Михаїл Чернігівський, Євстафій Плакида та Остап-вітряк: що згадує церква 20 вересня

Князь Михаїл Чернігівський та його боярин Феодор прийняли смерть у 1246 році. Після того як Русь опинилася під монгольською владою, хан Батий вимагав від руських князів поклонитися язичницьким ідолам — вогню та сонцю. Михайло відмовився рішуче: як християнин, сказав він, може вклонитися лише Богові, і радше прийме смерть, ніж відступить від віри. Феодор підтримав князя й разом із ним прийняв страту в ставці хана.

Церква шанує обох як мучеників-сповідників — не лише за фізичні страждання, а й за незламність духу перед завойовниками. Їхня пам'ять особливо близька українцям, які сьогодні так само протистоять ворожій навалі.

Інший святий цього дня — Євстафій Плакида, римський воєначальник I–II століть. Під час полювання йому явився образ Христа між рогами оленя — це стало його навертанням. Разом із дружиною Феопістією та синами Агапієм і Феопістом він прийняв хрещення. Далі родина пережила жорстокі випробування: втратила все майно, була розлучена, опинилася в рабстві. Через роки, за чудесних обставин, Євстафій і вся його родина возз'єдналися. Коли новий імператор наказав їм принести жертву язичницьким богам, родина відмовилася й прийняла страту — їх спалили в мідному бику. Церква шанує їх як взірець родинної вірності Богу та одне одному.

У день пам'яті мучеників звучать тропар і молитва. Тропар Михаїлу та Феодору: «Життя ваше мученицьки закінчивши, сповідниками Православ'я ви явилися, очистивши себе від ідольських поклонінь відмовою скоритися хану. Тому, святий княже Михаїле та преславний Феодоре, моліть Христа Бога за душі наші». До Євстафія звертаються з короткою молитвою за родину: «Святий великомученику Євстафію! Ти разом із вірною дружиною своєю Феопістією та дітьми пройшов через страшні випробування, але зберіг віру та любов. Моли Бога за мою родину, захисти її від чвар, хвороб і бід, подаруй нам мир, злагоду та міцне здоров'я».

У народному календарі двадцяте вересня дістало назву Остап-вітряк. Вірили, що вітер цього дня має особливу цілющу силу, тож господині виносили на подвір'я постільну білизну, ковдри й одяг — щоб вітер «видув» хвороби та нещастя. День вважався сприятливим для прибирання оселі та миття вікон.

Прикмети підказували, якою буде погода далі. Багато павутиння в повітрі — осінь буде теплою. Шишки на ялинах ростуть низько — зима буде холодною. Дощ цього дня — весна буде дощовою. Тепло на вулиці — заморозків найближчим часом не буде. Сильний вітер — зима буде вітряною і сніжною.

Були й заборони. За народними повір'ями, цього дня не варто сваритися й лихословити, особливо в родині. Голосний сміх та надмірні веселощі вважалися недоречними в день пам'яті мучеників. Не радили позичати гроші та рахувати дрібні монети — це могло накликати тривалі фінансові труднощі. Не можна повертати порожній посуд чи сумки — покладіть туди бодай щось символічне. І не можна відмовляти тим, хто просить допомоги.