії було побудовано дві споруди для монастирського господарства.
14. При виїзді до міста були влаштовані ворота з двома келіями, а над воротами встановлено ікону Успіня Богородиці.
15. Скит був обнесений кам'яною стіною, довжина якої складала 3 версти.
16. У 1869 році при настоятелі архімандриті Ісідорі були відновлені фонтани. Недалеко від джерела влаштовано кам'яний у вигляді часовні з басейном. Його вінчав хрест, а чоловий бік прикрашала ікона Богородиці. Вода від нього була проведена на середню терасу, де був влаштований фонтан у вигляді вази. Від цього фонтану у 1896 році воду було проведено до готелю, в монастирську кухню і баню. Окрім того, недалеко від трапезної знаходився ще один фонтан. Один з трьох фонтанів був влаштований на кошти симферопольського купця Євстафія Савопуло ще у 1837 році.
Значна кількість цих споруд була знищена після його закриття у 1921 році. Розібрані церкви, споруди господарського та службового призначення були пристосовані під лікарняні корпуси психоневрологічної лікарні. В занедбаному стані перебувають кладовища монастиря: більшість надгробків понівечена, склепи на кладовищах по-варварськи пограбовані. Зокрема, надгробок-стела на могилі героя Кримської війни П.В.Веймарна, що є об'єктом культурної спадщини місцевого значення.
З метою відновлення планувальної структури монастиря рекомендовано реабілітувати наступні знищені об'єкти:
1. Святі ворота та огорожу, які існували до 1921 року;
2. храм Святого Георгія;
3. храм Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени;
4. храм Святого Інокентія;
5. повернути на місце поховання надгробок з могили Єлизавети Беркової та упорядкувати могилу.
В ході проведення інвентаризації було виявлено та складено облікову документацію на об'єкти культурної спадщини не взяті на Державний облік:
1. Храм в ім'я першого Святителя Іркутського Інокентія.
2. Храм в ім'я св. Великомученика Георгія Побідоносця.
3. Храм в ім'я Рівноапостольних Царів Костянтина та Олени.
4. Монастирські мури з брамою.
Складено два комплексних паспорта на кладовища Бахчисарайського Свято-Успенського монастиря:
I. Кладовище на другому ярусі південно-західної балки Майрам-Дере Печерного Свято-Успенського чоловічого монастиря. До паспорта додаються 12 облікових карток на об'єкти культурної спадщини:
1. Могила з надгробком Архімандрита Веніаміна - 1853 р.
2. Могила з надгробком провізора О.І.Карабашова - 1880 р.
3. Надгробок П.А.Вревського
4. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
5. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
6. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
7. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
8. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
9. Могила з надгробком Катерини Бакхли... - дату не визначено.
10. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
11. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
12. Могила з надгробком Н.Р.Чичагової - 1841 р.
II. Нижнє кладовище на північно-сідній балці Майрам-Дере Печерного Свято-Успенського чоловічого монастиря. До паспорта додаються 18 облікових карток на об'єкти культурної спадщини:
1. Склеп з надгробком у вигляді обеліску Є.М.Гаєвської - 1904 р.
2. Склеп П.М.Немировича-Данченка - 1895 р.
3. Могила з надгробком С.Д.Полторацької - 1889 р.
4. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
5. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
6. Могила з надгробком Б.Б.Вертеіля - 1883 р.
7. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
8. Могила з надгробком Я.А.Шостак - 1878 р.
9. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
10. Могила з надгробком В.Азарова-Храпова - 1855 р.
11. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
12. Могила з надгробком Н.П.Глиноєцкого - 1892 р.
13. Безіменна дитяча могила з надгробком - дату не визначено.
14. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
15. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
16. Безіменна могила з надгробком - дату не визначено.
17. Безіменна дитяча могила з надгробком - 1888 р.
18. Дитяча могила з надгробком Є.Авраменко - 1893 р.

Складено комплексний паспорт на пам'ятки археології Успенського печерного монастиря. До переліку складових комплексу увійшло 119 об'єктів, більшість яких була виявлена в період проведення інвентаризації. Переважно це скельні споруди VІІІ - ХХ ст.