Кармелюкова вежа: як Устим Кармалюк тричі тікав із Кам'янець-Подільської фортеці

Кам'янець-Подільська фортеця на початку XIX століття втрачала своє військове значення. Від 1812 року її пристосували під в'язницю — саме тоді сюди й потрапив Устим Кармалюк, один із найвідоміших ватажків селянського руху на Поділлі.

За поширеною версією, під вартою в кам'янецьких мурах він опинявся тричі: у 1814, 1817–1818 та 1822–1823 роках. І жодного разу перебування за ґратами не закінчувалося просто ув'язненням.

Уперше Кармалюк потрапив сюди 1814 року. Перед тим він утік із російської армії, повернувся на Поділля й почав виступати проти поміщиків. Влада переслідувала його, тож після затримання він і опинився в Кам'янецькій фортеці. Це було перше з трьох ув'язнень у замку.

Друге завершилося Сибіром. 1817 року Кармалюка знову заарештували, а наступного року покарали 25 ударами батогом, таврували та відправили на заслання. Але й це його не спинило: він зумів повернутися на Поділля й продовжив боротьбу, а за кілька років знову опинився під вартою.

Найвідомішою стала третя втеча. У 1822 році Кармалюка втретє ув'язнили у фортеці, і саме з цим періодом пов'язують найгучнішу історію. У ніч проти 13 березня 1823 року він організував втечу разом з іншими ув'язненими. За джерелами, під час втечі Кармалюк був поранений, але все ж зміг залишити фортецю. Щоправда, через кілька тижнів його знову затримали — і тоді на нього чекало чергове покарання: 101 удар батогом і довічне заслання на каторгу.

Найвищу башту Старої фортеці називають Папською, адже її спорудження пов'язують із коштами, які надіслав папа Юлій II. Згодом за нею закріпилася інша назва — Кармелюкова. За поширеною історичною традицією, саме тут тримали Кармалюка, і саме звідси він утік 1823 року. Відтоді башту почали називати його іменем. Сьогодні в ній діє експозиція, присвячена Кармалюку, а його ім'я стало невіддільним від цього місця.

Утім, із баштою пов'язаний один нюанс. Популярна версія твердить, що Кармалюк тричі сидів саме в Папській башті, однак сучасні краєзнавчі дослідження це ставлять під сумнів. Точно підтверджується його ув'язнення в Кам'янецькому замку, але документів, які б однозначно доводили всі три перебування саме в цій башті, недостатньо. Тож коректніше казати, що Кармалюк тричі був ув'язнений у Кам'янець-Подільській фортеці, а Папська башта стала Кармелюковою завдяки традиції та його втечі 1823 року.

Мабуть, саме тому навколо башти досі стільки легенд. Одна з популярних історій розповідає, нібито дівчата передавали Кармалюку хустки, з яких він зробив мотузку для втечі. І хоч би як там було насправді, ці перекази вже давно живуть окремо від документів — як і сама вежа, що століттями зберігає пам'ять про свого найвідомішого в'язня.