«Гетьман» із Закарпаття: історія бійця, який пройшов від Бахмута до контрнаступу

24 серпня 2026, 14:50 ·369 слівредакція

Руслан, позивний «Гетьман», до війни працював круп'є у Харкові, а після вторгнення став на захист України у складі 101-ї окремої бригади ТрО Закарпаття. Його шлях — від тактичного медика до бійця, нагородженого орденом «За мужність».

Історія Руслана почалася в Харкові, де він будував цивільне життя: працював круп'є та мав власну справу. Повномасштабна війна все змінила. Спочатку його не мобілізували через проблеми зі здоров'ям, але після ракетного удару по будинку чоловік евакуював родину на Закарпаття. Дружина з неповнолітнім сином оселилися в селі Жорнава.

Саме там Руслан познайомився з місцевими чоловіками, які також вирішили стати до лав ЗСУ. Разом вони пішли до військкомату у Великому Березному. Спочатку харків'янин служив тактичним медиком — пройшов відповідні курси, а вже наприкінці весни 2022 року вирушив на схід України.

Бойовий шлях Руслана проліг через Донеччину, участь у Харківській контрнаступальній операції та звільнення українських територій. Потім був Бахмут. Саме там під час одного з боїв він разом із побратимом знищив взвод російських військових, які атакували українські позиції. За цей подвиг чоловіка нагородили орденом «За мужність» III ступеня, а згодом представили до ордена II ступеня.

«Зайшов до комбата, поспілкувались. Доповів йому про ситуацію на позиції. Там же, на КСП, дізнався про те, що мене подали на ще один орден «За мужність» II ступеня», — розповідає військовослужбовець.

Нещодавно до Збройних сил України приєднався і 20-річний син Руслана. Хлопець дізнався, що батько тривалий час перебуває на позиції, і навіть хотів перевестися до його бригади, щоб бути поруч та допомагати. Руслан зізнається: пишається рішенням сина.

«Витримати довгий термін на позиції непросто. Але головне — хто буде з тобою там. Якщо це надійні побратими — тоді все під силу», — каже захисник.

Цікава деталь: за час війни Руслан змінив два позивних. Перший — «Бублик» — з'явився у 2022 році, коли через брак продуктів на позиції він сам з'їв коробку бубликів. А вже в Бахмуті побратими перейменували його на «Гетьмана», дізнавшись про козацьке прізвище чоловіка.

За роки служби у закарпатському підрозділі Руслан настільки перейняв місцеву говірку, що через діалектні слова його іноді не розуміють у рідному Харкові. Нині родина захисника повернулася додому, але у відпустку він завжди приїжджає на Закарпаття. Сам «Гетьман» про бойові заслуги розповідає неохоче, проте побратими в батальйоні називають його прикладом сміливості та поважають за скромність.