Кому переходить частка спадщини, якщо спадкоємець від неї відмовився

Рішення відмовитися від спадщини — крок, на який люди наважуються з різних причин: борги, складні стосунки з родичами, небажання брати на себе клопоти. Але навіть у такому разі частка не зникає безслідно. Закон передбачає, кому саме вона дістанеться.

За роз'ясненнями Міністерства юстиції, спадкоємець — як за заповітом, так і за законом — має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців. Відлік цього строку починається з часу відкриття спадщини, а в окремих випадках, передбачених законодавством, — з дня державної реєстрації смерті.

Відмова має бути безумовною та беззастережною: не можна ставити якісь умови чи застереження. Не дозволяється й відмовитися лише від частини спадщини, прийнявши водночас іншу її частину.

Якщо спадкоємець за заповітом вирішив не брати свою частку, вона переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Важливий нюанс: така відмова не позбавляє людину права спадкувати за законом. А якщо інших спадкоємців за заповітом немає, спадкування відбувається за законом.

Окремо врегульовано ситуацію із заповідальним відказом. Якщо на спадкоємця, який відмовився від спадщини, було покладено такий обов'язок, він переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і так само ділиться між ними порівну.

Інший механізм діє, коли йдеться про спадкування за законом. Якщо від спадщини відмовляється один зі спадкоємців тієї черги, яка має право на спадкування, його частка переходить до інших спадкоємців цієї ж черги. Коли ж спадкоємців цієї черги немає, право на спадкування отримує наступна черга. Загалом закон передбачає п'ять черг спадкоємців.

Бувають випадки, коли звичні правила розподілу частки не працюють. Так, вони не застосовуються, якщо людина відмовилася від спадщини на користь конкретного спадкоємця. Інший порядок діє й тоді, коли заповідач заздалегідь підпризначив спадкоємця — тобто вказав у заповіті іншу особу на випадок, якщо основний спадкоємець помре до відкриття спадщини, не прийме її, відмовиться від неї або буде усунений від права на спадкування.

Якщо ж спадкоємців, які могли б прийняти спадщину, немає взагалі, її можуть визнати судом відумерлою. Тоді майно переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна. Якщо нерухомості у складі спадщини немає, враховується місцезнаходження основної частини рухомого майна.

І ще один момент, який варто знати: відмову можна відкликати. Спадкоємець має право змінити своє рішення протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, — тобто в межах тих самих шести місяців. Тож навіть ухвалене рішення не завжди є остаточним.