Калиту кусати: як у Кропивницькому відродили давній звичай

Надвечір 12 грудня в Кропивницькому перетворився на справжнє народне дійство. Студенти й усі охочі зібралися на Андріївські вечорниці — обрядове свято, яке відтворює традиції української молоді. Готувалися до нього заздалегідь: шукали справжні макітри, глечики, рогачі, пекли кілька калит, ліпили вареники, варили узвари.

Загальну програму розробила магістрантка факультету історії та права Кіровоградського педагогічного університету Олена Горобець. Вона добре знається на народній обрядовості й не вперше проводить такі заходи — тому все минуло вдало. Вечорниці почалися з дівочих гадань, доробляння останніх вареників і напруженого чекання хлопців. Парубки не витримали — загупали в двері й, нахабно вломившись, спершу дражнили дівчат гострими словечками, а потім запросили до запального танцю.

Далі почалося найцікавіше: один за одним учасники витанцьовували коня (коцюбу) і «їхали до схід сонця калиту стрічати». Комусь не щастило — того вписували сажею «по писку». А хтось таки дотягувався до жаданої калити, що сяяла, немов сонце-сварга. Усі ці ігри, гадання та жарти створювали атмосферу рідного затишку.

Щоправда, коли дійшло до прибирання, найвигадливіші учасники непомітно розчинилися в сутінках свята. Решта ж доїдали й допивали те, що залишилося. А наранок з’ясувалося, що від такої гарячої народної містерії вимкнувся холодильник, комп’ютер, факс… Словом, за калитою їздити — магічне дійство!