Таємниці біблійної гори: наукова експедиція вирушила на Арарат

На найвищій вершині Туреччини, горі Арарат, що в східній частині країни, відбулася перша в історії детальна розвідка льодовика. Дослідники з Німеччини та Туреччини провели два тижні на висоті понад п'ять тисяч метрів, вивчаючи крижану шапку, яка через глобальне потепління тане дедалі швидше.

Ініціатива народилася з тривоги: разом з льодом безповоротно зникає інформація, яку він зберігав тисячоліттями. Тому археологи та гляціологи об'єднали зусилля, аби вивчити льодовик і знайти ідеальне місце для майбутнього буріння. За допомогою наземного радіолокаційного зондування та активної сейсміки вони виміряли товщину льоду та склали карту скельних порід під ним.

«Попри вітер і холод, ми отримали всі необхідні дані. Тепер ми можемо визначити, де пробурити найдовший суцільний льодовий керн», — розповів керівник польових вимірювань доктор Коен Хофстеде з Інституту Альфреда Вегенера. Зібрана інформація стане основою для наступної експедиції, під час якої вчені сподіваються вперше в історії дістати льодовий керн з Арарату.

Керівник проєкту доктор Ахім Ліхтенбергер з Мюнстерського університету наголошує: заморожені шари можуть стати справжнім археологічним скарбом. «Це є абсолютно новим джерелом даних для археології. Досі ми мусили покладатися на те, що лежить у землі. Натомість лід може зберігати безперервну хроніку людської діяльності, шар за шаром упродовж тисячоліть», — зазначив він.

Лід також фіксує атмосферні умови минулого, пил, принесений вітрами здалеку, та сліди давніх вулканічних вивержень. Аналізуючи ці шари, науковці зможуть глибше зрозуміти ключові кліматичні періоди, як-от Римський кліматичний оптимум чи Пізньоантичну малу льодовикову епоху, та їхній вплив на цю частину Близького Сходу. Льодові керни часто слугують природними хронологічними шкалами, де кожен річний шар зберігає часточки довкілля.

Арарат розташований у регіоні, що колись сполучав найдавніші цивілізації світу, тому він особливо цінний для досліджень. До цього часу подібні роботи зосереджувалися переважно в Альпах, а велика частина Близького Сходу залишалася білою плямою. Доктор Унсал Ялчин з Іспартського університету пояснює: команда сподівається виявити мікроскопічні металеві частинки, що виникли під час стародавнього плавлення металів, а також сліди раннього землеробства. Такі докази можуть перетворити Арарат на довгостроковий архів для Анатолії, Месопотамії та Кавказу.

Ця експедиція — нагадування, що вивчати льодовики, які зникають, потрібно вже зараз. Кожен зразок може відкрити нові сторінки історії стародавніх цивілізацій та клімату, зберігаючи знання, які ще можна врятувати.