архітектура / дослідження / В.В.Вечерський / Автореферат / сторінка 3

ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / В.В.Вечерський, О.М.Годованюк, Є.В.Тиманович та ін.; За ред А.П.Мардера та В.В.Вечерського.- К.: Техніка, 2000.- 664 С.: іл.

2. Вечерский В.В. Градостроительное развитие Полтавы в XVII -XVIII вв. // Архитектурное наследство. Вып. 39. ВНИИ теории архитектуры и градостроительства. - Москва: Architektura. - 1992. - С.139-147.

3. Вечерський В.В. Сіверщина // Архітектура України. - 1993. - № 2. - С.39-44.

4. Вечерський В.В. До питання про національний стиль в архітектурі України XVII -XVIII ст. // Архітектурна спадщина України. - Вип. 1. - К., 1994. - С.102-113.

5. Вечерський В.В. Тетраконхи України в контексті світової архітектури // Архітектурна спадщина України. - Вип. 2. - К., 1995. - С.89-98.

6. Вечерський В.В. Плани міст Лівобережної України XVII -XVIII ст. як джерела вивчення містобудівного розвитку // Архітектурна спадщина України. - Вип. 3, част. 1. - К.: Українознавство, 1996. - С.105-121.

7. Вечерський В.В. Стильові риси архітектури Путивля XVII ст. // Архітектурна спадщина України. - Вип. 4. - К.: Українознавство, 1997. - С.39-51.

8. Вечерський В.В. Реновація середовища, відтворення пам'яток і проблеми розвитку Києва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - Вип. 6. - К.: КНУБА, 1999. - С.16-26.

АНОТАЦІЇ

Вечерський В.В. Архітектура й містобудування України доби Гетьманщини (Особливості становлення і розвитку. 1648-1781 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18. 00. 01 - теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей становлення і розвитку архітектури й містобудування доби Гетьманщини (1648-1781 рр.) у географічних межах сучасної території України. Досліджено джерельну базу, акцентовано важливість картографічних матеріалів з історії містобудування та джерельну значущість пам'яток містобудування і архітектури. Вивчено соціально-економічні, культурні й фахові засади формування архітектури й містобудування, закономірності формування і розвитку містобудівних утворень (міст і сіл), оборонних і монастирських комплексів. З'ясовано розпланувально-просторові вирішення й архітектурно пластичні, стильові особливості основних типів будівель і споруд. Доведено і вперше кількісно означено регіональну нерівномірність архітектурного й містобудівного розвитку, поточнено періодизацію, а також класифікацію типів монастирських комплексів, запропоновано поточнити визначення панівної стилістики архітектури доби Гетьманщини, визначено місце і роль архітектурно-містобудівної спадщини цієї доби в розвитку української архітектури.

Ключові слова: містобудівні утворення, розпланувально-просторова структура, стилістика, архітектурно-містобудівна спадщина, доба Гетьманщини.

Вечерский В.В. Архитектура и градостроительство Украины периода Гетманщины (Особенности становления и развития. 1648-1781 рр.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01-теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. - Национальная академия изобразительного искусства и архитектуры, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию особенностей становления и развития архитектуры и градостроительства второй половины XVII - первых трех четвертей XVIII вв. - периода, который в украинской историографии получил наименование эпохи Гетманщины (1648-1781 рр.). Это было время существования автономного украинского государства после успешной национально-освободительной и сословной революции (Хмельниччины). Факты и явления рассматриваются в географических рамках современной территории Украины.

Исследована историография вопроса, литературные источники, архивные материалы и их историко-градостроительная интерпретация, акцентирована огромная значимость сохранившихся в архивах картографических материалов по истории градостроительства, а также источниковедческая значимость памятников градостроительства и архитектуры.

Изучены социально-экономические, политические и культурные процессы в Украине того времени, их влияние на сферу градостроительства и архитектуры, предпосылки развития этой сферы, исходя из наследия предыдущего периода XVI - первой половины XVII вв. Прослежены процессы утверждения профессиональной деятельности в архитектуре и градостроительстве, формирования профессии архитектора в современном ее понимании.

Рассмотрены особенности и выявлены закономерности формирования градостроительных образований - городов, сел, оборонительных и монастырских комплексов.

Исследованы вопросы функциональной и планировочно-пространственной типологии, структуры зданий и сооружений, их архитектурно-пластических решений, а также стилистических особенностей.

Результат исследования является теоретико-методологическим. Это концептуальные основы особенностей формирования и развития градостроительства и архитектуры, включающие такие основные положения:

1. Архитектурно-градостроительное наследие в пределах различных регионов Украины распределено весьма неравномерно, что является объективным отражением исторической неравномерности в интенсивности процессов градостроительного и архитектурного развития. Все это впервые количественно охарактеризовано в данном исследовании.

2. Выявлены основные социально-политические факторы, способствовавшие революционным изменениям в сфере архитектуры и градостроительства.

3. Этапы общественно-политического развития Украины нашли свое отражение в этапности развития архитектуры.

В исследовании предложена иная, уточненная, периодизация развития архитектуры той эпохи. Выделено три этапа:
1648 г.-1720-ые гг. Этап революционных новаций в архитектуре и градостроительстве.
1720-ые гг.-1750 г. Этап кризисного развития.
1750 г.-1781 г. Этап преодоления кризисных явлений, усиления государственной регламентации архитектурно-градостроительной деятельности.

4. Результатом градостроительных процессов эпохи Гетманщины стало формирование градостроительного каркаса и основных черт архитектурной среды украинских городов. Пространственная структура городов и комплексов, сформировавшаяся а эпоху Гетманщины, обусловила их градостроительное развитие в последующие столетия и ныне составляет неотъемлемую и важнейшую часть национального архитектурно-градостроительного наследия.

5. Уточняя выводы предшественников предложено различать такие композиционные типы монастырей:
Для католических - замкнутый; компактный; блокированный.
Для православных - павильонный центрический; павильонный линейный.
Для греко-католических - блокированный; павильонный линейный.

6. Определено, что ведущим функциональным типом зданий были культовые, как воплощавшие важнейшие общественные функции. Показано важное значение в типологическом развитии маргинальных типов, а также различных типологических контаминаций. В неправославной культовой архитектуре той эпохи господствовали тенденции ретроспективизма и ретрансляции центральноевропейских образцов.

7. Впервые предложено различать в стилистике архитектуры эпохи два направления:
- провинциальное ответвление центральноевропейского барокко в западных регионах Украины;
- существенно отличную от барокко стилистику, развивавшуюся в Приднепровье, Левобережье и Слободской Украине.

Доказано, что стиль архитектуры эпохи Гетманщины, доселе определяемый как ''украинское барокко'', имеет глубокие феноменологические отличия от европейского барокко. Поэтому предложено уточнить определение стилистики эпохи как ренессансно-барочный синтез в условиях хронологической ретардации.

8. Архитектурный процесс 1648-1781 гг. стал завершением семивекового развития средневековой украинской архитектуры. Эта эпоха дала архитектурные и градостроительные произведения, в которых наиболее ярко проявилось своеобразие архитектурного творчества украинского народа. Неповторимый национальный архитектурный стиль эпохи Гетманщины стал самым весомым вкладом Украины в сокровищницу мирового зодчества.

Ключевые слова: градостроительные образования, планировочно-пространственная структура, стилистика, архитектурно-градостроительное наследие, эпоха Гетманщины.

Vechersky V.V. Architecture and urban planning in Ukraine of Hetmanat period (The peculiarities of formation and development. 1648 - 1781).

This thesis was written toward to Ph.D. degree in architecture, speciality number 18.00.01 - theory of architecture, conservation of monuments of architecture. National academy of fine arts and architecture of Ministry of culture and arts of Ukraine, Kyiv, 2001.

The thesis is concerned to the investigation of the peculiarities of formation and development of architecture and urban planning during the period of Hetmanat in geographical borders of Ukraine of our times. The sourse-base of the problem was investigated. The special attention was paid to the archival cartography as the sourse for the investigations of architecture and urban planning of the period and to significance of the architectural and urban planning heritage as the sources for the investigations. The social, economical, cultural and professional conditions of formation of the architecture and urban planning were investigated. The objective regularities of the formation and development of the townships, fortifications and monastic complexes were revealed as well. There were revealed spatial and layout features, plastic and stylistic peculiarities of the basic types of the buildings and structures. There was proved and quantitative determined for the first time the regional unevenness of architectural and urban development. The periodisation and classification of the types of monastic complexes was made more precise. There was proposed more precise definition of the major stylistic trend in architecture of the period. The place and role of architectural and urban planning heritage of the period in the history of the Ukrainian architecture were determined.

Key words: urban structures, spatial and layout structure, stylistic trends, architectural and urban planning heritage, Hetmanat period.

Структура дисертації

Вступ

Розділ 1.

ІСТОРІОГРАФІЯ АРХІТЕКТУРИ І МІСТОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ ДОБИ ГЕТЬМАНЩИНИ

1.1. Аналіз бібліографічних джерел.
1.2. Архівні матеріали і їх історико-архітектурне осмислення.
1.3. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини як джерело інформації.
Висновки розділу.

Розділ 2.

СОЦІАЛЬНІ Й АРХІТЕКТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ Й МІСТОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ ДОБИ ГЕТЬМАНЩИНИ

2.1. Соціально-культурні процеси в Україні доби Гетьманщини.
2.2. Передумови розвитку архітектури й містобудування доби Гетьманщини.
2.3. Ствердження професійної діяльності в галузі архітектури й містобудування.
Висновки розділу.

Розділ 3.

ОСОБЛИВОСТІ Й ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ МІСТОБУДІВНИХ УТВОРЕНЬ

3.1. Розпланувальна й об'ємно-просторова структура міста доби Гетьманщини.
3.2. Формування фортифікаційних комплексів у системі поселень.
3.3. Формування і розвиток монастирських комплексів.
Висновки розділу.

Розділ 4.

РОЗПЛАНУВАЛЬНО-ПРОСТОРОВІ ВИРІШЕННЯ І АРХІТЕКТУРНО-ПЛАСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ТИПІВ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

4.1. Розпланувальна й об'ємно-просторова структура будівель і споруд.
4.2. Архітектурно-пластичні й конструктивні вирішення будівель і споруд.
Висновки розділу.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки