Лопань у Цуманських лісах: підземне поселення, партизанська піч і музей просто неба

Серед вікових дубів, ялин і сосен Цуманської пущі на Волині ховається урочище, яке пам'ятає чимало. Перша відома згадка про нього датується 1830 роком — тоді це місце називали Лопань. У різні часи тут жили представники різних громад, а на початку ХХ століття — українці. До 1939 року ці терени були пов'язані з володіннями князів Радзивіллів.

Найбільші зміни принесла Друга світова війна. Цуманські ліси тоді стали одним із осередків діяльності різних збройних формувань. За музейними матеріалами, саме тут базувався партизанський загін «Переможці» під командуванням Дмитра Медведєва, а також інші групи. Так у лісі поступово виросло справжнє підземне поселення.

За даними джерел, свого часу воно налічувало 44 землянки. Музейні описи згадують штаб, комендантський взвод, шпиталь та операційну. Десятиліття не пошкодували частину споруд — вони зруйнувалися. Та інші збереглися або були відреконструйовані: штаб, господарські приміщення, медичний пункт. Поруч із землянками вціліла проста цегляна партизанська піч, на якій готували їжу. Колись поряд були колодязь та інші господарські об'єкти табору.

Сьогодні на цій території працює Лопатенський історико-природничий музейний комплекс. Він поєднує воєнні меморіальні об'єкти з історією краю та природничою експозицією. Відвідувачі можуть заглянути до музею волинського лісу, побачити реконструйовану хату лісника XIX століття, пасіку та дерев'яні скульптури.

Навколо комплексу прокладено екологічну стежку. Вона веде повз вікові дуби, ялини й сосни, повз лісовий розсадник та вольєр із дикими кабанами. Поблизу є й лісові водойми. У межах туристичної мережі Цуманської пущі розробляли маршрути до Лопатеня — лісовими дорогами, заболоченими ділянками та місцями колишньої вузькоколійки.

Комплекс розташований на території Цуманської громади Луцького району Волинської області. За інформацією Музейного простору Волині, він працює щодня з 9:00 до 16:00, крім понеділка.