заповідники

Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"

Місто Чигирин засновано у першій половині XVI століття на кордоні Польсько-Литовської держави з Диким Полем. У 1592 році після отримання містом Магдебурзького права розпочалося будівництво Чигиринського замку.
У 1657-1676 роках Чигирин був резиденцією гетьманів України Ю. Хмельницького, І. Виговського, П. Тетері, П. Дорошенка. Найвищого рівня розвитку Чигирин досяг у 1648-1657 роках, коли він був гетьманською резиденцією Богдана Хмельницького.
З урахуванням значення міста і його пам'яток для історії та культури України постановою Ради Міністрів УРСР від 7 березня 1989 року № 77 створено Чигиринський державний історико-культурний заповідник. Заповідник віднесено до сфери управління Міністерства культури і мистецтв України. Управління здійснює Державна служба з питань національної культурної спадщини.
Указом Президента України від 23 вересня 1995 року № 864/95 заповіднику надано статус національного та перейменовано у Національний історико-культурний заповідник "Чигирин".
До складу заповідника входять пам'ятки історії, археології, архітектури, природи міста Чигирина, сіл Суботова, Стецівки, Медведівки, урочища Холодний Яр, 5 музеїв: Б. Хмельницького та археологічний в м. Чигирині, історичний в с. Суботові, краєзнавчий - в с. Медведівці, етнографічний - в с. Стецівці. У фондах заповідника налічується більше 25 000 одиниць зберігання.
Розроблено та затверджено генеральний план розвитку заповідника.
Унікальним є історико-культурний потенціал заповідника. Тут знаходяться пам'ятки різних часів: Мотронинське городище скіфського часу (VІІ-ІV ст. до н.е.), одне з найбільших у Східній Європі, поселення кінця бронзового та раннього залізного віків чорноліської та зарубинецької культур.
Чигирин та Суботів пов'язані із становленням державності українського народу. Чигирин - перша столиця України часів гетьмана Б. Хмельницького, с. Суботів - його родинний маєток. Чигиринщина була одним з центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир, в Холодному Яру, відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків - Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України. У другій половині XIХ ст. села регіону стали центром селянських виступів, які увійшли в історію під назвою "Чигиринська змова". В роки громадянської війни початку XX століття на території Холодного Яру утворився центр боротьби за українську державність - Холодноярська республіка, а у роки Великої Вітчизняної війни тут вели боротьбу з фашистськими загарбниками партизанські загони.
Природа охоронних зон заповідника дужа багата. Вона включає території Холодного Яру з 1000-літнім дубом "Максима Залізняка" на хуторі Буда, Атаманського парку із системою ставків та алей, цілющим джерелом "Живун", три криниці в с. Суботові та криницю М. Залізняка в с. Медведівці, зони природного ландшафту в с. Стецівці.
За час існування заповідника на його територіях проведені значні науково-дослідні роботи, завдяки яким значно розширилось уявлення про життя та діяльність стародавніх жителів краю: їх вірування, звичаї, зовнішні зв'язки.
Розкопки зробили можливим музеєфікацію оборонних споруд та царського кургану. Речові знахідки археологічних експедицій значно поповнили колекції фондів заповідника.
Національний історико-культурний заповідник "Чигирин" послідовно проводить роботи з реставрації та відтворення історичних пам'яток. На основі архівних матеріалів відновлено первісний іконостас Іллінської церкви - пам'ятки архітектури XVII ст. національного значення. На місці козацького цвинтаря XVII ст. побудовано каплицю Святої Покрови, яка стала окрасою історичного центру Чигирина. Проведені роботи з відтворення комплексу "Присутственних місць" (повітової управи) кінця XVIII - початку XIX століть, козацької дерев'яної церкви Святого Миколая, перенесеної із с. Сеньківки Золотоніського району, де вона знаходилась у напівзруйнованому стані.
З метою дослідження та відтворення унікальної пам'ятки історії українського державотворення - гетьманської резиденції Богдана Хмельницького відповідно до розпорядження Президента України від 3 листопада 2003 року № 357/2003-рп Кабінет Міністрів України постановою від 2 червня 2004 р. № 721 затвердив Комплексну програму розвитку історико-архітектурного комплексу "Резиденція Богдана Хмельницького" на 2004-2010 роки.
На території, де повинна бути відтворена резиденція Богдана Хмельницького, частково збереглися оборонні стіни Чигиринського замку, бастіон Дорошенка та фундамент церкви Св. Петра і Павла у м. Чигирині, залишки кам'яниці Хмельницьких у с. Суботові.
Окремим напрямком діяльності НІКЗ "Чигирин" є відродження народних промислів - головківської фляндрованої кераміки та регіональної вишивки. В заповіднику створена база для виробництва кераміки: збудовані приміщення, змонтовані печі, виготовлені гончарні круги.
Науковці заповідника постійно займаються удосконаленням туристичного обслуговування. Заповідник має низку автомобільних та пішохідних туристичних маршрутів. Відвідувачам пропонуються тематичні екскурсії, відпочинок у природно-ландшафтних зонах. З метою популяризації діяльності закладу видаються буклети, листівки, які знайомлять з пам'ятками Чигиринщини.