Дві картини зі Львова опинилися в центрі судової суперечки в Польщі

Два полотна зі збірки Львівського історичного музею опинилися в центрі юридичної суперечки. У польському суді зареєстровано позов про забезпечення вимог щодо творів, які нині подорожують Європою в межах виставкового проєкту «Пограниччя Європи. Зі скарбниці Львівського історичного музею».

Як розповів директор музею Роман Чмелик, цей масштабний проєкт реалізували в межах державної стратегії популяризації української історії у світі. Через війну безпекова складова теж відігравала важливу роль — за кордоном експонати були в безпеці. Виставка стартувала 25 листопада 2024 року в Любліні, потім побувала у Вроцлаві, Познані та Слупську. Загалом на ній представлено 605 предметів із музейної колекції.

22 липня Львівський історичний музей отримав листа від директора Музею Середнього Помор'я у Слупську про відкриття судового провадження. Музей негайно повідомив обласну раду, ОВА, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, а також дипломатичні установи України. Уже 24 липня польський суд ухвалив рішення про заборону переміщення двох картин до завершення розгляду справи по суті.

Історія цих творів сягає 1940 року, коли радянська влада ліквідувала музей Любомирських. Його фонди розподілили між кількома львівськими установами, зокрема бібліотекою Стефаника, Музеєм етнографії та художнього промислу, Львівською галереєю мистецтв та Львівським історичним музеєм. Роман Чмелик наголошує: музейні предмети не належать окремим музеям — вони є частиною державної спадщини.

Подібний прецедент уже траплявся 1994 року. Тоді виставка «Скарби галицьких євреїв» після показу в Польщі вирушила до Ізраїлю. Спадкоємці колекціонера Максиміліана Гольдштайна заявили претензії на частину експонатів. Однак ізраїльські суди підтвердили право України на ці предмети, і вся виставка повернулася додому.

«Це не є спір держави Польщі і держави України», — зауважив Роман Чмелик. Заступник начальника управління майном спільної власності громад Львівської обласної ради Віктор Кусий повідомив, що одразу після отримання інформації про судове провадження скерували звернення до президента, прем'єр-міністра та міністра культури. Він наголосив: рішення польського суду стосується лише тимчасової заборони на переміщення творів, а не визначення права власності.

Заступник голови Львівської ОВА Іван Собко додав, що ситуацію контролюють Міністерство культури, Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції України. Саме Мін'юст має представляти інтереси держави в іноземних судах. Як тільки польська сторона офіційно передасть матеріали справи, буде сформована правова позиція. Посадовець висловив надію, що вдасться врегулювати питання без шкоди для українсько-польських відносин.

Серед творів, яких стосується позов, — «Портрет Роксолани» невідомого автора XVI століття та «Портрет юнака» (1850) роботи Алоїза Рейхана. Представники спадкоємців князя Анджея Любомирського стверджують, що ці полотна походять із колекції Пшеворської ординації, значна частина якої після Другої світової війни залишилася на території сучасної України.