День пророка Захарії: історія батька Івана Предтечі

5 вересня за новим церковним календарем згадують святого пророка Захарію — батька Івана Предтечі. Його історія — це приклад великої віри та відданості.
5 вересня православні християни за новим календарем вшановують пам'ять святого пророка Захарії. Це був священик Єрусалимського храму, який разом із дружиною, праведною Єлизаветою, дожив до поважного віку, але так і не мав дітей.
Одного разу під час служіння Захарії з'явився архангел Гавриїл і сповістив, що в родині невдовзі народиться син, який стане великим пророком. Священик засумнівався в цих словах, і за це був уражений німотою. Знову заговорити він зміг лише тоді, коли на дощечці написав ім'я свого новонародженого сина — Іван.
Коли цар Ірод почав переслідувати немовлят, Захарія сховав маленького Івана в пустелі. За те, що священик відмовився розповісти, де перебуває його син, його вбили просто в храмі. Ця мученицька смерть стала символом віри та відданості Богові, а сам Іван згодом виріс у того, кого ми знаємо як Івана Предтечу.
У народі цей день має свої прикмети. Наші предки помічали: якщо 5 вересня тихо й безвітряно — осінь буде теплою і тривалою. А от коли йде дощ, то й весь місяць видасться вологим. Сильний вітер віщує холодну осінь і сувору зиму, а рясний урожай ягід горобини на деревах — морозну пору року.
Існували й певні заборони на цей день. Люди намагалися не сваритися, не лихословити й не пліткувати. Не радили брати або давати гроші чи продукти в борг, а також хвалитися своїм достатком. Обережно ставилися до вогню — не розпалювали багаття без потреби. Уникали сварок із сусідами, а ще вірили, що цього дня не можна лінуватися чи відкладати важливі справи.
Історія Захарії нагадує про силу батьківської любові та відваги. Його життя — приклад того, як віра може дати сили навіть у найскладніші часи.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- McLaren оновила логотип, повернувшись до вивіски сімейної станції Брюса Макларена
- Людина проти Термінатора: як блогер Френкі Лапенна бився з роботом у Сан-Франциско
- У Костополі відкрили етнопростір із сорочками, що пережили Сибір і війну
- У Львові мозаїчне панно «Квітка Буття» хочуть зробити пам'яткою культурної спадщини
- Країна Майданів без закону про зібрання: що змінить шлях до ЄС






