Бабусина мазанка на Волині отримає друге життя: історія родини Дащуків

Колись давно ця хата була домом для переселенки з Холмщини. Ніна, бабуся Юлії Дащук, разом із родиною виїхала з села Сагринь, яке згодом повністю знищили, і оселилася в Жидичині, тодішній колонії Липовець. У хаті досі бережуть родинні реліквії — зокрема велику шафу, яку Ніні передала мати як придане перед весіллям.

Коли бабусі не стало, оселя почала занепадати. У 2022 році родина помітила, що зі стін обсипається штукатурка. Знявши її, Дащуки відкрили для себе справжній скарб — старовинну техніку будівництва. Виявилося, що стіни зроблені з довгої житньої соломи та глини, сформованих у валики, які вкладали «ялинкою». Архітектор Тарас Пахолюк пояснює, що такий метод використовували понад сто років тому: валики формували на спеціальних столах, аби вони добре зчіплювалися між собою і тримали штукатурку.

Стіни будинку мають понад 60 сантиметрів завтовшки. Завдяки цьому влітку в хаті прохолодно, а взимку на обігрів потрібно зовсім небагато енергії. Родина вважає, що такі традиційні технології можуть стати в пригоді й сучасній Україні, зокрема під час відбудови.

Рішення зберегти хату прийшло не лише через її архітектурну цінність. Одного разу Дащуки побачили, як сусід розбирає стару дерев'яну хату, аби спалити її в котлі. На дерев'яних конструкціях виднілися орнаменти, побілка та інші елементи традиційного житла. «Ми не маємо права знищити оце. Ми маємо його передати далі», — каже Юлія Дащук.

Відновлення оселі згуртувало всю родину. Хтось займається благоустроєм території, хтось — управлінням, хтось — маркетингом, але всі об'єднані довкола спільної пам'яті. Майбутній простір назвали «Долівка» — на честь глиняної підлоги, яка була мовчазним свідком життя родини: від перших кроків дітей до весіль.

Родина пройшла менторську програму в межах швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток» і отримала фінансування. До кінця жовтня планують завершити реставраційні роботи, попрацювати з ремісниками та організувати майстер-класи. В інтер'єрі хочуть максимально зберегти автентичність — навіть планують повернути старі дерев'яні вікна замість пластикових.

Локація розташована за три кілометри від Жидичинського монастиря, поруч є ставок та зелена територія. У майбутньому «Долівка» стане відкритим публічним простором для навчань, культурних подій, ретритів та тихого відпочинку.

Юлія Дащук радить молоді не соромитися розпитувати старших: «Хочеться дати всій молоді такий посил: якщо у вас є старенькі бабуся чи дідусь або у вашому селі є старші люди — запитуйте, розпитуйте їх. Вони з превеликим задоволенням будуть ділитися історією».