У Криму під інвестиційні торги потрапили два об'єкти національної спадщини України

Про це йдеться у довідці Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. За цими сухими формулюваннями — історія двох споруд, кожна з яких давно стала частиною кримського пейзажу і кримської пам'яті.

Головний корпус Воронцовського палацу в Алупці зводили у першій половині XIX століття. Театр у Євпаторії, що носить ім'я О. С. Пушкіна, теж має власний шлях крізь десятиліття. Обидві будівлі за законодавством України належать до пам'яток культурної спадщини національного значення. Тепер вони з'явилися на російській платформі «Наследіє.дом.рф», де об'єкти пропонують в оренду, у користування, під «відновлення» та подальше комерційне використання.

Загалом, якщо відсортувати пропозиції за регіоном «Республика Крым», на платформі видно 23 об'єкти, виставлені для інвестування. За статусом «місцевого значення» — 21 об'єкт. У представництві зауважують: правовий статус цих об'єктів потребує окремого розмежування, адже не все, що російська сторона показує інвесторам, має охоронюваний статус за українським законодавством.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять у реєстрі відсутні, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

Окрема група — п'ять об'єктів, які готують до торгів. За даними окупантів, усі вони перебувають у незадовільному стані, не використовуються і не мають інженерних комунікацій.

«Розміщення кримських об'єктів культурної спадщини на платформі, їх інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як елемент господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном та культурною спадщиною на тимчасово окупованій території», — наголошують у представництві.

Там додають, що така модель створює ризики зміни режиму використання пам'яток, втручання в їхній автентичний вигляд і проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини.

В окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів регіонального значення. Для готельного сценарію пропонують кредит під 6% — за умови, що площа готелю буде не менше 500 квадратних метрів, номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація — не нижче трьох зірок протягом року після введення в експлуатацію.

Експерти звертають увагу на географію пропозицій: об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах — Ялті, Євпаторії та Кореїзі. На їхню думку, це свідчить, що інтерес інвесторів може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» спадщини, а й із подальшим використанням будівель у туристичній, готельній, санаторній чи іншій комерційній сфері.

Палац в Алупці й театр у Євпаторії — це не просто рядки в реєстрах. Це місця, куди ходили на екскурсії школярі, де призначали зустрічі, де знімали кіно. І поки триває окупація, будь-які торги навколо них залишаються не господарською справою, а питанням того, чиїми ці стіни будуть насправді.