Крадіжка телефону обернулася боргами: історія дніпрянки, яка тричі виграла суди

Анастасія Клімович із Дніпра втратила телефон п'ять років тому. Як виявилося згодом, разом із гаджетом злочинці отримали доступ до її банківського застосунку. За словами жінки, досі незрозуміло, як саме їм це вдалося: у поліції казали, що встановити спосіб доступу складно, а в банку припускали, що хтось вгадав пароль до картки. Результат був один — на її ім'я оформили позики в мікрофінансових компаніях.

Про те, що стала «позичальницею», дніпрянка дізналася за десять днів після крадіжки, коли була в горах Грузії. На той час у поліції вже лежали дві її заяви: про викрадення телефону та про несанкціоновані перекази грошей з картки. Після новини про кредити довелося подавати третю — про шахрайське оформлення позик.

Спершу правоохоронці не вбачали у крадіжці ознак кримінального правопорушення. Жінці довелося наполягати, і лише після повторного звернення провадження відкрили. Втім, як з'ясувалося напередодні суду, справу закрили майже одразу — ще у 2021 році, і про це її ніхто не повідомив. Поновити розслідування вдалося лише через суд.

Літо 2021 року Анастасія згадує як період постійних дзвінків. Люди, які представлялися працівниками служби безпеки кредитних компаній, телефонували щодня, іноді з різницею у п'ять хвилин, і вимагали пояснити, чому вона не платить кредити. Суми стрімко зростали: кожна позика приблизно на 20 тисяч гривень за два місяці «виросла» до 85 тисяч. Згодом борги продали колекторам, які після початку повномасштабного вторгнення почали надсилати повідомлення з пропозиціями погасити борг зі знижкою та погрозами оголосити жінку в розшук.

Навесні 2024 року колектори подали позов, вимагаючи сплатити понад 85 тисяч гривень. Разом із позовом Анастасія вперше побачила анкету, на підставі якої нібито отримувала позику. У документах були чужі номер телефону, електронна пошта, розмір зарплати та місце роботи. Найбільше її здивувало, що шахраї вказали, ніби вона працює в Національній поліції.

Спершу дніпрянка спробувала підготувати відзив самостійно — вона закінчувала юридичний факультет. Проте зрозуміла, що потрібен професіонал, і звернулася до адвоката Олександра Макаренка, який спеціалізується на фінансових спорах. Разом вони пройшли першу інстанцію, апеляцію та ще один позов щодо другого кредиту. Усі процеси завершилися перемогою. У травні цього року колекторська компанія компенсувала жінці 18 тисяч гривень витрат на адвоката і відмовилася від подальшого оскарження.

«Я тричі перемогла у судах, але хотіла б, щоб цієї історії взагалі не було», — зізнається Анастасія. Своїм досвідом вона ділиться, щоб застерегти інших. Жінка радить одразу після крадіжки телефону блокувати SIM-картку, повідомити всі банки, змінити паролі до пошти та важливих акаунтів, скористатися дистанційним блокуванням даних і невідкладно подати заяву до поліції. Також варто перевіряти кредитну історію та зберігати всі документи.

«Навіть якщо телефон захищений паролем, це не означає, що банківські застосунки у безпеці. Всі можливі багатофакторні способи захисту мають бути увімкнені. А якщо телефон загубили або його викрали — потрібно негайно повідомити про це банки. І найголовніше — одразу звертайтеся до поліції. Саме своєчасно подана заява може стати одним із найважливіших доказів, якщо справа дійде до суду», — зазначає Анастасія.

Її історія тривала майже п'ять років і завершилася перемогою. Вона доводить: навіть якщо шахраї оформили кредити на ваше ім'я, це не означає, що доведеться відповідати за чужі злочини.