Як 14 проєктів змінюють Славсько: від пекарні до музею

Донедавна потенціал Славської громади часто залишався в тіні. Але сьогодні місцеві мешканці поступово змінюють цю тишу: відкривають майстерні, пекарні, сімейні виробництва і відроджують давні традиції. У цьому їм допомагає програма «Власна справа», яку підтримують Славська селищна рада та інвестор всесезонного гірського курорту GORO Mountain Resort. Вона дає змогу отримати грантове фінансування, експертний супровід і практичні консультації.

Однією з учасниць стала Людмила Яромій. Її пекарня «Спадок» працює у відреставрованій бойківській хаті, якій понад сто років. Тут випікають хліб на заквасці за родинними рецептами, що передавалися з покоління в покоління. Аромат свіжого хліба чути ще з дороги, хоча дістатися до пекарні не зовсім просто.

Віталій Іваникович із Тернавки вже 15 років займається бджільництвом. Його проєкт «Медок» передбачає не лише невелику крамницю, а й дегустаційний простір, місце для відпочинку та апібудиночок, де можна буде слухати дзижчання бджіл просто посеред пасіки. Згодом тут планують проводити ярмарки та фестивалі.

Олена Петрихіна та Іванна Корнієнко працюють над проєктом «Карпати з собою». Вони хочуть створити подарункові бокси, які об’єднають продукцію локальних виробників: чаї, мед, крафтові солодощі, іграшки, шкарпетки та сувеніри, що нагадуватимуть про подорож до Славської громади.

Ірина Попович та Юлія Ковальська розвивають майстерню «Витоки», де оживають традиційні бойківські ремесла. Натхненням стала історія дідуся Ірини, який був ковалем і передав любов до ремесла наступним поколінням. У «Витоках» поєднують ковальство і ткацтво, адже колись майже в кожній бойківській хаті вирощували льон, обробляли вовну, пряли нитки та ткали полотно.

Олексій презентував ідею «Бойківського джину». Основу напою становлять 22 натуральні компоненти, більшість із яких збирають у Карпатах: ялівець, чебрець, звіробій, м’ята та інші гірські трави.

Ветеран Іван Мичко разом із друзями ще з 2018 року водить туристів карпатськими маршрутами. Тепер команда хоче створити Центр активного туризму з комплексними турами, авторськими гастрономічними маршрутами та прокатом спорядження.

Марія Телечкун хоче вдихнути нове життя у столітню бойківську хату, що дісталася їй у спадок, і перетворити її на етнокультурний простір «Бойківська автентична хата у Симеона». Тут планують дитячу артстудію, майстер-класи та невелику ферму. Марія назвала локації на честь своїх синів Симеона та Якова, а також брата Захарія, який нині боронить Україну.

Роман Фурів із Волосянки мріє відкрити кав’ярню-студію «Чай з медом». Він майже завершив реставрацію старої дерев’яної будівлі. У студії гості зможуть скуштувати локальні сири, ягоди, гриби та десерти, а також дізнатися більше про життя бджіл і власноруч скрутити свічку з натурального воску.

Марія Ткачик разом із чоловіком Андрієм понад два десятиліття збирали артефакти на схилах Маківки, Татарівки та Кливи. Із цих знахідок на власному подвір’ї виріс історико-краєзнавчий музей Героїв Маківки. Тепер засновники хочуть облаштувати сучасний культурно-туристичний простір, оцифрувати колекцію та створити освітні програми.

Ольга Гриців хоче відкрити окрему садибу, де гості зможуть зануритися в атмосферу бойківського побуту: куштувати місцеві страви, пити трав’яний чай, навчатися вишивки й плетіння китиць.

Ксенія Пацаган мріє відкрити ресторан «Мольфар», де бойківська культура оживатиме у стравах та атмосфері. Її сім’я вже понад 20 років працює у сфері гастрономії та туризму.

Ірина Білинець планує створити центр озеленення та благоустрою «Slavsko Garden», де можна буде придбати декоративні рослини, каміння, кору, ґрунти й добрива, а також отримати поради щодо догляду за садом.

Каміла Лазурко хоче облаштувати падел-корт просто неба з краєвидом на Карпати. Комплекс виконають у бойківському стилі з використанням смереки, а після гри гостям пропонуватимуть традиційні страви — банош, бриндзю, мед, трав’яні чаї.

Галина Мусевич бажає створити екскурсійну агенцію, яка знайомитиме туристів з історією, традиціями та побутом бойків. У різні пори року програма змінюватиметься: влітку — «тихе полювання» до лісів, узимку — поєднання екскурсій з уроками катання на лижах.

Загальний грантовий фонд програми становить 1 млн грн — по 500 000 грн від GORO Mountain Resort та від громади. Остаточних переможців ще не обрали, але навіть ті, хто не отримає фінансування, зможуть надалі отримувати підтримку та консультації експертів. Організатори вже планують наступні хвилі проєкту, щоб ще більше жителів громади змогли перетворити свої ідеї на власну справу.