У Криму виставили на інвестторги Воронцовський палац і театр у Євпаторії
Росія пропонує інвесторам 23 об'єкти на півострові, серед яких дві пам'ятки національного значення за українським законодавством — головний корпус Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені Пушкіна в Євпаторії.
На російській платформі «Наследіє.дом.рф» з'явилися об'єкти культурної спадщини Криму, які пропонують в оренду, у користування, для «відновлення» та подальшого комерційного використання. Про це йдеться у повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Серед тих, хто потрапив до переліку, — головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії. Обидва об'єкти мають статус пам'яток культурної спадщини національного значення за законодавством України.
Загалом, якщо відсортувати пропозиції на платформі за регіоном «Республика Крым», можна побачити 23 об'єкти, виставлені для інвестування. За статусом «місцевого значення» проходять 21 об'єкт. У відомстві зауважують: правовий статус цих об'єктів потребує окремого розмежування, адже не все, що представлено російською стороною, має охоронюваний статус відповідно до українського законодавства.
Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять відсутні в реєстрі, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.
В окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Для готельного сценарію пропонують кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижчою за три зірки протягом року після введення в експлуатацію.
Усі п'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій.
«Розміщення кримських об'єктів культурної спадщини на платформі, їх інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як елемент господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном та культурною спадщиною на тимчасово окупованій території», — наголошують у представництві.
Там додають, що така модель створює ризики зміни режиму використання об'єктів, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини, а також закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України.
Експерти звертають увагу: об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму — Ялті, Євпаторії та Кореїзі. На їхню думку, це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері.
Незадовільний стан будівель, які готують до торгів, дає російській стороні формальне обґрунтування для залучення їх до програм «відновлення». Водночас, як зазначають у представництві, фактично такі дії здійснюються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права.
Читайте також
Ще в розділі «Театр і кіно»
- Сім тисяч років, які повертають собі: як Трипілля стає культурним брендом України
- Зендея у скульптурному корсеті Schiaparelli сяяла на прем'єрі «Одіссеї»
- Іван Франко на екрані: від класики 70-х до сучасної анімації
- 50 мультфільмів, які варто побачити: від «Віднесених привидами» до «Нікчемного Я»
- Морозивник, динозаври та пограбування: кінопрем'єри тижня







