Від веслування до строю: історія сержанта Дмитра Тригуба

Дмитро Тригуб із Запоріжжя присвятив академічному веслуванню п'ятнадцять років — з 1986 по 2001. За цей час він не раз піднімався на найвищу сходинку чемпіонату України у складі національної збірної та виступав на світових першостях.

Одна з найпам'ятніших сторінок його спортивної біографії — червень 2000 року. Тоді в Люцерні на кваліфікаційній регаті українська четвірка, до якої входив Тригуб, фінішувала шостою і зупинилася за крок від Олімпіади в Сіднеї.

Після завершення кар'єри Дмитро будував цивільне життя, але лютий 2022 року змінив усе — він вирішив долучитися до Сил оборони України. Багаторічний спортивний досвід ліг в основу нової професії: Тригуб став інструктором з фізичної підготовки і спорту в одному зі стрілецьких батальйонів.

Перший бойовий досвід у складі бригади він здобув уже 2022 року. Під час ротації на Покровському напрямку Дмитро обіймав посаду головного сержанта роти. «Це був час суцільної невизначеності та авіаційно-артилерійського адреналіну», — пригадує нацгвардієць.

У 2024 році він знову вирушив на Схід, цього разу працював в управлінні батальйонної тактичної групи. «24-й по багатьох параметрах для мене був складнішим. Нажаль, багато втрат побратимів. Багатьох із них ти знав особисто, знав їхні родини. І цей біль та гіркоту втрати не зрозуміє той, хто не втрачав», — говорить Дмитро.

Сьогодні його головне завдання — фізична підготовка військовослужбовців. Сержант переконаний: найкраще мотивує не теорія, а власний приклад, тож і сам не припиняє тренуватися. «Виправдання може звучати тисячою слів, та коли відчуваєш зміни в тілі і в голові, які дає фізичне навантаження, коли смакуєш азарт суперництва і радість перемоги – тоді всі пояснення зайві. Звісно, перевірка витривалості на бойових також стимулює взятися за себе. Та моя задача, щоб хлопці під час виконання бойових завдань могли спертися на свою фізичну форму», — міркує нацгвардієць.

Форму Тригуб тримає за допомогою бігу — від середніх дистанцій до марафонів і трейлів. За його плечима десятки півмарафонів та шість повних марафонів на 42,2 кілометра. Він також регулярно виступає на змаганнях з ветеранського спорту та інших спортивних заходах, де представляє родину нацгвардійців.

Колись, розповідає Дмитро, була обіцянка дружині — жодних триатлонів, бо це потребує надто багато часу та ресурсів. «Але, можливо, вже після Перемоги я цю обіцянку трохи порушу», — усміхається він.

За роками служби — сотні витренованих бійців. І сьогодні сержант Тригуб щодня робить свою справу: гартує фізичну витривалість побратимів, підтримує їхній бойовий дух і власним прикладом доводить, що дисципліна та внутрішня сила допомагають вистояти за будь-яких умов.