Козак-характерник із шамоту: на Хортиці відкрили 2,5-метрову скульптуру

На майдані «Козацьке коло» на острові Хортиця 23 серпня відкрили 2,5-метрову скульптуру «Козак-характерник». Роботу створили з шамотної маси, а завершальним етапом став випал за температури близько 1200 °C.

Автори образу — скульптори Олександр Жолудь із Запоріжжя та Сергій Спасьонов із Полтави, до роботи також долучився Андрій Каменецький із Чернігівщини. Митець із Запоріжжя працював над скульптурою попри близькість до фронту та постійні російські атаки.

Скульптура постала в межах першого мультидисциплінарного етносимпозіуму «Витоки. Форма традиції». До нього долучилися скульптори, майстри народних ремесел, етномузиканти, дослідники культури та містяни. Організатори задумували проєкт як спосіб поглянути на українську традицію не як на застиглу спадщину, а як на живу культуру, що змінюється разом із суспільством.

У межах проєкту митці з різних регіонів України створюють серію сучасних скульптур про козацтво, обрядовість, родову пам'ять та українську ідентичність. Коли роботи завершать, вони стануть частиною відкритої галереї просто неба у Парку Честі на Хортиці.

Образ характерника автори обрали як символ сили, витривалості, захисту та здатності проходити випробування. Водночас це не буквальна реконструкція козака XVI–XVIII століть: історичні мотиви тут поєднані з українськими орнаментами та символами сучасної боротьби. Зокрема, на скульптурі є знак «Ідея Nації», який використовують підрозділи Сил оборони України. Так в одному образі зійшлися досвід минулих століть і реалії сьогодення.

Фіналом створення роботи стало її відкриття у вогні. Для митців це не просто видовищний елемент проєкту, а символ трансформації, випробування та внутрішньої сили.

Парк Честі на Хортиці заснували у 2025 році за ініціативи 500 родин українських захисників і захисниць. Нині він поступово перетворюється на простір, де поруч існують пам'ять, сучасне мистецтво та українська культурна спадщина.

Нові роботи продовжують цю історію й показують, що традиція не обов'язково має залишатися в минулому. На Хортиці її переосмислюють просто зараз — через мистецтво, пам'ять і сучасні образи української стійкості.