Латунні спіралі каян: між красою, родиною та туризмом

Жінки народу каян, який живе переважно у М'янмі та частково в Таїланді, відомі далеко за межами своїх поселень. Причина — незвична традиція: змалечку дівчата починають носити на шиї латунні спіралі, через які шия виглядає неприродно довгою. Вага таких прикрас сягає від кількох кілограмів до майже 10 кг. Та чи це краса, власний вибір, вимушена робота чи традиція, від якої складно відмовитися, — питання досі відкрите.

Найвідомішими стали жінки групи Kayan Lahwi. За традицією спіралі їм починають надягати у віці 5–8 років. Майстер бере довгий латунний стрижень і поступово обкручує його навколо шиї, формуючи суцільну спіраль. Коли дівчина дорослішає, стару спіраль знімають і замінюють довшою, додаючи більше витків.

Точне походження звичаю загубилося в усній історії. Одна з легенд пов'язує прикрасу з праматір'ю каян у подобі дракона. Згодом довга шия стала асоціюватися насамперед із жіночою красою, належністю до народу та культурною ідентичністю.

Численні репортажі про каян у Таїланді стверджують, що найдовші прикраси важили до 10 кг. Проте насправді це поодинокі винятки. У науковому дослідженні вказано, що типова вага латунної спіралі у дорослої жінки не перевищує 3 кг.

У дослідженні за участю 76 жінок каян, які носили спіралі з дитинства, вчені зафіксували зміни пропорцій шиї, плечей і верхньої частини тулуба. Рентгенівські дослідження також фіксували нижче положення ключиць. У невеликому дослідженні 2019 року вчені помітили, що легені та судини жінок зі спіралями працювали трохи гірше, ніж у жінок каян без таких прикрас.

Однозначної відповіді, чим є ця традиція, немає навіть серед самих жінок каян. Опитування показало: ті, хто носить спіралі, часто вважають їх красивими, пишаються ними та сприймають як частину свого тіла. Водночас ті самі жінки називали прикрасу важкою та незручною. Найбільша суперечність у тому, що традиція може бути частиною особистої ідентичності, але на рішення впливають родина та очікування громади, а у випадку з каян ще й гроші та туризм.

У Таїланді незвичайна зовнішність жінок каян перетворилася на туристичну принаду. Це не раз викликало дискусії про експлуатацію людей заради фотографій та прибутку. Але для частини громад традиційний образ став способом не тільки заробляти та продавати ремесла, а й зберігати етнічну ідентичність.

У М'янмі ж звичай зникає. У репортажі VOA молоді жінки пояснювали відмову просто: спіралі важкі, незручні й уже не мають для них такого значення, як для бабусь. Одна з героїнь не носила їх саме через дискомфорт, тоді як її бабуся почала у 8 років, бо так робили інші дівчата.

Тому сьогодні латунна спіраль може означати зовсім різні речі: для однієї жінки це краса й зв'язок із предками, для іншої — джерело доходу, а для третьої — важкий пережиток минулого.