На берегах Дніпра у Запоріжжі відкрили меморіал морським піхотинцям

25 серпня у Запоріжжі відбулося відкриття меморіалу, присвяченого загиблим морським піхотинцям. Його встановили просто на березі Дніпра, щоб підкреслити зв'язок між історією українського козацтва та сучасною морською піхотою.

На урочисту церемонію прийшли військові, ветерани, рідні полеглих бійців, правоохоронці та представники обласної влади. Присутні вшанували пам'ять захисників хвилиною мовчання та поклали квіти до нового пам'ятника.

Головним елементом меморіалу став корабельний дзвін-ринда, встановлений на кронштейні з кортенової сталі. Цей матеріал невипадковий: отвори в ньому нагадують про важкі бої за маріупольську «Азовсталь». З такого ж металу виготовили п'єдестал, на якому викарбували цитату з роману «Холодний Яр» Юрія Горліса-Горського: «Коли я впаду, мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце».

У морській піхоті та на флоті дзвін-ринда завжди супроводжує важливі події: складання присяги, урочистості та прощання із загиблими. Тож його поява на меморіалі є глибоко символічною.

Місце для пам'ятника обрали не випадково. Президент і співзасновник ГО «Ветеранський корпус морської піхоти України» Ігор Ілюшкін наголосив, що саме тут, на запорізькій землі, формувалися традиції українського воїнства. Козаки сідали в човни та йшли Дніпром захищати рідні землі, виконуючи завдання, подібні до тих, що сьогодні стоять перед морською піхотою. Для авторів ідеї було принципово, щоб з меморіалу відкривався вид на річку.

У пам'ятнику також закладені згадки про оборону Маріуполя та операцію на Херсонщині, де морські піхотинці форсували Дніпро і дев'ять місяців тримали плацдарм.