Ахтем Сеітаблаєв: Франківськ заслуговує на окрему історію у художньому фільмі

Івано-Франківськ для Ахтема Сеітаблаєва — місто з особливим вайбом, яке він хотів би показати у кіно. Режисер зізнається, що поки що знає його переважно з центральної частини, адже приїздить сюди у справах — на театральні фестивалі та вистави. Зокрема, він був тут із Театром ветеранів та постановкою «Енеїда» в межах фестивалю VIADUK.

«Мені дуже подобається, як сказали б мої студенти, вайб цього міста. Тут багато життя, і видно, що Івано-Франківськ розвивається», — ділиться митець. Окремо він згадує про багаторічну дружбу з Ростиславом Держипільським та акторами Франківського драмтеатру, тому емоції до міста в нього однозначно теплі.

Сеітаблаєв переконаний: кожне українське місто заслуговує на окрему розповідь у художньому фільмі, особливо під час війни. Нині в межах ініціативи «Тисячовесна» він презентує проєкт про Чернівці — стрічку з робочою назвою «Чернівці, я вас люблю». Це історія про місто, яке об’єднується, щоб допомогти військовослужбовцю вчасно потрапити на власне весілля до коханої, яку він бачив лише по телефону.

«Місто — це не лише архітектура чи красиві локації. Це передусім люди, які створюють його характер, атмосферу і ту особливу синергію», — наголошує режисер. Якби випала можливість зняти фільм про Івано-Франківськ, він хотів би розповісти про нього з погляду людини, яка не живе тут постійно, але відчуває особистий зв’язок із містом та його мешканцями.

Повномасштабна війна змінила і самого Сеітаблаєва. Він зізнається, що став більш вимогливим — передусім до себе. «Менше бажання йти на компроміси. Добре це чи погано — зараз мені важко відповісти. Просто сьогодні я так відчуваю», — каже він. Митець хоче витрачати час на ті історії та спілкування, які його наповнюють.

Окремо режисер зупиняється на темі кримськотатарської історії. Він нагадує, що кримські татари, караїми та кримчаки є корінними народами України, і наголошує на важливості розповідати про них. «Наша загальна стратегія — бути разом, бути об’єднаними, просувати спільні цінності. Єднання, так само як і кохання, — це дієслово», — підкреслює Сеітаблаєв.

На звинувачення в «кон’юнктурності» через фільми про трагічні сторінки історії — «Хайтарма», «Кіборги», «Чужа молитва», «Мирний-21» — він відповідає спокійно. Нагадує, що «Хайтарма» була визнана кращим фільмом 2013 року, «Кіборги» отримали шість «Золотих дзиґ», а «Захар Беркут» зібрав у прокаті понад 32 мільйони гривень. «Це кон’юнктура здорового глузду, це кон’юнктура пам’яті», — резюмує митець.

Серед нових проєктів — цикл фільмів у співпраці з Головним управлінням розвідки, один із яких уже знято, та дві казки на студії імені Довженка за сценаріями Сашка Лірника. А ще — фентезійна роуд-муві історія про двох бійців, які вирушають у росію, щоб перекрити «ідеологічну пару» з мавзолею та повернути вкрадену українськомовну версію Конституції Пилипа Орлика.

На запитання про особисту перемогу режисер відповідає: «Відчуття того, що відбулася справедливість і можливість набрати повні груди повітря, сидячи на березі нашого Чорного моря, в нашому з вами Криму, в оточенні тих, кого люблю».