Ерік Шмідт розповів, як дрони змінили війну в Україні

В інтерв'ю для YouTube-каналу The World with Richard Engel and Yalda Hakim, який веде видання Sky News, Шмідт описав, як звичні уявлення про піхотні бої відійшли в минуле. Натомість будь-який рух на відкритій місцевості нині фіксують за лічені хвилини, і це докорінно змінює логіку бойових дій.

Окрему увагу він приділив так званій «зоні ураження» (kill zone), що розкинулася приблизно на 23 000 квадратних миль — площу, зіставну з Хорватією чи Західною Вірджинією. У межах цього периметра пересування піхоти чи бронетехніки майже неможливе: якщо військового помітять поза укриттям, уже за три хвилини по ньому вдарить безпілотник.

Історично Україна виступала гнучким і маневреним новатором проти чисельнішого, але повільнішого супротивника. Однак тепер, за словами Шмідта, динаміка змінилася: російська сторона швидко масштабує технології interceptor-дронів та безпілотних систем. Раніше українські сили демонстрували високу ефективність протидії ворожим БПЛА — зокрема, розробки компанії SwiftBeat перехоплювали до 90% стандартних «Шахедів». Та нові модифікації ворожого озброєння ставлять перед обороною нові виклики.

Переломним моментом стало впровадження малогабаритних реактивних двигунів китайського виробництва — орієнтовно $5 000 за одиницю, з робочою температурою до 700°C. Вони дають безпілотникам швидкість, якої не можуть досягти стандартні поршневі чи акумуляторні перехоплювачі, що рухаються зі швидкістю 100–150 миль/год. До того ж зафіксовано використання mesh-мереж — прямого зв'язку між дронами. Це дозволяє точно наводити апарати в глибокому тилу просто з території рф чи окупованих регіонів, як це сталося під час удару реактивного «Шагеда» по будівлі СБУ в Києві.

Шмідт окреслив п'ять чинників, які суттєво ускладнюють оборонну ситуацію. По-перше, росія нарощує виробництво балістичних ракет — орієнтовно до 1 300 одиниць на рік, тоді як запаси комплексів Patriot у США виснажені (за оцінками, залишилося близько 400 систем), що обмежує швидку передачу протиракетних засобів Україні. По-друге, за наявними оцінками, противник готує запуск до 80 000 реактивних дронів різних типів до кінця року. По-третє, плануючі керовані авіабомби масою до 3 000 кг, які запускають з російських літаків поза зоною дії української ППО, завдають нищівних руйнувань на лінії фронту. По-четверте, чергова хвиля мобілізації в рф може залучити додатково від 500 000 до 600 000 осіб. І по-п'яте, наступного року розгортання системи «Rusevet» (RSV) — російського аналога Starlink — суттєво ускладнить глушіння зв'язку між дронами, крилатими ракетами та наземними пунктами управління.

Війна вибудувала власну ієрархію зброї за вартістю та ефективністю. На масовому тактичному рівні працюють FPV-дрони, зокрема з оптоволоконним керуванням, вартістю від $600 до $1 000 — вони стримують піхоту та бронетехніку. Оперативно-тактичний рівень — це далекобійні БПЛА та реактивні дронові системи для ударів по оперативній глибині й перехоплення цілей. А стратегічний рівень — керовані авіабомби та балістичні ракети вартістю від $1,5 млн до $4 млн за одиницю, якими руйнують критичну інфраструктуру та виснажують ППО.

Окрема проблема, на яку звертає увагу Шмідт, — повільна інтеграція цього досвіду в оборонні доктрини країн НАТО. Реальне застосування роїв дронів і засобів РЕБ, напрацьоване в Україні, поки не засвоюється системно, а це знижує готовність західних країн до потенційних конфліктів майбутнього.

Говорячи про технології, Шмідт застерігає від плутанини між автоматизацією та справжнім штучним інтелектом. Випадки використання чипів Nvidia в російських боєприпасах для кінцевого наведення — це прояв комп'ютерного зору (Computer Vision), а не самонавчального ШІ. Суть технології — алгоритмічна фіксація цілі за візуальним шаблоном: алгоритм розпізнає контур машини чи обличчя та здійснює автономне донаведення. Справжній штучний інтелект на базі машинного навчання передбачає адаптацію алгоритмів у реальному часі.

Наступним етапом, за його словами, стануть рої з 1 000 і більше дронів, керувати якими людина фізично не здатна. У таких системах ШІ формуватиме тактичні плани атаки за допомогою навчання з підкріпленням (Reinforcement Learning). Західні оборонні стандарти передбачають концепцію «людини над контуром» (human-on-the-loop), коли людина здійснює загальний аудит, моніторинг та перериває виконання місії у разі збоїв. Натомість авторитарні режими можуть повністю автоматизувати процес знищення цілей без етичних обмежень.

Нинішня фаза війни в Україні показує, що адаптаційні цикли технологій скоротилися з років до лічених тижнів. Вирішальним стає не лише здатність до інновацій, а й швидкість їхнього промислового масштабування. Без оперативності у постачанні високотехнологічних перехоплювачів, фінансування розробок ШІ-систем та засобів ППО баланс сил на фронті ризикує зміститися в бік виснажливої тотальної війни.