50 років разом після втрати синів: історія подружжя з Волині

30 серпня у Зимнівській громаді, що на Волині, стало днем особливої шани. До Галини Федорівни та Василя Степановича Барщевських завітав очільник громади В'ячеслав Католик, аби привітати подружжя з 50-річчям спільного життя. За плечима — пів століття праці, спільних радощів і негараздів, а ще — велике горе, яке не кожному судилося пережити.

Родина Барщевських виховала двох синів — Руслана та Віктора. Вони стали для батьків гордістю та опорою. Та минулого року обидва брати загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Слово «втрата» тут надто слабке: батьки в один час попрощалися одразу з двома дітьми.

В'ячеслав Католик, вітаючи подружжя з ювілеєм, не приховував емоцій. Він подякував батькам за те, якими людьми вони виростили своїх синів. «Немає слів, здатних забрати біль батьків, які втратили дітей. Але є наша пам'ять і наша вдячність. Руслан і Віктор назавжди залишаться частиною історії нашої громади та України», — зазначив голова громади.

Галині Федорівні та Василю Степановичу побажали міцного здоров'я, сил і ще багатьох років, прожитих разом. «Дякую за ваших синів», — додав В'ячеслав Католик, і в цих простих словах — уся глибина вдячності від громади, яка не забуває своїх героїв.

Історія Барщевських — це історія тисяч українських родин, які заплатили найвищу ціну за свободу. Їхні діти віддали життя, а батьки залишилися берегти пам'ять. І хоча біль із часом не вщухає, теплота людської підтримки та слова вдячності дають сили жити далі.