Федір Зайцевський: історія сум'янина, який врятував подружжя після влучання КАБ і навчає містян домедичній допомозі

Того дня Федір побачив жінку, у якої були ампутовані дві кінцівки: на одній уже стояв турнікет. Він визначив масивну кровотечу, дістав зі своєї аптечки турнікет і наклав його на другу кінцівку. У її чоловіка Дениса була перебита артерія на нозі — теж сильна кровотеча, тож другий турнікет дістався йому.

За кілька секунд Денис знепритомнів. Федір послухав дихання — його не було. Оглянув чоловіка на інші поранення, не знайшов, тож вирішив робити компресію грудної клітки. Після цього поранений почав дихати. Федір перевернув його в «стабільне бокове» положення і залишався поряд, доки не прибули екстрені служби. Першими приїхали волонтери Червоного Хреста — вони й відвезли подружжя до лікарні. За кілька днів Федір провідав Дениса. Нині родина на реабілітації у Львові.

Федір переконаний: подружжя вдалося врятувати саме завдяки навичкам домедичної допомоги, які він опанував за останні роки. Він міркує: якби сам опинився на місці пораненого, то хотів би, щоб хтось із сум'ян був готовий його врятувати. Так, на його думку, містянам варто пристосовуватися до життя в постійній небезпеці. Сам він почав це робити ще у 2022 році.

40-річний Федір Зайцевський близько 10 років працював у сумському слідчому ізоляторі — фахівцем соціально-виховної й психологічної служби, оперативним працівником і начальником оперативного відділу. У 2016 році перейшов в аграрну сферу. Тепер він спеціаліст у службі безпеки аграрної компанії «Зернова індустрія», що входить до мережі «АВІСУКРАГРО».

У перші дні повномасштабного вторгнення Федір разом із кількома колегами-аграріями залишився в Сумах. Пригадує, як організовували передачу їжі тим, хто її потребував, по всьому регіону. Коли Сумщину звільнили й аграрії вирішили продовжувати роботу, виникла потреба навчити їх домедичної допомоги — працювати в цій сфері стало ризиковано. Як фахівець із безпеки, Федір запрошував інструкторів і організовував навчання передусім для охоронців і керівників компаній мережі «АВІСУКРАГРО».

Протягом 2022–2023 років він спілкувався з багатьма людьми з тактичної медицини. Цей напрям із початком вторгнення, за його словами, «став мейнстрімом». Зрештою Федір зрозумів: тренінги з домедичної допомоги потрібні не лише аграріям, а й усім мешканцям Сум, бо російська загроза не минала.

Восени 2023 року Федір разом із колегами зв'язався із Благодійним фондом Сергія Притули й запропонував створити в прифронтовому місті Центр готовності цивільних. Це проєкт фонду, який навчає цивільних навичок життя в умовах війни та базової військової підготовки. 30 вересня 2023 року сумський ЦГЦ запрацював офіційно. Партнерські організації, передусім аграрії — «Зернова індустрія», «Довіра 2008», «АВІСУКРАГРО», — підтримали центр фінансово. За ці кошти придбали симулятори поранень, набори для накладання бандажа, турнікетів і тампонування, а також масогабаритні макети для навчання стрілецької справи. Один зі спонсорів передав центру приміщення.

Інструкторів шукали серед друзів і знайомих. Так вийшли на досвідченого бойового медика з Києва Ігоря, який на старті проводив чимало тренінгів. Згодом доєдналися інструктори сумського екіпажу «Госпітальєрів». Із часом фахівців знаходити ставало все важче: попит на тренінги ріс, а інструктори дедалі більше завантажувалися службою у війську. Утім у ЦГЦ сформувалася команда з чотирьох інструкторів — з домедичної допомоги, стрілецької справи, орієнтування на місцевості й психологічного напряму. Координаторами простору стали Федір і його колега Вікторія.

За три роки роботи тренінги центру відвідали 3 858 людей. Проєкт залишається благодійним: його фінансують передусім спонсори, за ці кошти оплачують комунальні послуги й купують розхідні матеріали — турнікети, бинти, канцелярію для психологічних занять. Донатять і відвідувачі — їхні внески поповнюють запаси води, кави, чаю й печива для учасників. Курси обирають за запитом людей: сьогодні найбільший попит на домедичку, а стрілецька справа, орієнтування на місцевості та психологія — найменш популярні, тож такі тренінги проводять рідше.

Оскільки Федір давно організовував тренінги, а постійних фахівців із домедичної допомоги бракувало, він вирішив сам стати інструктором. Протягом 2023–2024 років завершив кілька навчань: отримав сертифікат бойового медика від «Госпітальєрів», пройшов курси Всеукраїнської ради реанімації. Цьогоріч навчався у Тернопільському медичному університеті, де здобув рівень «Перший на місці події другого рівня» й сертифікат інструктора. З листопада 2024 року він навчає домедичної допомоги в сумському ЦГЦ: порятунку під час масивних кровотеч і навичок серцево-легеневої реанімації. Своєю «фішкою» як інструктора називає відмову від складних медичних термінів і вміння знайти підхід до різних поколінь.

«Із часом я навчився знаходити підхід і до зумерів, і до міленіалів, і до "покоління X". Це допомагає привертати їхню увагу під час навчання: іноді треба змінити тембр голосу на гучніший, щоб зреагували. З одними людьми я можу більше жартувати, з іншими — бути серйозним», — розповідає Федір.

Нині інструктор роздумує про нове навчання для сум'ян під назвою «Перший на місці події» — дієвіший алгоритм допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. «Така схема допомоги працює за міжнародним алгоритмом DRs-CABC. Кожна літера відповідає за певну дію: оцінка безпеки, перевірка рівня свідомості постраждалого, виклик допомоги, виявлення і зупинка масованої кровотечі, далі перевірка дихальних шляхів, оцінка дихання й контроль постраждалого. Цей курс важливий саме тому, що кровотечі — не єдине, що забирає життя під час обстрілу. Тому треба знати, як допомогти й під час інших травм», — пояснює Федір.

Маючи навички домедичної допомоги, він не раз рятував людей у різних обставинах — під час побутових порізів чи випадкового утоплення в басейні. Врятував і чоловіка, який постраждав від обстрілу в Сумах 13 квітня, коли дві російські ракети поцілили по центру міста: у пораненого була пробита грудна клітина, Федір оглянув його й заклеїв отвір оклюзійною наліпкою.

«Хоч я і не боюся побачити поранення чи навіть смерть, але психологічно після цього було складно. Звісно, я не хотів отримувати цього досвіду, а опинився там випадково. Після пережитого я трохи поплакав, поговорив із друзями, які похвалили мене зі словами: "Тепер життя ти точно не дарма прожив, можна вже й на пенсію йти". Розуміння, що ти когось врятував, і справді дає відчуття ейфорії. Але врешті після неї зупиняюся на думці: "Та годі, я ж цьому вчився, тому нічого особливого"», — ділиться Федір.

Після обстрілу міста КАБами 3 липня запити на тренінги в ЦГЦ не вщухають. Попит, який тоді виник, працівники центру не закрили й досі. У серпні Федору навіть довелося взяти відпустку на основній роботі, щоб попрацювати в центрі волонтером. «За час існування центру я не раз помічав: такі стрибки відвідуваності виникають після масованих обстрілів міста. З останніх — після ракетного удару 13 квітня 2025 року та обстрілу КАБами 3 липня цьогоріч. Приходячи на навчання, люди передусім змотивовані врятувати себе, а тоді вже інших. І це правильно, адже лише живими вийде допомогти ще комусь. У більш безпечних регіонах — навпаки: попит на тренінги з домедичної допомоги значно нижчий», — каже чоловік.

Схожий стрибок відвідуваності був і в Полтаві, пригадує Федір, — коли російський удар прийшовся по Військовому інституту зв'язку. Тоді працівники сумського ЦГЦ поїхали допомагати полтавському проводити чималу кількість тренінгів.

На думку Федора, сьогодні тренінги з домедичної допомоги відвідують значно більше сум'ян, ніж у 2023 році, але цієї кількості щодо всього населення все ще недостатньо. За його спостереженнями, чимало містян і досі не носять аптечок або ж беруть їх із собою, та не мають навичок допомоги. «Вміння надати домедичну допомогу й аптечка з необхідними засобами мають стати "базою" для тих, хто працює з людьми. Це передусім водії громадського транспорту, охоронці в ТРЦ, персонал кав'ярень і закладів. Втім, не хочу перекладати відповідальність лише на них», — каже він.

Історія Федора — про те, як навичка, здобута заздалегідь, стає вирішальною в секунди, коли поруч чиясь смерть. І про те, що порятунок — це не випадковий героїзм, а результат підготовки, яку можна й варто плекати в собі та в інших.