«Це місце сили»: майже 300-річна дерев'яна церква на Хмельниччині досі діє

Село Западинці, що у Меджибізькій тергромаді на Хмельниччині, зберігає унікальну пам'ятку — дерев'яну трикупольну церкву Святого Архистратига Михаїла, зведену ще у 1733 році. Це не просто стара будівля, а пам'ятка національного значення та один із найкращих зразків волинської школи дерев'яної монументальної архітектури.

Краєзнавець Олег Погорілець розповідає, що церква особлива тим, що її обнесено муром, а двері та ікони збереглися автентичними. Він називає це місце «місцем сили»: «Всі інші церкви у нас в громаді були збудовані пізніше, вони були збудовані в камені. Саме в архітектурі тут відчувається ось ця волинська традиція будівництва з дерева. Ця церква є унікальною не тільки для нашої громади, а й для нашої області».

Місцева жителька та хористка храму Ірина Дударева розповідає, що у церкві зберігаються три старовинні ікони — Святої Божої Матері, Святого Пантелеймона і Святого Миколая. За переказами старожилів, їх привезли з Єрусалиму.

Історія храму мала й драматичні сторінки. У 1935–1941 роках, під час колективізації, церкву намагалися знищити. Парафіяни знайшли незвичний спосіб її врятувати. Тодішній голова колгоспу Гнат Кітник та бригадир Онисій Буняк запропонували переобладнати храм під зерновий склад. Саме в час жнив із церкви зняли хрести та дзвони, вже було призначено дату підпалу, але таке рішення врятувало святиню.

Спочатку церква була повністю дерев'яною, а у 1854 році її підняли на кам'яний фундамент. Ірина Дударева зазначає, що будівельники використовували знання того часу: дерево спеціально замочували, щоб захистити від паразитів, дошки скріплювали старовинним способом. За свою історію храм пережив чимало ремонтів — встановлення дзвіниці, оновлення іконостасів, фарбування куполів. До всіх робіт долучалися місцеві жителі.

У квітні 2023 року в церкві вперше провели богослужіння українською мовою. Ірина Дударева згадує цей день з особливим теплом: «Коли ми зібралися чекати отця, ми ще не бачили хто до нас приїде, якось так випадково подивилися в небо і в нас над церквою стільки лелек кружляло. Ще дивувалися, що чисте блакитне небо, холодно і ось довго-довго кружляли ці лелеки. Ми думаємо, що це дуже добрий знак, що вони принесли добру звістку, ми стали українською церквою».

Сьогодні у храмі регулярно проводяться богослужіння, парафіяни моляться за військових та загиблих захисників. За словами Ірини Дударевої, церква має особливу атмосферу: «Коли заходиш в цю церкву, то таке відчуття домашнього затишку, спокою. Хотілося б, щоб тут брали більше шлюбів, проводили хрестини, але, на жаль, в селі більше відбуваються тільки служби, парастаси і похорони».

Прихожанка храму Валентина розповідає, що у вільний час приходить до церкви, щоб допомагати з ремонтами. А краєзнавець Олег Погорілець зазначає, що церква Святого Архистратига Михаїла вже внесена до туристичного маршруту громади, тож найближчим часом тут планують проводити екскурсії.