Гени неандертальців досі впливають на ріст сучасних людей

Неандертальці зникли десятки тисяч років тому, проте їхня генетична спадщина продовжує проявлятися в організмах багатьох сучасних людей. Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, показало, що успадкований від архаїчних предків варіант гена рецептора гормону росту досі впливає на фізичні риси людини.

Історія неандертальців налічує сотні тисяч років. Вони заселяли Європу та Західну Азію, мали міцнішу статуру, більший мозок і характерні риси обличчя, зокрема виражені надбрівні дуги та особливу будову щелеп. Попри тривалу ізоляцію, перед зникненням вони схрещувалися з предками сучасних неафриканських народів. Саме тому люди з неафриканським корінням досі несуть близько 2% неандертальської ДНК.

Група науковців під керівництвом доктора Філіппа Каніса та доктора Хуго Зеберга зосередилася на рецепторі гормону росту. Порівнявши ДНК сучасних людей із геномами неандертальців, вони знайшли унікальний варіант рецептора з двома амінокислотними змінами. Лабораторні експерименти засвідчили: клітини з неандертальською версією рецептора активніше реагували на гормон росту та швидше розмножувалися.

Щоб перевірити цей ефект на великій вибірці, дослідники проаналізували медичні та генетичні дані понад мільйона людей із кількох міжнародних біобанків. Виявилося, що дорослі носії неандертальського варіанта гена в середньому трохи вищі та важчі, причому додаткова маса зумовлена м’язами, а не жиром. У них також частіше траплялися коротша гілка нижньої щелепи, неправильний прикус і коротші корені зубів — риси, притаманні скелету неандертальців. Ці відмінності стають помітними в підлітковому віці, коли гормон росту виробляється найактивніше.

Найчастіше цей варіант гена зустрічається серед мешканців Південної та Східної Азії — приблизно у п’ятої частини населення. Натомість у регіонах Африки на південь від Сахари він майже відсутній, що збігається з історичними шляхами розселення людей та відсутністю неандертальського коріння в місцевих популяціях.

Це відкриття не лише пояснює деякі сучасні особливості статури, а й нагадує, що історія людства триває в наших генах. Далекі предки, які зникли тисячоліття тому, досі впливають на те, як ми виглядаємо та розвиваємося.