Найгірший рік в історії людства: вчені назвали 536-й — і це не війна чи чума

Коли йдеться про найгірші часи в історії, зазвичай згадують іспанський грип 1918 року, чуму 1347-го чи роки Голокосту. Але гарвардський археолог та історик Майкл Маккормік з колегами впевнені: справжній антирекорд належить 536-му року нашої ери.

Тоді, за словами вчених, не було ані війни, ані хвороби. Усе почалося з вулканічних вивержень, які накрили Європу, Близький Схід і значну частину Азії пиловим туманом. Сонце зникло на 18 місяців — світ поринув у темряву та холод, які тривали роками.

Маккормік описав це у дослідженні, опублікованому в журналі Antiquity: «Це був початок одного з найгірших періодів для життя, якщо не найгіршого року». Ідеться про час правління візантійського імператора Юстиніана Великого.

Сліди катастрофи вчені знайшли в льодових кернах льодовика Колле-Гніфетті на кордоні Швейцарії та Італії. Аналіз показав: виверження 536 року рознесло попіл, який змішався з льодом. Такі явища в науці називають «вулканічною зимою» — коли частинки в атмосфері затуляють сонце, охолоджуючи планету.

Свідчення очевидця збереглося завдяки візантійському історику Прокопію Кесарійському. Він писав: «Протягом цього року сталося найтривожніше знамення. Бо сонце давало своє світло без яскравості, подібно до місяця, весь рік, і воно надзвичайно нагадувало сонце під час затемнення, адже промені, які воно випромінювало, не були ясними й такими, якими воно зазвичай дарує».

Температура різко впала, зими затягнулися, врожаї гинули. Людей охопив голод. Річні кільця дерев у Гренландії та льодові керни з Антарктиди показують: ще два великі виверження сталися у 540 та 547 роках. Через це десятиліттями трималися найхолодніші погодні умови за попередні 2300 років.

А коли світ уже здавалося, що гірше не буде, у 541 році почалася Юстиніанова чума. Вона вразила весь Середземноморський басейн, інколи забираючи десятки тисяч життів на тиждень. Історики кажуть, що пандемія тривала до 767 року.

Проте навіть у цій темряві вчені бачать проблиск надії. Свинець, знайдений у крижаних кернах 640 року, свідчить: люди повернулися до видобутку та виплавки срібла. Це означає, що навіть після багатовікової кризи життя поступово відновлювалося.