13 найдавніших українських прізвищ: що вони розповідають про наших предків

Прізвище — це не просто рядок у документі. За кожним із них стоїть багатовікова історія роду, професії та місця, звідки походять предки. Генеалогічне товариство «Рідні» зібрало дані про найдавніші українські родові імена, які досі залишаються надзвичайно поширеними.

Більшість стародавніх прізвищ виникла від занять, які були головною справою життя для наших пращурів. Мірошники, кравці, ткачі, олійники та бондарі залишили слід не лише в ремеслах, а й у назвах родин, які передавалися з покоління в покоління. Особливо багато родових імен походить від професії коваля — людини, яка в давнину користувалася великою повагою.

Чимало прізвищ утворилося від імені батька за допомогою традиційних суфіксів «-енко» та «-ук». Такі форми, як-от Шевченко, Петренко чи Савчук, досі залишаються дуже поширеними. Окрему групу становлять етнографічні прізвиська, що вказували на регіон, де мешкав рід, — наприклад, Бойко.

Серед найдавніших українських родових імен лідирує Мельник — його носять 107 878 громадян. Трохи менше, 106 340 осіб, мають прізвище Шевченко. На третьому місці — Коваленко з 88 632 носіями. Далі йдуть Бойко (83 195), Коваль (62 232), Олійник (59 375), Бондар (44 862), Петренко (42 226), Савчук (34 708) та Кравець (25 187).

Ці прізвища об’єднують сотні тисяч людей не лише в Україні, а й далеко за її межами. Вони нагадують про те, як тісно пов’язані між собою ремесло, родина та історія народу.