С СпадокУкраїна: суспільство та історія

Історію викладав 11 років, а тепер служить у ЗСУ: шлях майора «Вчителя» з Миколаївщини

·381 слівредакція
Історію викладав 11 років, а тепер служить у ЗСУ: шлях майора «Вчителя» з Миколаївщини

Юрій із Миколаївщини понад десять років викладав історію у сільській школі, а у 2021 році змінив клас на військову службу. Нині він майор із позивним «Вчитель» у лавах 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.

Юрій із Миколаївщини понад десять років викладав історію у сільській школі, а у 2021 році залишив учительську роботу та підписав контракт із ЗСУ. Повномасштабне вторгнення він зустрів у лавах 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. Сьогодні він має звання майора та позивний «Вчитель». Історію військовослужбовця розповіли у Миколаївському обласному ТЦК та СП.

Шлях до школи Юрій розпочав у 2005 році, вступивши на історичний факультет Миколаївського державного університету імені Василя Сухомлинського. Паралельно, у 2006–2008 роках, він проходив підготовку на військовій кафедрі за спеціальністю командира аеромобільного взводу. Після закінчення університету у 2010 році за розподілом почав працювати у Ганнівській школі тодішнього Братського району. Там він створив сім'ю та загалом пропрацював учителем історії 11 років.

Після початку російської агресії у 2014 році чоловіка регулярно залучали до військових зборів та перепідготовки. У 2021 році він вирішив залишити школу та перейти на військову службу. У жовтні того ж року Юрій підписав контракт і обрав для служби 40-ву окрему артилерійську бригаду. Через кілька місяців підрозділ перебував на Харківщині, де військовослужбовці й зустріли початок повномасштабного вторгнення.

«Підйом!» Чуємо вибухи, і командир нашого дивізіону оголошує, що почалася війна, що наш сусід на нас напав», — згадує Юрій.

У перші місяці великої війни він обіймав посаду заступника командира з морально-психологічного забезпечення. Значна частина його роботи була пов'язана зі спілкуванням із військовослужбовцями, серед яких було багато молодих бійців із Миколаївщини. Юрій розповідає, що досвід роботи у школі допоміг йому вже у війську. За віком деякі побратими могли бути його колишніми учнями, тому знайти з ними спільну мову було легше.

«Мені з ними було легше, тому що я підійшов до цього як учитель. Скажу так: хлопці були для мене як учні, і мені було легше з ними спілкуватися», — каже військовий.

Під час служби він продовжив розповідати про історію України — формування державності, козацьку добу та історичних постатей. Окремою темою став Великий князь Вітовт, ім'я якого носить бригада. Такі розмови відбувалися і між бойовими завданнями — іноді просто біля багаття.

«Ми вже говорили не як учитель і учні, а вже як побратими», — говорить Юрій.

Нині Юрій продовжує службу у Збройних Силах України. Професія, якій він присвятив понад десятиліття до війська, залишилася частиною його життя і після зміни шкільного класу на військову службу.

Читайте також